Дев'ять європейських країн та Україна створюють антибалістичну коаліцію

Джерело: Global Watch | 2026-07-15

Дев'ять європейських країн та Україна у понеділок оголосили про створення коаліції для розвитку суто оборонних можливостей щодо протидії балістичним ракетам в Європі. Цей крок є відповіддю на ріст загрози балістичних ракет, який було зроблено з опорою на ширші зусилля союзників, спрямовані на зміцнення об’єднаної протиповітряної та протиракетної оборони на східному фланзі НАТО.

Український Президент Володимир Зеленський був присутній в Парижі на оголошенні. Він взяв участь у зустрічі союзників Києва, мета якої полягала в підтвердженні підтримки України та посиленні тиску на Росію, спрямованого на припинення війни, яка триває вже п'ятий рік.

Декларацію підписали Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Велика Британія й Україна. У зустрічі в Парижі взяли участь глави щонайменше 25 держав. При цьому дехто з них залишиться на заходи з нагоди національного свята Франції 14 липня, яке цього року буде присвячено підтримці України.

«Ми вважаємо, що захист Європи вимагає глобального рішення зі створенням об’єднаної архітектури протиракетної оборони, здатної стримувати та усувати майбутні ракетні загрози», — йдеться в декларації.

В неї також заявлено наступне: «Ми прагнемо створити спільні можливості для боротьби з балістичними ракетами в Європі, зводячи воєдино нашу оборонно-промислову базу, дослідження та операційний досвід».

Країни зробили акцент на оборонному характері цих зусиль.

«Ми робимо це не проти жодного народу, а на захист своїх власних», — наголошено в декларації з посиланням на досвід України, яка протягом останніх тижнів стикнулася з неодноразовими ударами російських балістичних ракет.

Коаліція, створена в Парижі

Офіційний старт був даний під час паризької зустрічі союзників. Основу йому було покладено на переговорах, які почалися у травні, коли радники з національної безпеки, які представляли доволі широку групу європейських країн та офіс генерального секретаря НАТО, зустрілися в Києві для обговорення координації виробництва.

Під час тих дискусій акцент змістився з політичної підтримки в напрямку практичної співпраці у промисловості.

Володимир Зеленський вказав на те, що коаліція здатна заощадити багато часу для власних програм України. Її оборонні компанії вже випробували нові компоненти ракет-перехоплювачів, що розроблені для боротьби з балістичними загрозами.

Європейські партнери зараз здатні постачати компоненти, надавати виробничі потужності й допомагати у пришвидшенні розробки та розширенні виробництва. Цей підхід знаходить дедалі більше відображення у спільних європейських зусиллях, які спрямовані на зміцнення оборонного виробництва й технологічну співпрацю.

Зустріч в Парижі також послужила платформою для розширення зобов'язань.

Окрім заяви про створення коаліції, союзники також погодили наступні кроки щодо протиповітряної оборони та підтвердили свою підтримку України, оскільки тривалість конфлікту наближається до ще однієї річниці.

Зміцнення колективної оборони

Акцент коаліції на об’єднаній європейській архітектурі відображає розширення зусиль щодо усунення недоліків у виробництві засобів протиракетної оборони.

Європа тривалий час покладалася на обмежене постачання сучасних ракет-перехоплювачів зовні. При цьому вона стикалася зі все більшою й складнішою загрозою з боку балістичних ракет.

Завдяки об'єднанню промислових ресурсів, спільним дослідженням та операційному досвіду України, група прагне створити виробничі потужності, здатні до масштабування.

Цей підхід має на меті посилення як протиповітряної оборони України, так і розширення протиракетної оборони Європи з одночасним зменшенням впливу вузьких місць у постачанні.

У разі успіху цієї ініціативи, Україні буде забезпечено більш стабільне постачання систем, створених доволі близько до театру бойових дій.

Це також надасть європейським партнерам додаткові можливості для посилення їхньої власної багаторівневої оборони, що відповідає акценту коаліції скоріше на стримуванні, ніж на наступальному потенціалі.

Навіть при цьому, втілення у реальність подібних амбіцій потребує часу.

Д-р Томас Вітінгтон, молодший науковий співробітник Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень, заявив, що військова промисловість України може принести цінний оперативний досвід. При цьому він також попередив, що будівництво виробничих потужностей, навчання кваліфікованих працівників і забезпечення стійких ланцюгів постачання вимагатимуть постійних інвестицій.

«Це не може позбавити загроз, з якими протиповітряна оборона України зіткнеться завтра», — додав він.

Зараз, Паризька декларація є самим чітким кроком до перетворення попередніх дискусій на узгоджені зусилля у протиракетній обороні Європи.

Те, наскільки швидко країни-учасниці перейдуть від політичних зобов'язань до обміну технологіями, інвестицій та виробництва, визначатиме, чи зможе коаліція забезпечити значущий новий оборонний потенціал як для України, так і для Європи.