Світові проблеми
Фінське прикордонне місто занепокоєне активністю російських військ
Ходять наполегливі чутки, що Росія планує нову військову агресію проти Фінляндії після закінчення війни в Україні.
![Заступник командувача прикордонного округу Кайнуу, підполковник Томі Тіркконен (праворуч), і капітан Йоуко Кіннунен, керівник підрозділу прикордонної охорони цього самого округу, йдуть 24 червня вздовж паркану, нещодавно зведеного на рубежі з Росією поблизу прикордонного перехода Вартіус у містечку Кухмо, Фінляндія. [Алессандро Рампаццо / AFP]](/gc7/images/2025/08/04/51379-fins-370_237.webp)
Джерело: AFP |
У фінському містечку, розташованому зовсім поряд із Росією, чутки про нарощування Москвою кількості військ з її боку кордону викликають неабияке занепокоєння, оскільки це розцінюється, як загроза безпеці цієї північної країни, повідомили місцеві жителі представнику агентства AFP.
Фінляндія, яка у 2023 році відмовилася від десятиліть військового нейтралітету й приєдналася до НАТО, має спільний кордон із Росією протяжністю 1340 км (830 миль).
По останніх супутникових знімках, отриманих такими ЗМІ, як газета New York Times, фінський громадський мовник Yle та шведський SVT, можно оцінити масштаби поширення російської військової інфраструктури у різних місцях поблизу фінського кордону.
Поширюються чутки, що Росія може готуватися до майбутніх військових дій проти Фінляндії, які почнуться після завершення війни в Україні.
Москва неодноразово попереджала Фінляндію про наслідки вступу останньої до НАТО, який стався після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
«Ми помітили деякі нові організаційні зміни, наприклад, нові дивізії, що починають з'являтися поблизу кордонів Фінляндії», — повідомив кореспонденту агентства AFP військовий експерт Еміль Кастехельмі з фінської групи Black Bird Group, яка аналізує хід вторгнення Росії в Україну та дислокацію військ країни-агресора поблизу східного кордону НАТО.
«Росія і далі веде будівництво, підготовку й тренування біля фінського кордону та східного кордону НАТО», — зазначив він.
Пан Кастехельмі заявив, що дії Росії були реакцією на вступ Фінляндії до НАТО, а також спробою активізувати набір солдатів і, крім того, результатом відновлення у минулому році Ленінградського військового округу, який знаходиться поблизу кордону.
У травні Армія оборони Фінляндії повідомила агентству AFP, що «Росія розбудовує додаткову інфраструктуру, щоб після закінчення війни (в Україні) мати змогу розмістити більше військ».
Міністр оборони Фінляндії Антті Хякянен заявив кореспонденту агентству AFP, що Гельсінкі разом зі своїми союзниками «уважно стежать та оцінюють діяльність і наміри Росії».
Підготовка до різноманітних сценаріїв
У невеликому прикордонному містечку Кухмо, приблизно за 600 км на північ від Гельсінкі, 49-річний Самулі Пулккінен продавав сезонні ягоди та овочі біля продуктового магазину.
За його словами, серед місцевих зростає тривога через імовірність нової війни з Росією — попередня, яка тривала в 1939–1940 роках, призвела до втрати Фінляндією 11% її території.
«Після довготривалого миру всі, звичайно, зараз говорять про війну та загрозу її початку », — повідомив пан Пулккінен кореспонденту агенції AFP.
«Дуже сумно, що мирний час ніби вже закінчився і з’явилася постійна загроза чогось поганого, що існує або станеться у найближчі кілька років».
«Сам я вважаю це дуже ймовірним», — пригнічено додав він.
Містечко Кухмо з населенням менше 10 000 осіб розташоване приблизно за 60 км від закритого прикордонного переходу Вартіус.
Близькість до Росії завжди впливала на східні прикордонні регіони Фінляндії.
Багато місцевих мають родину з обох боків кордону, і до 2022 року туризм та торгівля через кордон забезпечували значну частину прибутку.
«Я не дозволяю собі занадто хвилюватися, адже жити в страху щодня — це важко», — сказав 67-річний мешканець, який попросив не називати його ім’я.
«Але я думаю про майбутні покоління, дітей та онуків, і хвилююся, що буде з ними».
Закритий кордон
Мета 200-кілометрового паркану, який зводить Фінляндія, — не допустити використання Росією мігрантів як інструменту дестабілізації країни.
У грудні 2023 року Фінляндія закрила кордон із Росією на невизначений термін після прибуття близько тисячі мігрантів без віз. У Гельсінкі заявили, що наплив був організований Росією — у Москві це заперечують.
Томі Тіркконен, заступник командира прикордонного округу Кайнуу, до якого входить Кухмо, заявив, що прикордонна служба щодня відстежує ситуацію на східному кордоні та «дуже добре обізнана з тим, що відбувається на російському боці».
«Немає причин для страху — ситуація повністю під контролем фінської прикордонної служби», — сказав він AFP під час візиту до прикордонного пункту Вартіус, розташованого серед густого лісу.
«Ми готові до багатьох різних сценаріїв», — наголосив підполковник Тіркконен, не розкриваючи «оперативні та секретні» подробиці.
Фінляндія після приєднання до НАТО наростила військові витрати й рівень бойової готовності, закликавши населення активніше готуватися до можливих надзвичайних ситуацій.
«Ніякої безпосередньої загрози немає»
Ця північна країна підтримує ініціативу НАТО щодо 5% витрат на оборону та запустила реформу своїх військових сил у відповідь на загрози безпеці.
Пані Пірйо Расінкангас, яка відвідувала своїх родичів у Кухмо, заявила, що підтримує рішення Фінляндії закрити кордон і побудувати вздовж нього паркан, оскільки це дає їй «відчуття безпеки».
«Попри все, я намагаюся думати позитивно — хоча б про те, що далі не стане ще гірше», — сказала вона.
«Звісно, ми з родиною обговорюємо, що буде далі. Бо складається враження, що похмурі перспективи виникають одна за одною», — додала 54-річна жінка.
Аналітик Еміль Кастехельмі зазначив, що підвищена військова активність Росії наразі не становить негайної небезпеки для Фінляндії й не означає, що Росія готується до нападу.
Фінський президент Александер Стубб у травневому інтерв'ю CNN запевнив, що російські військові бази вздовж кордону не є чимось новим, і там «йде звичайне нарощування» військ.
«Найбільш важливе питання — що станеться, коли війна в Україні закінчиться», — сказав пан Кастехельмі.
«Це був би дуже тривожний сигнал, якщо, наприклад, після завершення активних бойових дій в Україні Росія не почне звільняти або демобілізовувати солдатів».