Тенденції оборони
Через зростання загрози з боку Росії Фінляндія планує вийти з протимінної угоди
Це відбувається, коли Москва тишком нишком відновлює свою військову присутність уздовж кордону з Фінляндією.
![Президент Фінляндії Александр Стубб (ліворуч), президент Франції Еммануель Макрон (другий ліворуч) і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (праворуч) беруть участь у пленарному засіданні Північноатлантичної ради на саміті НАТО в Гаазі 25 червня. [Людовік Марін / AFP]](/gc7/images/2025/07/28/51302-fin-370_237.webp)
Джерело: AFP і Global Watch |
Президент Фінляндії Александр Стубб схвалив вихід своєї країни з договору про заборону протипіхотних мін, посилаючись на «погіршення ситуації з безпекою» і довготривалу загрозу з боку Росії.
Фінські законодавці в червні проголосували за вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, але це рішення врешті мав підписати сам Стубб.
«Фінляндія не стикається з безпосередньою військовою загрозою, але зміни в оперативному середовищі вимагають від нас зміцнення нашої оборони», — сказав Стубб у своїй заяві від 4 липня.
«Ми маємо довгий кордон з Росією, яка не підписала Оттавську угоду. Ми також побачили, як Росія сьогодні веде війну».
Рішення Фінляндії набуде чинності через шість місяців після того, як країна офіційно повідомить про це Організацію Об'єднаних Націй (ООН).
Ця північна країна має кордон з Росією довжиною у 1340 км.
Підписантам Оттавської конвенції заборонено використовувати, накопичувати, виробляти або передавати будь-кому протипіхотні міни. Крім того, ці країни зобов'язані знищити в себе будь-які запаси мін, що залишилися.
Міни, призначені для закопування або приховування в землі, частіше просто калічать свої жертви, а не вбивають їх одразу, але гуманітарні організації нарікають на довготривалий вплив мін на цивільне населення.
Інші країни також планують вийти з цієї угоди
Стубб підкреслив своє розуміння того, що вихід з угоди буде піддано критиці. Він також додав, що Фінляндія «віддана відповідальному розміщенню протипіхотних мін» і не буде використовувати їх у мирний час.
Естонія, Литва і Латвія, а також Польща теж планують вийти з цієї угоди.
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш у червні закликав держави «негайно припинити будь-які кроки щодо виходу з угоди».
Він сказав, що планує глобальну кампанію «для підтримки норм гуманітарного роззброєння, прискорення протимінної діяльності як засобу забезпечення прав людини і сталого розвитку, а також для просування бачення світу, вільного від мін».
Російське нарощування сил на фінському кордоні
Вихід з угоди відбувається в той час, коли Росія тишком нишком відновлює свою військову присутність уздовж кордону з Фінляндією, — це стратегічне зрушення, яке свідчить, що Москва закладає підґрунтя для майбутньої конфронтації з НАТО.
На супутникових фотографіях, проаналізованих для видання The New York Times компанією Black Bird Group, яка займається вивченням даних, почерпнутих із відкритих джерел, можна побачити нові військові містечка, а також прояви розширення існуючих баз, розташованих поблизу фінського кордону.
Ці кроки свідчать про повернення контингенту, який було зменьшено, коли Росія відвела війська від свого північного кордону, аби зосередитися на вторгненні в Україну у 2022 року.
Хоча Росії можуть знадобитися роки, аби накопичити достатні сили для нападу на Фінляндію, аналітики кажуть, що ця робота вже йде повним ходом.
«Коли росіяни нарощували свої сили в Україні або на кордоні з нею в очікуванні вторгнення, фіни фіксували відвід військ від їхнього кордону. Зараз фіни, вочевидь, надзвичайно стурбовані тим, що станеться, коли ці війська повернуться назад. А ми саме це й спостерігали», — сказала Фіона Гілл, старший науковий співробітник Інституту Брукінґса у своєму інтерв'ю Національному громадському радіо від 20 травня.