Литва посилює свою обороноздатність, поки країни Балтії готуються до потенційної загрози з боку Росії

Автор: Роберт Стенлі | 2025-05-14

У рамках спільних балтійських заходів зі стримування можливого російського вторгнення Литва суттєво посилює прикордонну оборону, використовуючи траншеї, дрони та міни.

Як заявило Міністерство оборони 5 травня, протягом наступного десятиліття держава витратить 1,1 мільярда євро (1,25 мільярда доларів США) на реалізацію цих оборонних заходів.

Ця заява є продовженням взятого в січні зобов’язання щорічно збільшувати оборонні витрати до 5-6% ВВП у період із 2026 по 2030 рік.

За даними Міністерства оборони, приблизно 800 мільйонів євро (898 мільйонів доларів США) спрямують на протитанкові міни та системи для них.

Додатково фінансуватимуться системи захисту від безпілотників, створення природних перешкод, системи спостереження й раннього попередження, а також резервні укріплення, що плануються для міст і містечок між білоруським кордоном Литви та Калінінградським анклавом Росії.

Заступник міністра національної оборони Томас Годляускас у заяві від 5 травня повідомив, що Литва спільно з Латвією і Естонією також працює над проєктом Балтійської лінії оборони.

«Разом із латвійцями та естонцями ми розробляємо комплекс заходів із протидії мобільності вздовж східного кордону НАТО, який дозволить нам ефективно порушити й зупинити можливе просування противника через кордон», — сказав він.

Укріплення ключових шляхів

Приблизно 879-кілометровий кордон Литви з Білоруссю, близьким союзником Росії, яка слугувала плацдармом для вторгнення в Україну у 2022 році, і її 274-кілометровий кордон із мілітаризованою Калінінградською областю Росії роблять країну особливо вразливою.

Між цими кордонами лежить стратегічно важливий Сувальський коридор — вузька смуга завдовжки 70 км, що з'єднує Литву з Польщею і є єдиним сухопутним мостом до країн Балтії.

Країна укріплює дві ключові дороги, що проходять через Сувальський коридор: магістраль Via Baltica, яка сполучає Варшаву з Таллінном, і коротшу дорогу, що з’єднує Вільнюс із польським містом Августів. Працівники зміцнюють обидва маршрути, щоб забезпечити їхню здатність витримувати важку військову техніку, необхідну для оборони країн Балтії.

«Ці дороги [є] критично важливими для нас з точки зору безпеки та оборони, — заявив Годляускас POLITICO у квітні. — Вони завжди були частиною нашого цивільно-військового планування як ключові наземні маршрути для підтримки союзників під час кризи».

За оцінками військових стратегів, російський напад на країни Балтії, найімовірніше, буде спрямований на ізоляцію регіону від союзників по НАТО шляхом одночасного наступу з напрямків Білорусі та Калінінграда.

Ця загроза пояснює, чому Литва робить акцент на протитанковій обороні, а також її рішення, спільно з Естонією і Польщею, вийти з Оттавської конвенції, що забороняє протипіхотні міни. Критики зазначають, що карти мінних полів часто зникають під час конфліктів, через що покинуті міни загрожують цивільному населенню ще довго після закінчення війни.

Спільна ініціатива з Латвією і Естонією

Оборонні позиції Литви підкріплюють близько 700 німецьких військовослужбовців, які вже перебувають у країні. Вони є частиною майбутнього контингенту чисельністю 4800 осіб, що буде розміщений тут на постійній основі протягом наступних двох років.

Ці сили виконуватимуть подвійну роль: «сигналу» для більш масштабної відповіді НАТО та для допомоги Литві чинити опір початковому російському вторгненню.

Дії Литви є частиною спільної з Латвією та Естонією масштабної ініціативи з побудови «лінії контрмобільності» вздовж усього 1633-кілометрового східного кордону країн Балтії з Росією.

У рамках спільного з Польщею проєкту «Східний щит» Литва здійснює фортифікацію Сувальського коридору, облаштовуючи 27 інженерних баз. На них зберігаються «зуби дракона», «їжаки», загородження типу «іспанський кінь», колючий дріт, елементи для блокпостів і транспортні контейнери, які можна використовувати для зупинки танків та іншої наступальної техніки.

Литва також адаптує природний ландшафт для оборонних потреб: зберігає лісові масиви у 20-кілометровій прикордонній зоні, висаджує дерева вздовж шляхів сполучення та перетворює іригаційні й дренажні канави на протитанкові траншеї.

Оборонні заходи цієї країни з населенням 2,6 мільйона осіб відображають усе більше занепокоєння на всьому східному фланзі НАТО щодо очевидних амбіцій президента Росії Володимира Путіна відновити колишню сферу впливу Росії.

Литва, Латвія і Естонія проголосили незалежність від Москви в 1991 році, тоді як Польща розірвала свої зв’язки з Росією в 1989 році й офіційно вийшла з Варшавського договору в 1991 році.

У грудні литовський президент Ґітанас Науседа висловив занепокоєння з приводу «осі зла, яка набирає сили», куди входять Росія, Білорусь, Китай, Іран і Північна Корея. Він наголосив на необхідності «єдиної позиції» західних союзників проти цього авторитарного альянсу, що посилюється.