Побудова нації на брехні: як тактика більшовиків формує сучасну Росію

Авторка: Ольга Чепіль | 2025-06-16

КИЇВ — сто років тому Володимир Ленін для поширення революції в Росії використовував потяги. Сьогодні Кремль спирається на Telegram.

Історики кажуть, що тактика не змінилася, іншими стали лише інструменти. Послання, націлене на маси, як і раніше, поширюється швидко, як і раніше воно має на меті контроль того, що чують і у що вірять. Кажуть, що історія не повторюється, але вона явно «римується».

Сучасна Росія оцифрувала ленінський сценарій. У партійних газетах задіяні «військові кореспонденти». Культ Йосипа Сталіна перетворився на культ війни. І замість плакатів і гучномовців пропаганда тепер поширюється за алгоритмом — цілеспрямовано, невблаганно і невідворотно.

Сьогодні кожна людина, яка проживає в тій країні, отримує свою «пропаганду вдома» — персоналізовану, нав'язливу і таку, від якої неможливо ухилитися, вважає Андрій Тарасов, історик Криворізького державного педагогічного університету.

«Класичні методи залишилися. Змінилися лише форми та інструменти», — сказав він в інтерв'ю для Global Watch.

1917: народження тотальної брехні

Коли Ленін і більшовики прийшли до влади, вони використовували кулі для ворогів і газети для всіх інших. Одним з перших їхніх кроків була заборона незалежної преси та встановлення державної монополії на «правду».

«Ще 9 листопада 1917 року Ленін власноруч написав наступні постулати:більше брехні, більше викривлень, більше «правди, яка насправді є брехнею» , — сказав Павло Гай-Нижник, історик, старший науковий співробітник Національної академії наук України.

За словами Гай-Нижника, ця заява стала початком радянської пропаганди — систематичних зусиль, спрямованих на переписування реальності та створення альтернативного всесвіту.

«Земля — селянам, фабрики — робітникам», «Мир [всім] народам» — оманливі гасла. Громадськість повірила і сприйняла все це як особисте досягнення, не ставлячи питання: «Як саме воно буде здійснено?», — наголосив він в інтерв'ю для Global Watch.

І саме так розпочалася пропагандистська кампанія, перша в історії в такому масштабі.

Газети, листівки, плакати та пропагандистські потяги з лекторами та акторськими колективами були ключовими елементами ранньої радянської пропаганди.Правда та Ізвєстіяслугували основними засобами масової інформації, друкуючи лише схвалений партією контент.

«За відсутності альтернативи людина з газетою стала агітатором. Це була зброя масового ураження», — сказав Тарасов.

Історики кажуть, що Ленін прагнув не інформувати маси, а формувати їх. У статті «Що робити?»він стверджував, що партія повинна діяти як «авангард», несучи «правильну свідомість» тим, хто не розумів власних потреб.

«Ленін звільнив землю від «нечисті» — це лунало майже релігійно. Так створювався міф про «священну місію» режиму. Сьогодні відбувається те саме: Кремль нібито веде «боротьбу з сатанізмом», «гріхом» і «Заходом», — відмітив Гай-Нижник.

Сучасні пропагандистські потяги — це Telegram-канали, YouTube і прокремлівські «військові кореспонденти». Ідеї ті ж самі, але вже на цифрових носіях.

«Можна на 100 % стверджувати, що цей механізм знову працює. Тепер до нього додалися Інтернет і сучасні технології», — підкреслив Тарасов.

Від Луначарського до TikTok

Більшовики досить рано визнали кіно інструментом масового переконання. Коли Ленін назвав кіно «найважливішим з усіх мистецтв», він мав на увазі саме його пропагандистську силу, вважає Гай-Нижник.

Анатолій Луначарський, перший народний комісар освіти, очолював зусилля з культурної пропаганди, стверджуючи, що мистецькі послання, а не тупі гасла, є ключем до формування суспільної свідомості.

«Який би фільм не знімався, чи то про життя селян, чи то про кохання, туди потрапляла необхідна «краплина», яку потрібно було прищепити суспільству», — додав Гай-Нижник.

Цей підхід і породив такий фільм якБроненосець «Потьомкін», концертні представлення для величезних натовпів і нову візуальну мову, побудовану на символізмі та суґестії.

Історики стверджують, що Кремль досі дотримується тієї ж пропагандистської логіки: Президент Володимир Путін є захисником держави, вороги карикатурно зображені як зрадники, а росіяни показані як єдиний народ в облозі.

«Усі диктаторські чи автократичні режими завжди використовують тезу: «Нас усі зрадили, ми оточені ворогами, і вони не дадуть нам досягти миру», — сказав Гай-Нижник.

«І саме тому, аби досягти миру, ми повинні всіх вбити».

Після смерті Леніна Сталін посилив контроль і перетворив пропаганду на всеосяжну силу.

Культ особи утвердився: він прославляв Сталіна як «батька народів», всезнаючого генія. Його образ заповнив школи, заводи та квартири.

Більшовизм замінив релігію: на місці хрестів — зірки, Сталін став Богом, а замість недільних школ з’явилася піонерія (державна організація, що займалася вихованням молоді), відмітив Тарасов.

«Якщо ми подивимося на основні інтереси Сталіна і Путіна, то побачимо, що вони багато в чому схожі», — сказав в інтерв'ю для Global Watch Дмитро Гайнетдінов, заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею історії України у Другій світовій війні.

«Вони керуються тими самими геополітичними орієнтирами: російський імперіалізм, [Росія як] велика держава».

Історики кажуть, що сталінська пропаганда створила відчуття постійної загрози, і ця логіка досі керує путінським режимом.

Культ перемоги, вічна мобілізація

Друга світова війна заклала підвалини для нового національного міфу: Великої Вітчизняної війни. Історики зазначають, що починаючи з 1945 року радянська перемога подавалась як священна, підкреслювався героїзм, але ігнорувалися людські жертви.

За словами Гайнетдінова, пропаганда героїв підвищувала бойовий дух і сприяла мобілізації — стратегія, яка зараз відроджується у війні Росії проти України, з новими «героями» і польовими багатотиражками (для солдатів на віддалених ділянках фронту).

«У нашому музеї є сучасна російська армійська газетаЧервона Зірка , де все скопійовано безпосередньо з випуску 1943 року тієї самої Червоної Зірки», — додав Гайнетдінов.

«У великому заголовку на першій шпальті бачимо: «Їхня мужність житиме у віках» і тощо. ...Нічого нового [сучасна] Росія не вигадала».

Модернізація тоталітаризму: цифрова брехня

Сучасна пропаганда еволюціонувала, стала швидшою, більш всеосяжною і від неї важче втекти.

Шкільні програми, патріотичні фільми, затверджені державою підручники з історії та навіть відеоролики в TikTok тепер слугують одній меті:усунути альтернативні точки зору.

«Цензура стала цифровою. Боти, тролі, фейкові відео, «фронтові журнали» — все працює в тандемі», — сказав Тарасов.

За його словами, за останнє століття інструменти змінилися, але місія залишилася тією самою. Сучасна пропаганда спирається на Telegram-канали, мережі ботів, контент, створений штучним інтелектом, і кампанії в соціальних мережах, орієнтовані на молодь.

«Росія використовує ШІ та соціальні мережі, аби підірвати довіру до виборів, демократії та правди як такої», — додав Тарасов.