Данія інвестує в безпілотні військові технології на тлі російської загрози в Балтійському регіоні

Джерело: AFP та Global Watch | 2025-04-24

На тлі тривалої російської війни в Україні та зростання напруженості в Балтійському регіоні Данія посилює свою національну оборону, відкриваючи новий центр випробувань військових безпілотників, спрямований на розробку передових технологій.

Центр буде розташований в аеропорту імені Ганса Крістіана Андерсена в Оденсе, який уже є домом для одного з найбільших у Європі повітряних просторів, призначених для випробувань безпілотників. Випробувальний центр UAS Denmark займає майже 2000 кв. км суші та моря.

«Данська індустрія дронів, а також академічне середовище, пов’язане з дронами, є досить унікальними для такої невеликої країни, як Данія», — сказав Андреас Ґрае, дослідник військових технологій і доцент Королівського данського коледжу оборони, в інтерв’ю AFP у квітні.

Наприкінці березня Міністерство оборони Данії оголосило, що центр випробувань військових безпілотників отримає 725 мільйонів данських крон (110 мільйонів доларів) фінансування. Ініціатива безпосередньо спирається на досвід бойових дій в Україні та має на меті зробити Данію більш стійкою до потенційної агресії.

Очікується, що до 2026 року близько 100 данських військовослужбовців пройдуть там підготовку операторів безпілотників. Об’єкт підтримуватиме співпрацю між військовими, приватними компаніями та академічними дослідниками, щоб Данія залишалася на передовій технологічного прогресу.

Визначення ворожого радару

Для дослідників, таких як Жером Жуффруа, професор механічної і електричної інженерії в Університеті Південної Данії, центр надасть можливість адаптувати проєкти до реальних військових потреб.

«Іноді ми можемо опинятися у замкнутому колі, — сказав він в інтерв'ю AFP. — Ми намагаємося винайти рішення, але чи будуть вони дійсно найбільш актуальними в майбутніх бойових діях?»

З новим центром «я отримаю деякі тактичні знання: як використовуються дрони? які найкращі технології ми можемо розробити для проведення операцій?»

Поблизу офісу компанії Quadsat в Оденсе під час останніх випробувальних польотів на вітру голосно дзижчали безпілотники, обладнані програмою для аналізу супутникових сигналів. Датський стартап, заснований десять років тому, виробляє дрони, які здійснюють моніторинг і управління радіочастотним спектром. У військових умовах, зокрема в Україні, дрони можуть допомогти визначити місцезнаходження й рух ворожих радіолокаційних систем.

«Наша технологія може визначити, звідки надходять ці сигнали та як вони переміщуються, що забезпечує новий рівень розвідданих на полі бою», — сказав Йоаким Еспеланд, генеральний директор і співзасновник компанії Quadsat, в інтерв’ю AFP.

Війна в Україні стала випробувальним полігоном для безпілотників і сприяла швидкому зростанню галузі.

«Дуже критичний період»

«Майже 70% втрат в Україні спричинені дронами, — сказав Ґрае. — В данській оборонній промисловості [...] ми спостерігаємо зростання, особливо в компаніях, що розробляють програмне забезпечення, а також у компаніях, що займаються робототехнікою і безпілотниками».

За словами Жуффруа, військовий центр випробувань безпілотників допоможе забезпечити технологічну конкурентоспроможність Європи в критичний момент.

Усе більша російська агресія змушує до ширшого нарощування військового потенціалу, чітко заявили данські посадовці.

«Європа повинна робити набагато більше для того, щоб захистити себе, але також і для того, щоб підтримати Україну. Тому що ми перебуваємо в дуже, дуже критичному періоді світової історії», — заявив міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен в інтерв'ю AFP в Копенгагені 19 лютого.

Його коментарі з’явилися через кілька годин після того, як Копенгаген оголосив про збільшення оборонних витрат на 50 мільярдів данських крон (7 мільярдів доларів) протягом наступних двох років у відповідь на те, що він назвав «усе більшою загрозою з боку Росії». Це збільшення призведе до того, що витрати Данії на оборону досягнуть 3% ВВП.

З моменту вторгнення Росії у 2022 році Данія надала Україні близько 7,5 мільярдів доларів військової підтримки та приблизно 741 мільйон доларів цивільної допомоги, згідно з даними МЗС, що робить її одним із найбільших донорів Києва на душу населення.

«Ми були з Україною з першого дня, тому що ми зрозуміли, що йдеться не лише про Україну. Ідеться, по суті, про архітектуру безпеки в Європі», — сказав Люкке.

Росія може загрожувати сусіднім країнам, зокрема союзникам НАТО, протягом декількох років, якщо Україна похитнеться, попередив він. Нещодавній звіт данської розвідки підтверджує цю думку, прогнозуючи, що Росія може бути готова до широкомасштабної війни в Європі протягом п’яти років, якщо конфлікт в Україні завершиться або буде заморожений.