Стратегічні питання
Війна Росії в Україні: шлях до військового та економічного колапсу
Москва продемонструвала, що вона зосереджена на самозбереженні, а не на безпеці та захисті своїх громадян.
![Президент Росії Володимир Путін (на задньому плані) і тодішній прем'єр-міністр Дмитро Медведєв беруть участь у засіданні Державної Думи в Москві 8 травня 2018 року, коли російський парламент проголосував за підтримку нового мандата Медведєва. Нещодавнє посилання Медведєва на систему командування ядерними силами «Периметр» свідчить про відчай Москви [джерело: Юрій Кадобнов / AFP]](/gc7/images/2025/08/05/51385-med-370_237.webp)
Джерело: Global Watch |
Війна Росії в Україні перетворюється на катастрофічну поразку: майже 1 мільйон солдатів загинули або отримали поранення, а економіка країни балансує на межі краху.
Залежність Москви від застарілих стратегій і пустопорожня ядерна риторика свідчать про те, що керівництво країни більше зосереджене на самозбереженні, ніж на безпеці та захисті свого народу. У міру посилення санкцій і зростання ризиків для торговельних партнерів відмова Росії погодитися на перемир'я веде до економічної катастрофи як її саму, так і тих, хто залежить від експорту її енергоносіїв. Наслідки цього конфлікту не тільки військові, але й екзистенційні.
Військові невдачі та зростаючі втрати
Військова кампанія Росії характеризується приголомшливими втратами. З початку вторгнення у 2022 році майже 1 мільйон російських солдатів було вбито чи поранено, з цього числа загинуло приблизно 250 000 — це найвищі втрати за всю історію радянських і російських конфліктів після Другої світової війни.
Стратегія Москви, що полягає у «м'ясних» штурмах, під час яких солдати кидаються у бій заради незначних територіальних здобутків, призвела до повільного просування з великими втратами. З січня 2024 року Росія захопила лише 1 % української території, що є мізерним досягненням, яке підкреслює її неспроможність добитися своїх стратегічних цілей.
Щоб компенсувати вражаючу кількість жертв, Кремль вдався до відчайдушних заходів, вербуючи засуджених, залучаючи північнокорейських солдатів і проводячи призов у бідніших регіонах Росії. Тим часом діти московської та петербурзької еліти залишаються недоторканними, що свідчить про те, що Кремль ставить самозбереження вище за національну безпеку.
Економічна нестабільність та зростаючі негативні наслідки
Економіка Росії згинається під тягарем тривалої війни. Москва вже ослаблена роками санкцій, і її залежність від експорту енергоносіїв викликає все більшу нестабільність. Такі країни, як Індія та Китай, які є найбільшими покупцями російської нафти, зараз стикаються з перспективою вторинних санкцій з боку США, що ще більше ізолює Москву в економічному плані.
Введення мит через експорт російської нафти призведе до втрати важливих джерел доходу, що посилить фінансову нестабільність країни. Для держав, які торгують з Росією, ризики, покликані продовженням економічних відносин з нею, зростають. Відмова погодитися на перемир'я може призвести до більш широких економічних наслідків, які торкнуться не тільки Росії, але й її торгових партнерів.
Ілюзія, яку створює ядерна риторика
На тлі військових та економічних труднощів керівництво Росії, щоб продемонструвати свою силу, вдалося до ядерної риторики. Нещодавнє згадування колишнім прем'єр-міністром Дмитром Медведєвим системи командування силами ядерного стримування «Периметр» — негнучкої, автоматичної або заздалегідь запрограмованої — є ознакою відчаю Москви.
Така позиція підкреслює, що Кремль зосереджений на самозбереженні, а не на безпеці та захисті своїх громадян. Ставлячи виживання свого керівництва вище за благополуччя нації, Москва підриває власний авторитет на світовій арені.
Неминучий колапс
Поєднання військових невдач, економічної нестабільності та пустопорожніх ядерних погроз малює похмуру картину майбутнього Росії. Наслідки тривалої війни в Україні не тільки підривають її військовий потенціал, але й ведуть державу до економічного та соціального колапсу.
Відмова Росії погодитися на припинення вогню є безперспективною. Чим довше триватиме конфлікт, тим більшими будуть його наслідки — не тільки для Росії, але й для її торговельних партнерів та світової економіки.
Оскільки Кремль продовжує дотримуватися своєї провальної стратегії, майбутнє Росії буде характеризуватися зменшенням прибутків та посиленням ізоляції. Питання полягає не в тому, чи зазнає Росія наслідків своїх дій, а в тому, як скоро ці наслідки змусять її керівництво та громадян відповісти за свої вчинки.