Швеція посилює протиповітряну оборону в межах програми переозброєння на тлі російської загрози

Джерело: AFP і Global Watch | 2025-12-01

На тлі зростаючої загрози з боку Росії Швеція для захисту від ракет, безпілотників та бойових літаків збирається придбати засоби протиповітряної оборони вартістю 3,5 мільярда крон (233 мільйони доларів США).

Країна інвестує близько 2 млрд крон (212 млн доларів) у закупівлю короткодіючих зенітних ракет IRIS-T класу «земля–повітря» та 1,5 млрд крон (159 млн доларів) у машини, призначені для їх розгортання, повідомили Збройні сили Швеції у заяві 25 листопада.

«Це значно посилить нашу протиповітряну оборону», — заявив журналістам військовий міністр Пал Йонсон на прес-конференції, яка проходила в полку ПВО, розташованому в Гальмстаді на півдні Швеції.

Обладнання використовуватимуть для того, щоб «збивати винищувачі, крилаті ракети та різні типи дронів», додав він.

Оборонна компанія Saab підтвердила, що отримала замовлення від Шведського управління оборонних матеріальних засобів (FMV) на сенсори та системи управління і контролю для наземної системи ППО вартістю 2,1 млрд крон.

Поставки триватимуть у 2027–2028 роках, повідомили у компанії.

«Радар, наприклад, здатен на відстані понад 4 кілометрів (2,5 милі) виявляти дрони розміром не більше пакета з-під молока», — відмітив міністр Йонсон.

Швеція після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та свого вступу в НАТО у 2024 році почала у прискореному темпі збільшувати військові витрати .

Нарощування виробництва боєприпасів

Після закінчення холодної війни Швеція різко скоротила свої оборонні витрати й зосередила свої військові зусилля на міжнародних миротворчих місіях.

Після анексії Криму Росією у 2014 році вона змінила курс і почала збільшувати військові витрати.

Протягом наступного десятиліття Швеція планує виділити на оборону 300 мільярдів крон (32 мільярда доларів США).

Крим того, iнші північні та балтійські країни також посилюють оборонну співпрацю, щоб протидіяти майбутнім загрозам та підтримувати спроможності НАТО на півночі, розповів міністр оборони Фінляндії Антті Хякканен в коментарі AFP 12 листопада.

«Сьогодні ми вже обговорювали використання 250 винищувачів Скандинавських країн зі складу ВПС як єдиної сили», — розповів він.

Він також додав, що Фінляндія, Швеція, Ісландія, Норвегія та Данія планують потроїти виробництво боєприпасів і створити у скандинавському регіоні коридори мобільності військ.

Крім того, представники скандинавських країн і держав Балтії 13 листопада оголосили, що вони внесуть 500 мільйонів доларів США у схему закупівлі американської зброї для України.

Кошти будуть виділені на військове обладнання та боєприпаси відповідно до Переліку пріоритетних потреб України (PURL), який використовує НАТО, йдеться у спільній заяві Фінляндії, Данії, Естонії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції.

Механізм, який дозволяє купувати озброєння зі складів США, був запущений в липні президентом США Дональдом Трампом і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.