Чому роль України в СРСР і досі формує російську стратегію

Джерело: Global Watch | 2026-01-12

У західних дискусіях про зовнішню політику Росії та неодноразові заяви президента Володимира Путіна щодо розпаду Радянського Союзу часто виникає спокуса списати цю риторику на емоційне позерство або пропаганду.

Однак, щоб повною мірою зрозуміти логіку таких тверджень, необхідно звернутися до історичного та структурного значення України для Радянського Союзу — значення, що ґрунтувалося не на ностальгії, а на економічній, політичній і соціальній інтеграції, яка визначала функціонування СРСР і його позиції у світі.

Включення України до більшовицького проєкту на початку ХХ століття не було ані випадковим, ані поверховим. Після хаосу Російської революції 1917 року керівництво на чолі з Леніним зіткнулося із завданням утвердження нового соціалістичного порядку на просторі роздробленої багатонаціональної імперії.

Ленінська політика національного самовизначення, яка теоретично надавала союзним республікам право на вихід, була не лише ідеологічною поступкою, а й прорахованою стратегією державного будівництва. Формалізувавши Україну як окрему радянську республіку, більшовики інтегрували вже існуючі українські національні рухи до радянського центру, а не протиставлялися їм як сепаратистській загрозі.

Ця інтеграція не була символічною. Україна, розташована між Москвою та Європою, стала однією зі стратегічно найважливіших республік СРСР. В неї були родючі сільськогосподарські землі, її промислові регіони розвивалися дуже швидко. Сільськогосподарське виробництво було основою продовольчої безпеки СРСР, а промислові підприємства з таких галузей, як машинобудування, металургія та хімічне виробництво, стали життєво важливими для планової економіки.

Здатність Радянського Союзу поширювати свій вплив на Центральну та Східну Європу, Кавказ і Центральну Азію у значній мірі спиралася на економічний фундамент, який забезпечувала Україна.

Надлишки сільськогосподарської продукції дозволяли стримувати внутрішній інфляційний тиск. Водночас важка промисловість України була вбудована у ширші військово-промислові ланцюги. Ця глибока інтеграція зробила Україну незамінною для геополітичної ваги та економічної стабільності Радянського Союзу.

Вихід

Коли СРСР у 1991 році розпався, переважна більшість голосів, поданих на жовтневому референдумі за незалежність України, змінила політичну карту Євразії.

Відокремлення України завдало серйозного удару по єдиній радянській економіці, зменшило промислові потужності, сільськогосподарські ресурси та експортні ринки. Подальша переорієнтація України в напрямку інтеграції з Європою значно посилила геополітичні наслідки незалежності, що ще більше обмежило регіональну потужність та економічний потенціал Росії.

Неодноразове твердження Путіна про те, що розпад Радянського Союзу став «катастрофою», відображає не лише сентиментальне ставлення до радянського простору.

Його критичні вислови ґрунтуються на переконанні, що розпад федерації позбавив Москву ключових структурних опор, а вихід України став найбільшою втратою. Крах СРСР послабив центральні політичні інститути Росії та позбавив її життєво важливого економічного й інфраструктурного потенціалу, який визначав становище Радянського Союзу у світі.

Цей історичний контекст пояснює, чому Україна все ще займає центральне місце у світогляді та стратегії Путіна.

Оскільки мирні переговори між Росією та Україною тривають, розуміння центральної ролі України для Радянського Союзу, яка історично склалася, дає глибоке розуміння суті та масштабів конфлікту. Для Москви Україна — це не просто якийсь сусід, а символ втраченої могутності та ключ до відновлення регіонального домінування.

Для Києва незалежність — не просто політична реальність, а відмова від структурної залежності, що визначала його роль у СРСР.

Невизначеність, яка супроводжує мирні переговори, відображає це глибше історичне напруження. Значення України для Росії полягає не в абстрактній ностальгії, а в конкретних економічних і геополітичних реаліях, які сформували Радянський Союз та продовжують впливати на регіон сьогодні.