Стратегічні питання
Польоти невідомих дронів викликають занепокоєння в Бельгії
Часті появи дронів викликали серйозні підозри, що до цього можуть бути причетні професіонали, і підозри майже неминуче спрямовуються у бік Росії.
![На фотографії, зробленій 13 листопада 2025 року, зображено табло з написом «Зона, заборонена для дронів». Воно встановлене в аеропорту «Завентем», головному аеропорту Бельгії, на околиці Брюсселя. [Йонас Русенс/AFP]](/gc7/images/2025/11/18/52811-done-370_237.webp)
Джерело: AFP |
Спостереження на військових базах, в аеропортах, на атомній електростанції: хвиля польотів непізнаних дронів викликала занепокоєння в Бельгії та посилила побоювання, що країна може стати мішенню Росії.
Повідомлення про активність дронів у важливих локаціях почали надходити минулого місяця, коли поблизу низки військових баз у країні помітили підозрілі безпілотники.
Ці випадки сталися на тлі підвищеної тривоги в Європі після того, як російські дрони збили над Польщею, а загадкові польоти спричинили перебої в роботі аеропортів Данії та Німеччини.
Тепер, схоже, інциденти починають прискорюватися: у найбільшому аеропорту Бельгії зупиняли авіарух, уряд проводив термінові консультації, а союзники по НАТО надсилали підтримку.
Бельгійська влада поки що відмовляється — або не може — назвати того, хто саме несе відповідальність.
Федеральні прокурори заявили, що розслідують 17 інцидентів.
«І досі часто важко визначити, чи йдеться про місцевого оператора дрона, який порушує правила, чи про спробу дестабілізації з боку іншої держави», — заявили прокурори.
Але часті появи дронів викликали сильні підозри щодо участі професіоналів — і підозри майже автоматично спрямувалися на Росію.
На тлі зростання напруженості через вторгнення Кремля в Україну Європа звинувачує Москву в активізації «гібридної війни» — саботажу, кібератак і втручання, що відбуваються у сірій зоні заперечення.
Є очевидні резони, чому зараз у центрі уваги може бути Бельгія.
Наразi Європейський Союз обговорює розблокування нового кредиту для України на 140 мільярдів євро (162 мільярди доларів), який планують профінансувати за рахунок заморожених активів центрального банку Росії, що зберігаються в Бельгії.
Ще до появи дронів бельгійський уряд попереджав, що цей крок може викликати гнів Москви та зробити країну потенційною ціллю.
А через останні події ці побоювання лише посилилися.
«Заходи, спрямованi на те, щоб посіяти в Бельгії невизначеність і страх, це натяк: «не смій чіпати мої активи». Інакше це інтерпретувати неможливо», — заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
«Ми всі це бачимо, і бельгійці не виключення».
«Неспокій серед населення»
Аналітики вважають, що дрони — це недорогий та в той же час ефективний спосіб дестабілізувати противника.
«Цілеспрямовані польоти дронів майже завжди викликають занепокоєння населення та тим самим здатні дестабілізувати ситуацію в країни. Крім того, їх використовують, щоб оцінити рівень підготовки та оснащення опонента», — сказав Мануель Атуг, експерт із безпеки та член німецької робочої групи з питань критичної інфраструктури.
«Таким чином дійсно можна спричинити економічні втрати, наприклад, порушивши авіасполучення».
Посилюють проблему з дронами труднощі, з якими стикається влада, коли намагається протидіяти таким БПЛА та ідентифікувати ці об'єкти, оскільки їх можна запускати дуже швидко і практично з будь-якого місця.
«Роками ми повсюди спостерігаємо дрони. Тільки в Німеччині в аеропортах щороку фіксується понад 100 таких випадків», — сказала Ульріке Франке, експерт Європейської ради з міжнародних відносин.
«Спрацьовує певний ефект: коли тема частіше з’являється в пресі, увага автоматично зміщується в її бік. І це вигідно тим, хто прагне дестабілізації наших країн», — зазначила вона.
«Втім, i справді зараз так: ми фіксуємо більше спостережень, особливо над інфраструктурними об’єктами, і це здебільшого великі дрони».
Декілька союзників Бельгії по НАТО, зокрема Німеччина та Велика Британія, направили команди й обладнання для допомоги, як це було у випадку з Данією.
Міністр оборони Тео Франкен зараз наполягає на тому, щоб виділити перші 50 мільйонів євро (58 мільйонів доларів) на системи протидії дронам.
Європейський Союз зі свого боку працює над створенням мережі таких систем, але вони, ймовірно, будуть зосереджені на країнах його східного кордону, а на реалізацію підуть роки.
«Досягти 100 % безпеки ми не здатні», — зазначила пані Франке.
«Однак, є критично важливі локації, де слід встановлювати системи: це аеропорти, атомні електростанції, термінали скрапленого природного газу. Це зовсім не складно».