Тріщини у броні: чистки військових, які здійснює Сі Цзіньпін, піднімають питання щодо стійкості його влади

Джерело: Global Watch | 2025-06-30

Нещодавнє усунення з посад вищих військових чиновників Китаю, у тому числі генерала Мяо Хуа, віце-адмірала Лі Ханьцзюня та вченого-ядерника Лю Шипеня, знаменує собою чергову главу в широкомасштабних репресіях президента Сі Цзіньпіна проти оборонного й безпекового відомств країни.

Хоча офіційна версія подає ці чистки як частину антикорупційної кампанії, але масштаб і частота подібних дій ставлять під сумнів надійність керування Сі військовими, а також загальну лояльність до нього Народно-визвольної армії Китаю (НВАК).

Чистка: спосіб консолідації

З моменту приходу до влади у 2012 році Сі не може довіряти військовим. Він звинувачує їх у корупції та покладає на них відповідальність за порушення дисципліни в лавах НВАК. Під його керівництвом було звільнено або покарано десятки генералів високого рангу, у тому числі два колишніх міністра оборони.

Мяо, колись наймолодший генерал у китайській військовій ієрархії та ключова фігура у впровадженні ідеології Комуністичної партії у НВАК, став останньою гучною жертвою.

Стрімкий злет Мяо під керівництвом Сі, за яким послідувало його драматичне падіння, підкреслює хиткий характер влади в китайських збройних силах. Його усунення разом із віце-адміралом Лі і вченим Лю свідчить про глибоко вкорінені проблеми у НВАК.

Проте неодноразове використання визначення «серйозні порушення дисципліни» як евфемізму для корупції викликає певний скептицизм. Критики ставлять під сумнів, чи Сі справді викорінює посадові злочини, чи намагається усунути непокору і зміцнити свою владу.

Лояльність чи страх?

Сі постійно наголошує на важливості ідеологічної лояльності серед офіцерів НВАК, пов'язуючи з цим їхню відданість цілям Комуністичної партії у плані військової модернізації та глобального впливу. Однак частота цих чисток свідчить про доволі глибоке занепокоєння: лояльність у лавах війська не є такою непохитною, як хотілося б Сі.

Усунення високопосадовців ставить питання про те, чи повністю керівництво НВАК відповідає баченню Сі.

Кліки, пов'язані з військовими, все ще здатні чинити опір його централізованому правлінню. Але корупція може бути настільки всепроникною, що Сі доводиться навіть звільняти й союзників.

Крихке командування

Наслідки цих чисток виходять за межі внутрішньої політики. Збройні сили, які постійно перебувають під пильною увагою та зазнають частої реорганізації, ризикують втратити згуртованість і оперативну ефективність. Для країни, яка прагне стати наддержавою, така нестабільність може мати далекосяжні наслідки.

Ба більше, усунення таких постатей, як Лю — колишнього заступника головного інженера в ядерній програмі Китаю, підкреслює потенційну вразливість критично важливих секторів.

Існування корупції або непокори на такому високому рівні не каже нічого позитивного про цілісність стратегічних можливостей Китаю.

Дилема диктатора

Агресивна консолідація влади Сі може забезпечити короткотерміновий контроль, але при цьому виникають ризики, притаманні централізованому керівництву. Система, яка покладається на чистки для підтримання порядку, позбавлена природної стабільності.

Зараз спостерігачі задаються питанням, як довго можна підтримувати подібний підхід, перш ніж тріщини в броні Сі стануть занадто глибокими, щоб їх уже не можна було ігнорувати.

Увагу має бути зосереджено не лише на усунутих особах, але й на більш широких наслідках для військового і політичного майбутнього Китаю.

Можливо, Сі посилює хватку, але й можливо, що система намагається якось зберегти згуртованість під вагою власних протиріч.

Відповіді на ці питання визначатимуть не лише траєкторію розвитку Китаю, але й його роль на світовій арені.