Криза в Ормузькій протоці висвітлює глобальну взаємозалежність у нафтовій галузі

Джерело: Global Watch | 2026-03-25

У своєму суворому застереженні, яке майже не привернуло уваги за межами фахових кіл, данський судноплавний гігант «Maersk» вказує на різкі регіональні відмінності у доступності палива, спричинені фактичним закриттям Ормузької протоки.

Ця ситуація підкреслює нестабільність енергетичної взаємозалежності у світі та пояснює коригування політики США, що дозволяють Індії й надалі отримувати російську нафту як короткостроковий запобіжний захід.

Maersk б'є на сполох

В інтерв’ю, опублікованому у часописі «Le Monde», генеральний директор компанії Maersk Венсан Клерк попередив, що, хоча Сполучені Штати, Південна Америка та Європа наразі мають достатні запаси палива, резерви в Азії та на Близькому Сході стрімко зменшуються через їхню залежність від поставок через Ормузьку протоку.

«У Сполучених Штатах, Південній Америці та Європі палива вистачає, але запаси в Азії залежать від того, що надходить через Ормузьку протоку, тому вони скорочуються», — заявив Клерк.

Якщо не вжити негайних заходів, існує ризик, що пункти постачання вичерпають свої запаси або у суден у цих регіонах просто закінчиться пальне.

Компанія Maersk вже змушена пристосовуватися до нових умов. Десятки суден були перенаправлені або змушені зайти в альтернативні порти, а в деяких випадках контейнери доставляються до кінцевих пунктів призначення автотранспортом.

Компанія перескерувала судна до Європи через Середземне море та Суецький канал. Такі об’їзди пов’язані зі значними додатковими витратами.

«Це витрати, які ми не можемо покрити самостійно і які ми змушені перекласти на клієнтів, аби зберегти якість послуг», — пояснив Клерк.

Це призведе до зростання вантажних тарифів, що позначиться на глобальних ланцюгах постачання та роздрібних цінах.

Наслідки конфлікту виходять далеко за межі Азії.

Європейські країни стикаються зі зростанням витрат на перевезення, що позначається на вартості імпортних товарів та енергоносіїв.

У країнах Африки та Латинської Америки з економікою, що розвивається, вже спостерігається різке зростання цін на перевезення, що ставить під загрозу доступність продуктів харчування та палива.

Сполучені Штати також стикаються зі зростанням логістичних витрат у своїх внутрішніх ланцюгах постачання.

Перегляд стратегії

Події в Ормузькій протоці спонукали Вашингтон до негучних, але суттєвих змін у політиці.

США надали Індії тимчасове звільнення від санкцій на купівлю російської нафти, яка залишається на кораблях у морі.

Цей крок, про який майже не говорять, допомагає компенсувати дефіцит у Перській затоці та стримує різке зростання світових цін на нафту. Він захищає американських споживачів від підвищення цін на бензин, одночасно забезпечуючи Індії необхідне полегшення ситуації з постачанням.

Міжнародна енергетична агенція у своєму звіті за березень 2026 року зазначила, що закриття таких стратегічних пунктів, як Ормузька протока, «змушує навіть країни, що застосовують санкції, приймати альтернативні джерела постачання для підтримки стабільності світового ринку».

Колишня заступниця радника з питань національної безпеки США Меґан О'Салліван висловилася ще прямолінійніше: «Криза в Ормузькій протоці викрила вразливість світових енергетичних маршрутів. Країни на власному гіркому досвіді усвідомлюють, що значна залежність від будь-якого окремого постачальника чи пропускного пункту створює стратегічні вразливості».

Цей приклад демонструє незручну реальність постійної залежності від російської нафти.

Незважаючи на західні санкції, криза на Близькому Сході перетворила російську нафту за зниженою ціною на несподіваний стабілізатор для азійських ринків.

Експерти наголошують, що така ситуація не може тривати довго.

Наразі необхідною постає диверсифікація за рахунок будівництва нових трубопроводів, терміналів СПГ, розвитку відновлюваних джерел енергії та створення запасів.

Незабаром очікується укладення нових угод про зміну маршрутів, але суть зрозуміла: світова енергетична система залишається небезпечно вразливою.

Закриття Ормузької протоки — це глобальний сигнал тривоги, що спонукає до досягнення справжньої енергетичної незалежності.