Польща оговтується від суперечки з ЄС щодо позик для протистояння Росії

Джерело: AFP/Global Watch | 2026-03-30

Суперечка щодо величезних оборонних кредитів від ЄС переросла у запеклі сутички між проєвропейським урядом Польщі та її націоналістичним президентом.

Запекла суперечка щодо багатомільярдних планів з розбудови збройних сил не має прецедентів у країні, де з питань оборони зазвичай досягається консенсус.

На тлі війни, яку веде Росія в сусідній Україні, а також з огляду на те, що Росія та Білорусь розташовані просто по інший бік кордону, Польща, яка перебуває на передовій, збільшила свій оборонний бюджет до 4,8% ВВП — це один із найвищих показників у НАТО.

Уряд розраховує на європейські позики на суму майже 43,7 млрд євро в рамках програми «Заходи з безпеки для Європи» (SAFE), що, на його думку, є великим досягненням для Польщі. Варшава має отримати майже третину від загальної суми у розмірі 150 млрд євро.

Борг на покоління

Законопроект пройшов через парламент, але 12 березня на нього наклав вето президент-націоналіст Кароль Навроцький, який стверджував, що він дозволить Брюсселю чинити надмірний тиск на Варшаву шляхом контролю за розподілом коштів.

Він стверджує, що кредити SAFE можуть обтяжити Польщу боргами «на довгі покоління», і натомість висунув альтернативну пропозицію під назвою «SAFE 0%».

Президент стверджує, що, скориставшись натомість коштами центрального банку, Польща не буде обтяжена кредитами чи виплатами відсотків.

Однак багато хто сумнівається, чи це взагалі можливо, а дехто ставить під сумнів мотиви Навроцького.

«Польща — єдина країна на східному фланзі НАТО, де точиться дискусія щодо того, чи приймати кошти, запропоновані в рамках європейської програми», — зазначив у середу ліберальний польський часопис «Gazeta Wyborcza», назвавши цю дискусію «скандальною політичною суперечкою», розпаленою колишнім урядом партії «Право і справедливість» (PiS), з яким президент перебуває у тісних стосунках.

Під «німецьким чоботом»

Політолог Ярослав Куїш заявив агенції AFP, що Навроцький хотів не дати прем'єр-міністру Туску скористатися економічним підйомом, який могли б забезпечити ці кошти, перед загальними виборами 2027 року.

«Президент хоче... завдати прем'єр-міністру якомога більшої шкоди, аби той не зміг скористатися плодами свого величезного фінансового успіху» у забезпеченні Польщі такою значною сумою.

«Компанії, особливо в оборонній галузі, вже протягом року отримають у своє розпорядження шалені суми грошей, які будуть перерозподілені», — зазначив він.

«Головна мета президента — повалити уряд Туска та підготуватися до зміни влади» у 2027 році, — заявив агенції AFP Войцех Пшибильський із Вишеградського аналітичного центру Insight.

Євроскептична націоналістична опозиція Польщі позиціонує себе як близького та незамінного союзника Вашингтона.

На думку членів організації SAFE, це відштовхне американські оборонні компанії від укладення контрактів на поставку зброї з Польщею, оскільки ці кошти повинні витрачатися переважно в Європі.

Голова партії PiS Ярослав Качинський заявив, що ця угода «мала на меті пов'язати (Польщу) різними зобов'язаннями» і поставити її «під німецький чобіт».

Однак, згідно з опитуванням, проведеним Польським центром дослідження громадської думки, цей план підтримують 52% поляків, а проти нього висловилися лише 35%.

Президент Навроцький, який перебуває у напружених стосунках із правлячою центристською коаліцією, серед своїх критиків має репутацію «машини вето», не бажаючи йти на компроміси з опозицією.

Замість того, аби відразу відхилити законопроект, він запропонував «суверенну» альтернативу, розроблену спільно з головою Центрального банку Польщі — ще одним союзником партії PiS.

Згідно із запропонованим президентом законопроектом, фінансування оборони базуватиметься на переоцінці прибутку, отриманого від золотих та валютних резервів центрального банку.

Однак уряд заявив, що це неможливо, оскільки центральний банк вже кілька років поспіль зазнає збитків.

«Пропозиція Навроцького не передбачає виділення коштів, а лише створює ще один орган, раду, бюрократичний апарат і десятки непотрібних нормативних актів», — заявив прем’єр-міністр Туск.

Він також пообіцяв, що в разі президентського вето він реалізує «план Б», аби скористатися європейськими коштами незалежно від позиції президента.

З того часу уряд ухвалив постанову, яка уповноважує міністрів підписати кредитні угоди з SAFE, незважаючи на вето.