«Суворі обмеження»: придушення культури в Російському Санкт-Петербурзі

Джерело: AFP | 2025-11-24

Російська продавчиня книжок Любов Бєляцька зітхнула, нарікаючи на «атмосферу загальної тривоги», яка панує в її рідному Санкт-Петербурзі на тлі війни в Україні.

Колись місто, яке називали «вікном Росії до Європи», довгий час було культурною столицею країни, осередком незалежного мислення, художнього самовираження та підпільного інакодумства.

Пані Бєляцька розповіла про своє почуття того, що місто замикається в собі в міру того як влада посилює репресії, намагаючись придушити будь-які ознаки громадського спротиву Кремлю чи вторгненню в Україну, бодай найменшого та майже непомітного.

«Ми більше не можемо писати так, як раніше або жартувати про певні речі», — сказала вона у розмові з кореспондентом AFP.

«Наші слова і дії суворо обмежені».

Наслідки цього можна побачити на полицях її книгарні, що зветься «Всі вільні», у центрі міста.

«Щотижня ми буквально змушені вилучати книги з тієї чи іншої причини», — додала пані Бєляцька.

З моменту початку вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія застосувала весь законодавчий арсенал, аби заглушити будь-кого, хто критикував би цю військову кампанію.

Тим, хто порушує воєнну цензуру, загрожує десятирічне тюремне ув'язнення.

Деякі автори, такі як покійний провідник опозиції Олексій Навальний, повністю заборонені.

Книги інших авторів — тих, кого не любить Кремль, але ще досі не заборонив — повинні продаватися з величезною позначкою, що вони є «іноземними агентами».

Цей термін радянської доби застосовують до таких авторів, як Людмила Уліцька та Борис Акунін, популярних російських письменників, що зараз перебувають у вигнанні.

«Більш розкуті»

Репресії в Санкт-Петербурзі — рідному місті президента Володимира Путіна — мають особливий резонанс.

Столиця царської епохи протягом десятиліть була в авангарді вільного мислення та інакодумства

Лауреат Нобелівської премії Йосип Бродський був змушений емігрувати в 1972 році після років переслідувань за свою нонконформістську поезію.

Саме в Санкт-Петербурзі з'явився протестний рок-гімн «Зміни» групи «Кіно», очолюваної Віктором Цоєм, який уособлював накопичене розчарування наприкінці існування Радянського Союзу.

А з 2022 року легенди рок-музики цього міста Борис Гребенщиков та Юрій Шевчук неодноразово висловлювали свій протест щодо російського вторгнення в Україну.

«Ми вважаємо себе тут більш вільними, більш розкутими, менш підвладними страху, зокрема боязні репресій», — сказав кореспонденту AFP місцевий правозахисник Дінар Ідрісов.

«Але в дійсності, я не думаю, що це правда».

Є ознаки того, що гвинти закручують усе міцніше.

Митці залишають місто

Нещодавно місцеве населення вразила справа Діани Логінової, 18-річної вуличної музикантки, яка вже місяць перебуває у в'язниці за імпровізовані виступи з антивоєнними піснями.

Відома під сценічним ім'ям Наоко, вона була засуджена до трьох послідовних короткострокових тюремних термінів за порушення громадського порядку, дискредитацію російської армії та організацію масового зібрання.

«Притягнути когось до відповідальності за пісню — серйозно?» — сказав Серафим, 21-річний студент консерваторії, який разом із 20 іншими молодими людьми прийшов до суду, аби підтримати Логінову на недавньому слуханні.

Попри співчуття, дехто критикував її за те, що вона привернула увагу до андеграундної музичної сцени.

«Вони знали, що наражають на небезпеку всіх», після того як опублікували відео в Інтернеті, заявив один співак з цього міста, який висловився з цього приводу за умов анонімності.

«Влада нас ігнорувала, але тепер я знаю, що багато людей просто перестали виступати на людях», додав хтось інший.

17-річний співак Павло виступав біля одного з річкових каналів міста.

«Зараз здійснюються репресії проти музикантів», — сказав він кореспонденту AFP, додавши, що влада почала створювати бюрократичні перешкоди та заважати їхнім виступам.

Платон Романов, інший книгопродавець, який має незалежну книгарню «Фаренгейт 451», заявив, що протестувати проти нинішньої ситуації немає сенсу.

«Потрібно просто зрозуміти, в які часи ми живемо. Співати на вулиці пісні заборонених музикантів. Навіщо? З якою метою? Це безглуздо, і очевидно, що вони прийдуть і припинять це», — сказав він кореспонденту AFP.

Які саме перспективи в цих умовах чекають на місто, що пишалося своєю репутацією центру контркультури та бастіону художньої свободи?

«Безліч людей, багато художників, поетів і музикантів виїхали геть», — наголосив пан Романов.

«Життя значною мірою змінилося».