Світові проблеми
Росія веде невидиму війну за розуми, використовуючи ШІ
Російська пропагандистська машина більше не націлена лише на споживача-людину, вона тренує алгоритми, які визначатимуть те, як саме пам'ятатиметься історія.
![Активіст у Кракові, Польща, 25 лютого 2023 року тримає двомовний плакат з написом «ПРОПАГАНДА ВБИВАЄ». [Artur Widak / NurPhoto / AFP]](/gc7/images/2025/07/07/51091-afp__20230225__widak-russians230225_npima__v1__highres__russiansprotestingagainstthe-370_237.webp)
Автор: Ольга Чепіль |
Для ведення війни у 21 столітті не потрібні танки — достатньо мема, ботнету і глибокого фейку. Аби підірвати довіру до виборів, медицини та демократії, Росія трансформувала свою пропагандистську машину для цифрового поля бою, використовуючи штучний інтелект, фейкові новини та тролів.
Покладаючись свого часу на журналістів і камери в телестудіях, Кремль тепер просуває свій вплив через соціальні мережі та контент, створений за допомогою штучного інтелекту (ШІ).
Дослідники кажуть, що авторитарні режими дедалі частіше звертаються до цього знаряддя як до зброї зовнішньої політики.
«Відбувається битва між демократіями, які прагнуть використовувати ШІ для протидії дезінформації, та авторитарними режимами, що вживають його як зброю у своїй зовнішній політиці. Це Іран, Північна Корея, Китай і, звичайно, Росія», — зазначила Ольга Токарюк, старший аналітик британського Інституту стратегічного діалогу (ISD).
![Президент Росії Володимир Путін (у центрі) в супроводі голови Сбербанку Германа Грефа (ліворуч) оглядає виставку, яка проводилася за лаштунками конференції з питань штучного інтелекту в Москві 24 листопада 2023 року. [Михайло Климентьєв / Pool / AFP]](/gc7/images/2025/07/07/51090-afp__20231124__344q8nx__v1__highres__russiaaitechnologypolitics-370_237.webp)
Атака на розуми
Після незаконної анексії Криму у 2014 році Росія розгорнула широкомасштабну пропагандистську кампанію, яка ставала дедалі більш витонченою. Центральним гравцем тут стала підтримувана Кремлем Агенція інтернет-досліджень, яка втручалася у вибори у США у 2016 році. Сьогодні їхнє знаряддя включає глибокі фейки, нейронні мережі та фіктивні акаунти, які видають себе за достовірні джерела.
«Якщо раніше впізнати російського троля можна було за незграбним перекладом, то тепер контент, створений і перекладений штучним інтелектом, майже неможливо відрізнити від справжньої інформації», — відмітила пані Токарюк.
Пані Токарюк попередила щодо аудіо-стрімінгових глибоких фейків, спрямованих проти українців. У деяких випадках сім'ї отримували фальшиві голосові повідомлення від солдатів — знайомі голоси просили грошей або заявляли, що «нас кинули». Росія також використовувала ШІ для зміни новинних кліпів.
«Вони [росіяни] використовують штучний інтелект, аби замінити реальні голоси, у тому числі в західних новинах. Справжнє інтерв'ю змінюється, аби включити сегмент, де нібито український біженець скаржиться на «темношкірих людей» у США або на «жадібність» данців. Це дешевий, але ефективний спосіб впровадження расистських та антиєвропейських наративів нібито від українців», — додала пані Токарюк.
Російська пропаганда використовує страх, паніку та недовіру з тривожною послідовністю, сказав Андрій Тарасов, історик з Криворізького державного педагогічного університету.
«Ключова мета будь-якого ворога — посіяти недовіру і відчай. Це пронизує все: «Ну, що ти тепер можеш зробити?», «Це все марно». Будь-яка інформаційна атака ґрунтується на трьох підвалинах: недовіра, страх і паніка», — додав пан Тарасов.
За його словами, російські кампанії впливу поширюються не лише на зони бойових дій, але й на вибори та культурні наративи.
«Це класика: наприклад, ви впливаєте на вибори у Румунії через фінансування та медіа-підтримку екстремістських поглядів. У російському випадку це, як правило, права риторика», — підкреслив пан Тарасов.
