Бандитське насильство і політичний розпад прискорюють колапс Гаїті

Джон Фернандо Муньйос | 2026-06-17

Люди продовжують тікати, несучи на плечах усе, що тільки можуть забрати із собою.

На околицях Порт-о-Пренса звичним видовищем стали матраци, прив’язані до мотоциклів, великі мішки для сміття, набиті одягом, та діти, які й досі граються на вулицях, контрольованих озброєними людьми.

Вимушене переміщення людей у столиці Гаїті вже перестало бути винятковим явищем. Родини, які залишають домівки через страх за власну безпеку, стали частиною повсякденного життя.

Особливість нинішнього етапу кризи полягає в тому, що він більше не обмежується територіальними сутичками між бандами в окремих районах міста. Озброєні угруповання тепер контролюють пересування людей, бізнес, доступ до продовольства і навіть вирішують, хто може або не може ходити до школи чи відвідувати лікарню.

Поширення хаосу

Тим часом держава, послаблена роками політичного паралічу, видається дедалі менш здатною повернути контроль над ситуацією.

Згідно з доповіддю Об'єднаного представництва Організації Об'єднаних Націй в Гаїті (BINUH) від 8 травня, протягом перших трьох місяців 2026 року загинуло щонайменше 1 642 особи, а 745 отримали поранення.

У звіті зазначається, що насильство продовжує поширюватися за межі Порт-о-Пренса на такі регіони, як Артібоніт і Сантр, посилюючи побоювання, що колапс, який спостерігається у столиці, охоплює всю країну.

«Незважаючи на поліпшення ситуації з безпекою у деяких районах центру Порт-о-Пренса, для значної частини гаїтян щоденна небезпека залишається нестерпною, а насильство продовжує поширюватися за межі столиці, особливо в Артибоніті та Сантрі», — заявив спеціальний представник генерального секретаря ООН на Гаїті Карлос Руїс Масс’є.

Цифри, наведені в пресрелізі від 8 травня, лише частково відображають масштаби кризи. Згідно з іншими доповідями ООН, внаслідок насильства, пов’язаного з діяльністю банд, понад 1,5 мільйона людей стали вимушеними переселенцями, а за оцінками гуманітарних організацій, понад шість мільйонів людей, серед яких 3,3 мільйона дітей, терміново потребують допомоги.

За оцінками ООН, у 2025 році загинуло понад 8 100 осіб, що на 20 відсотків більше, ніж у 2024 році. Аеропорт столиці залишається закритим для міжнародних комерційних рейсів після збройних нападів на літаки, що сталися в листопаді 2024 року.

У своєму звіті про події 2025 року організація Human Rights Watch задокументувала випадки вбивств, викрадень, сексуального насильства та вербування дітей збройними угрупованнями. Дівчата та молоді жінки належать до найбільш вразливих груп населення на територіях, контрольованих цими угрупованнями, які застосовують насильство як засіб тероризування місцевих громад.

«Діти на Гаїті стикаються з одними з найвищих у світі показників зґвалтувань та сексуального насильства, а також серйозних порушень прав людини в цілому. Гаїті входить до п’ятірки країн світу з найгіршими показниками за цими категоріями. Більшість дітей, які постраждали від серйозних порушень закону, — це дівчата», — зазначає HRW.

Під контролем бандформувань

Банди перетворилися на щось більше, ніж просто злочинні угруповання, що діяли на околицях міста, і поширили свій вплив на значну частину Порт-о-Пренса, контролюючи дороги, вимагаючи гроші з підприємців, встановлюючи комендантську годину та вирішуючи, хто може в’їжджати чи виїжджати з цілих кварталів.

За оцінками ООН, збройні угруповання вже контролюють щонайменше 80 відсотків столиці та продовжують розширювати свій вплив як у межах міста, так і за його межами.

У бандитському середовищі Гаїті домінують лише кілька організованих злочинних угруповань. Найбільш впливовим серед них є Viv Ansanm — об’єднаний фронт, до складу якого входять найбільші банди країни, включно з давнім союзом між G9 та частиною його колишніх суперників.

Ще одним впливовим озброєним угрупованням є Gran Grif, яке звинувачують у здійсненні смертоносних нападів у регіоні Артибоніт. Менші, але не менш небезпечні злочинні угруповання також діють переважно у Порт-о-Пренсі.

У боротьбі за територіальний контроль всі ці угруповання вдаються до насильства проти мирних жителів, щоб тримати місцеві громади у страху та зберігати контроль над цілими районами.

Для місцевих жителів крах влади на Гаїті вимірюється не стільки політичними категоріями, скільки повсякденними речами: чи можна дійти на роботу, не ставши жертвою банд, чи надійшло пальне до району цього тижня, чи відкриються школи наступного тижня, чи вдасться потрапити до лікарні і чи зможуть вони проспати ніч, не прокинувшись від стрілянини опівночі.

Міжнародна реакція на кризу в Гаїті сама по собі стала ще одним джерелом невизначеності.

Багатонаціональні сили, розгорнуті на Гаїті під проводом Кенії та відомі як Gang Suppression Force (GSF), спочатку подавалися як переломний момент у боротьбі з бандами.

Однак нестача фінансування, обмежена кількість особового складу та затримки не дозволили цим силам досягти вирішального прориву, на який сподівалися багато хто. У вересні 2025 року ООН схвалила створення більш потужної місії для підтримки гаїтянської влади у відновленні контролю над столицею і захисті критично важливої інфраструктури країни.

Розширення цієї місії призвело до операцій проти банд, у результаті яких, згідно з доповіддю, представленою представниками ООН Раді Безпеки у квітні, у період із грудня 2025 року до лютого 2026 року були вбиті щонайменше 1 300 учасників цих озброєних угруповань.

Зростання кількості операцій проти бандитських угруповань також породило атмосферу невизначеності серед цивільного населення, а, за даними HRW, удари безпілотників та операції з забезпечення безпеки призвели до загибелі деяких мирних жителів у густонаселених районах, де діють злочинні угруповання.

Політичний глухий кут

Аналітики та експерти з питань безпеки зазначають, що глибша проблема полягає у тому, що хаос на Гаїті не обмежується лише діяльністю банд. Після вбивства президента Жовенеля Моїза групою іноземних найманців у липні 2021 року країна вже кілька років перебуває у стані політичного глухого кута.

Відтоді вибори неодноразово переносилися, і наразі їх проведення очікується 30 серпня.

Протягом цього тривалого перехідного періоду місцева влада за підтримки міжнародних гравців намагається легітимізувати свою владу, тоді як різні політичні фракції продовжують звинувачувати одна одну у корупції.

Вакуум, що утворився внаслідок відсутності демократично обраного уряду та дефіциту легітимності, дозволив бандам поширити свій вплив на території, які раніше контролювалися державою.

«Провести вибори, яким можна було б довіряти та широко визнавати результати, можна лише за умови поєднання покращених умов безпеки, широкої участі та сильної інституційної підтримки», — заявив Руїс Масс’є.

Однак проведення об’єктивних виборів без примусу в умовах, коли банди контролюють понад 70 відсотків території столиці та інших регіонів країни, виглядає дедалі більш суперечливим.

Розчарування міжнародної спільноти щодо Гаїті також проявилося у розрізнених заходах у відповідь на кризу, що охопила цю карибську країну.

Уряди США, Канади та країн Карибського басейну, а також Організація Об’єднаних Націй продовжують надавати допомогу у сфері безпеки Порт-о-Пренсу та застерігають, що колапс Гаїті загрожує стабільності в регіоні.