Інфлюенсери на Близькому Сході поширюють наративи режиму

Джерело: Global Watch | 2026-04-06

По всьому Близькому Сходу уряди дедалі частіше звертаються до популярних інфлюенсерів та відомих у соцмережах особистостей, аби поширювати проурядові повідомлення в стилі, який сприймається як більш близький до людей і менш офіційний.

Дослідники та аналітики стверджують, що така тактика може допомогти владі ефективніше формувати наративи, ніж традиційні державні медіа, водночас охоплюючи молодшу аудиторію як у регіоні, так і за його межами.

Залучаючи до співпраці відомих особистостей, які здаються незалежними, уряди можуть надавати офіційним повідомленням більш особистого, органічного характеру та створювати відчуття суспільної підтримки, а не нав’язування згори.

Ця тенденція відображає більш загальну змінутого, як авторитарні режими пристосовуються до епохи соціальних мереж.

Замість того, аби покладатися виключно на офіційні промови, телевізійні трансляції чи заяви уряду, держави дедалі частіше залучають до співпраці відомих інтернет-персонажів, чий контент органічно вписується у повсякденне цифрове життя.

У таких умовах політичні повідомлення складніше відрізнити від контенту про стиль життя, розваги та коментарів.

Іран розширює мережі впливу

Аналітики стверджують, що Іран створив одну з наймасштабніших мереж онлайн-впливу в регіоні.

Дослідники та громадські організації зафіксували існування мереж проурядових акаунтів та авторів контенту на таких платформах, як Instagram, Telegram і TikTok, які просувають наративи, що відповідають позиції Ісламської Республіки, а іноді й самого Корпусу вартових ісламської революції.

У деяких випадках, за словами аналітиків, влада, ймовірно, використовує привілейований доступ, стимули та сприятливі умови, щоб формувати коло лояльних місцевих і іноземних творців контенту.

У періоди регіональних криз такі голоси часто подають Іран як сторону, що захищається від зовнішнього тиску та військової агресії.

Подібні наративи також поширюються арабською мовою проіранськими фігурами, пов’язаними з «Хезболлою» в Лівані та збройними угрупованнями в Іраку, розширюючи охоплення аудиторії, яка може скептично ставитися до офіційних іранських державних медіа.

Такамодель відповідає більш загальній схемі поширення дезінформаціїв якій наративи можуть легше набувати популярності, коли їх поширюють сторонні джерела або різні голоси, а не офіційні державні ЗМІ.

Повідомлення, які виглядають спонтанними або ініційованими спільнотою користувачів, можуть бути особливо ефективними в умовах роздробленого медіапростору з низьким рівнем довіри до офіційних інституцій.

Країни Перської затоки залучають зірок

Арабські держави Перської затоки активно використовують культуру інфлюенсерів для формування внутрішнього та міжнародного сприйняття.

Саудівська Аравія інтегрувала інфлюенсерів у кампанію ребрендингу Vision 2030, запрошуючи творців контенту про стиль життя, подорожі та розваги на спонсоровані поїздки або надаючи їм привілейований доступ для висвітлення нових міст, туристичних проєктів, розважальних об’єктів і культурних ініціатив.

Їхній контент, як правило, зосереджується на модернізації, інвестиціях та економічних можливостях.

Катар та Об’єднані Арабські Емірати застосовують подібні тактики, організовуючи візити для регіональних інфлюенсерів і сприяючи позитивному висвітленню стабільності, розвитку та прогресу.

Ця інформаційна лінія набула особливої актуальності на тлі триваючої військової кампанії США та Ізраїлю проти Ірану, розпочатої 28 лютого 2026 року.

Відтоді Іран завдає ударів у відповідь ракетами та безпілотниками по об’єктах у країнах Перської затоки, створюючи загрозу енергетичній інфраструктурі, порушуючи судноплавство та посилюючи побоювання ширшої ескалації конфлікту.

У цих умовах публікації інфлюенсерів виконують як іміджеві, так і стратегічні функції. Контент, що підкреслює безпеку, нормальність і економічну стабільність, допомагає заспокоювати інвесторів, туристів та місцевих жителів в умовах ринкової нестабільності та інфраструктурних ризиків.

Аналітики зазначають, що взаємозв’язок між кризовими комунікаціями, «м’якою силою» та цифровим впливом свідчить про те, що управління інформацією дедалі тісніше пов’язується з конкуренцією у сфері регіональної безпеки.

Експерти наголошують, що використання інфлюенсерів дає урядам змогу заперечувати свою причетність, дозволяючи поширювати наративи без прямої прив’язки до офіційних джерел.

Марк Овен Джонс, доцент кафедри медіааналітики Північно-Західного університету в Катарі та автор книги Digital Authoritarianism in the Middle East («Цифровий авторитаризм на Близькому Сході»), продемонстрував, як подібна тактика дає державам змогу поширювати повідомлення, які часто неможливо передати через офіційні канали.

Дослідники з Institute for Strategic Dialogue попереджають, що розширення мереж онлайн-впливу може посилювати поляризацію та ускладнювати протидію загрозам регіональної безпеки.