Брехня замість правди
Новий вид маніпуляцій, спрямований на алгоритми, а не на людей.
Дослідники з ІСД, включно з пані Токарюк, виявили мережу«Правда»— ряд специфічних веб-сайтів, які щодня публікують десятки тисяч статей більш ніж 50 мовами, але їх мало хто власне читає.
«Наша гіпотеза полягає в тому, що ці сайти не призначені для людей, а для штучного інтелекту. Росія просто наповнює [інформаційний] простір контентом і тренує великі мовні моделі, а потім все це з'являється у відповідях чат-ботів. ChatGPT вже видає посилання на ці ресурси», — відмітила пані Токарюк.
Вона додала, що контент тут не є оригінальним. Він повторює наративи з російських державних ЗМІ, Telegram-каналів і маргінальних сайтів. Теми відповідають звичним для Кремля штампам: «українські нацисти», «корупція», «Росія рятує дітей» і «Захід руйнується», які повторюються різними мовами з дещо зміненими заголовками.
«Я перевірила одну тему: «Українська злочинність у Польщі», і побачила в результатах ChatGPT вісім ідентичних статей з мережі«Правда» . Вони створюють ілюзію повсюдності, і це впливає на ШІ», — сказала пані Токарюк.
За її словами, матеріал починає з'являтися в перших стрічках результатів пошуку, у статтях Вікіпедії та відповідях чат-ботів.
«Якщо так триватиме і далі, ми можемо отримати покоління, яке буде дізнаватися про війну з токсичних джерел. І тоді історію писатимуть не факти, а алгоритми, навчені брехати», — додала пані Токарюк.
Російський світ
Російська пропаганда рішуче перемістилася до цифрової сфери, відмовившись від традиційних ЗМІ на користь соціальних платформ, «м'якої сили» та штучного інтелекту, кажуть аналітики.
«Російській пропаганді більше не потрібні традиційні ЗМІ. [Для росіян] достатньо проштовхувати інформацію у соціальних мережах», — сказав Руслан Шаріпов, український сценарист, ведучий і продюсер-документаліст.
«Фейкове відео про те, як українка з сімома паспортами нібито отримує пільги, ніхто не перевіряє, але воно викликає хвилю ненависті. І цього повністю достатньо: конфлікт між українцями та поляками гарантований».
За його словами, Росія застосовує подібну тактику по всій Європі, проводячи цілеспрямовані кампанії, зосереджені на деморалізації та ізоляції українців. Приклади варіюються від фейкових повідомлень про «український вірус» у Жешуві, що в Польщі, до глибоких фейків, які імітують українських командирів.
Пропаганда поширюється через культурні установи, такі як «Русские дома» та центри «Росспівробітництва» — показні культурні майданчики, які просувають кремлівські наративи. Саме ці заклади пан Шаріпов досліджував у своїй роботі.
«[Росспівробітництво] — це стара агенція, яка існує ще з радянських часів. Сьогодні вона володіє нерухомістю у великих європейських містах, від Берліна до Парижа. У цих «Русских домах» мнимі [шанувальники] читають [поета 19 століття Олександра] Пушкіна, — сказав він.
«Насправді ж [російські чиновники] створюють образ миролюбної, культурної Росії, яка більше не агресор, а такий собі просвітитель», — пояснив пан Шаріпов.
Він характеризував ці центри, підпорядковані безпосередньо президенту Росії Володимиру Путіну, як «розсадники пропаганди», що просувають ідеологію під прикриттям культурної дипломатії та діють в обхід західних санкцій.
«М'яка сила це, коли напряму не працює жоден супутник чи телеканал, але культурні майданчики за кордоном пом'якшують образ агресивної Росії. Це і є гібридна пропаганда», — додав він.
«Ніхто не скаже, що Пушкін — це пропаганда. Але саме через нього та [радянського космонавта Юрія] Гагаріна створюється образ гідної та безпечної Росії».
Пропагандистські зусилля Росії в Інтернеті та поза ним спрямовані на поточний вплив і довгостроковий контроль наративів, кажуть аналітики.
«Існує ризик, що через 10-20 років суспільство отримуватиме знання не з книжок, а зі штучного інтелекту, і якщо дезінформацію не зупинити зараз, російська версія війни може стати єдиною, яка залишиться в підручниках історії», — сказала пані Токарюк.