Стратегічні питання
Аналітичний центр: Австралія повинна застосувати «нетрадиційні» засоби для стримування Китаю та Росії
У звіті йдеться наступне: дедалі ширше використання Пекіном так званих тактик «сірої зони», наприклад, кібервійн, примусу і підривної діяльності, які не сягають рівня військових дій, свідчить про потребу Австралії в більш динамічній політиці протидії.
![Літак EA-18G Growler Королівських військово-повітряних сил Австралії (RAAF) запускає сигнальні ракети під час показу на австралійському міжнародному авіасалоні в Авалоні 26 березня 2025 року. [Вільям Вест / AFP]](/gc7/images/2025/10/24/52528-ausjet-370_237.webp)
Джерело: AFP |
Щоб протистояти загрозам з боку Китаю, Росії та інших країн, Австралія повинна винести уроки з партизанських повстань минулого й прийняти політику «нетрадиційного стримування», вважають в одному з провідних аналітичних центрів країни.
Австралія, в рамках тристороннього пакту AUKUS зі Сполученими Штатами та Великою Британією, протягом 15 років придбає у США щонайменше три підводні човни класу «Вірджинія». Одна з цілей — колись почати самостійно будувати подібні субмарини.
До того часу Канберра, буде стикатися з серйозною прогалиною у своїй обороні, попереджає звіт незалежного Австралійського інституту стратегічної політики (ASPI), який отримує фінансування від Міністерства оборони Австралії, а також Державного департаменту США.
«Традиційна опора Австралії на «великих і могутніх друзів» та на розширене ядерне стримування зараз, як здається, не дає стовідсоткових гарантій», —зазначили автори у своєму звіті від 15 жовтня.
«Австралія має можливості заповнити сьогоднішній пробіл у сфері стримування: нам просто потрібно вийти за межі традиційних парадигм», — додали вони.
В інституті ASPI, визначили «відносну слабкість» Австралії порівняно з такими супротивниками, як Китай, і стверджують, що минулі партизанські війни, такі як чеченське повстання проти Росії в 1990-х роках, показали, що менші суб’єкти здатні завдати набагато більшим супротивникам значної шкоди.
Тактика сірої зони
«Історія показує, що інноваційні концепції та асиметричні можливості можуть мати стримувальний ефект як до, так і під час самого конфлікту», — пишуть автори.
«Австралійські концепції стримування не враховують характер гонки, в якій зараз беруть участь Китай та інші автократичні режими, такі як Росія, Північна Корея та Іран», — попередили вони.
В інституті ASPI вказали на дедалі частіше використання Пекіном так званих тактик «сірої зони», наприклад, кібервійн, примусу і підривної діяльності, які не сягають рівня військових дій, свідчить про потребу Австралії в більш динамічній політиці протидії.
Співробітники інституту також зазначили, що Канберра могла б повчитися у колишнього провідника Сінгапуру Лі Куан Ю, який називав своє місто-державу «отруйною креветкою», а також у Швейцарії та країн Балтії, оскільки вони застосовують стратегію «дикобраза».
В інституті ASPI закликали до відновлення посади радника з національної безпеки з широкими повноваженнями, який наглядав би за діяльністю розвідувальних служб Канберри, а також до реформування законів про шпигунство та оборону, покликаних посприяти новій політиці.
Австралія активно нарощує військову потужність, прагнучи посилити свою оборону проти Китаю, який також є її найбільшим торговельним партнером.
Канберра планує поступово збільшити свої витрати на оборону до 2,4 % від валового внутрішнього продукту, що постає значно нижчим ніж вимоги США, які вимагають показника у 3,5 %.