Нова лінія розлому на Нілі

Джерело: Global Watch | 2026-01-27

[Це перша з трьох серій розслідувань, в яких досліджують геополітичну та екологічну кризу, створену Великою дамбою відродження Ефіопії.]

Рев турбін, змонтованих у Великій дамбі відродження Ефіопії (GERD), — це гімн національного тріумфу Аддис-Абеби.

Ця колосальна споруда, урочисто відкрита у вересні 2025 року, є ознакою суверенітету Ефіопії та конкретною запорукою електрифікації країни, де майже половина населення жила в темряві.

Це символ сучасності, ставка на майбутнє вартістю 4 мільярди доларів США та відмова від минулого з його голодом і залежністю від допомоги.

Але за 1500 миль нижче за течією, в дельті Нілу царює оглушлива тиша.

Там єгипетські фермери бояться, що замість їхніх іригаційних каналів буде потріскана земля, а люди стануть жертвами «мовчазної війни», в якій вбивають не кулями, а потоком води, показниками її випаровування та непоступливістю дипломатів.

Водна криза

Криза перестала бути теоретичною.

Майже десять років експерти попереджали про зіткнення дамби з нестабільним кліматом регіону. І ось це зіткнення сталося.

Заповнення величезного водосховища дамби, повністю завершене в жовтні 2024 року. Це збіглося з посухами на Африканському Розі. Хоча вище за течією гудуть турбіни, котрі виробляють електроенергію, яка вкрай потрібна Ефіопії, надходження води до Висотної асуанської греблі в Єгипті стало нерегулярним.

Для Ефіопії дамба — це життєва необхідність, а не політична зброя.

Логіка переконлива: Ефіопія забезпечує 85 % стоку Нілу, але історично майже не використовувала його. З повним введенням дамби в експлуатацію Ефіопія готова стати експортером енергії та продавати дешеву електроенергію таким сусідам, як Кенія й Судан, тобто фактично стати «батареєю» Східної Африки. Ця енергія життєво важлива для індустріалізації та виведення мільйонів людей з убогості.

Але для Єгипту, країни, яка отримує 97 % прісної води з Нілу, дамба може загрожувати придушенням її цивілізації. Математика жорстока та невблаганна: постійне скорочення стоку в поєднанні з кількістю населення, що може сягати 120 мільйонів, загрожує дефіцитом води, який не здатне компенсувати жодне опріснення чи переробка стічних вод.

У Єгипті побоюються, що без угоди щодо скиду води в посушливі роки, яка юридично зобов'язує, саме його виживання буде залежати від рубильника, розташованого в Аддис-Абебі.

Гра з нульовою сумою

Між цими двома гігантами лежить Судан, країна, яка буквально та метафорично опинилася посередині.

Спочатку Хартум був налаштований оптимістично. Суданські інженери сподівалися, що Велика дамба відродження Ефіопії (GERD) буде регулювати руйнівні сезонні повені Блакитного Нілу, які історично спустошували громади вздовж берегів ріки, та забезпечить дешеву електроенергію для стабілізації їхньої власної мережі.

Однак цей оптимізм змінила тривога.

Хартум зараз більше боїться непередбачуваності стоку, ніж його об’єму. У 2025 році неоголошені заходи з утримання стоку вище за течією призвели до того, що суданські насосні станції залишилися без води. Водопостачання в містах було порушено, як і цикли врожаїв.

Це було перше попередження про безлад у координації, який існує у світі, де обмін даними скоріше є добровільним, ніж обов'язковим.

У той час, коли посуха посилюється, політична полеміка стає все гострішою. Ніл, колись обожнюваний, якому поклонялися за його доброзичливість, зараз перетворився на холодну змінну у грі з нульовою сумою. Вода є, але вперше в історії вона не тече вільно до моря.