«Тут немає Еболи»: як дезінформація заважає боротьбі з епідемією у ДР Конго

Джерело: AFP | 2026-07-06

Дезінформація перешкоджає зусиллям, спрямованим на стримування спалаху смертельної хвороби Ебола в Демократичній Республіці Конго, оскільки разом із вірусом поширюється й недовіра.

«Тут немає ніякої Еболи, усі на повну насолоджуються життям», — говорить жінка у широко поширеному відео, стверджуючи що перебуває в ДР Конго.

«Єдине місце, де існує Ебола, це соціальні мережі та міжнародні ЗМІ», — додає вона.

Її відео, яке на платформі X набрало понад 41 000 вподобаєк, є лише одним із прикладів потоку дезінформації щодо останнього спалаху епідемії, яка у ​​ДРК уже забрала життя 115 людей.

Саме так, як і у випадку з Covid-19, неправдиві твердження варіюються від заперечення існування хвороби до звинувачень влади в тому, що вона вигадала її заради фінансової вигоди, розповіла епідеміологиня Гемес Нква.

Як в інтернеті, так і на сільських площах одні пояснюють раптові смерті чаклунством, а інші вважають Еболу містифікацією, створеною для залучення іноземної допомоги.

Неурядова організація ActionAid підрахувала, що в північно-східній провінції Ітурі, яка є епіцентром спалаху, майже кожна третя людина не вірить, що епідемія Еболи дійсно існує.

Голова Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Адханом Гебреєсус попередив, що «дезінформація майже така ж небезпечна, як і сам вірус, і поширюється вона так само швидко».

Ледь не забили до смерті

За словами директора ActionAid у ДР Конго Саані Якубу, дезінформація призводить до затримок у лікуванні, оскільки багато пацієнтів звертаються по медичну допомогу надто пізно.

Вона також ускладнює відстеження контактів інфікованих, оскільки родини приховують інформацію, а медичні працівники побоюються відвідувати домівки хворих.

Деякі працівники гуманітарних організацій і державних структур навіть зазнавали нападів, повідомив AFP представник неурядової організації Alima Мамаду Каба Баррі.

Минулого місяця в лікарні провінції Ітурі були підпалені два намети Alima після того, як родичі пацієнта спробували забрати тіло, проігнорувавши правила безпеки, пов'язані із захворюванням, в існування якого вони не вірили.

Баррі розповів, що автомобілі медичних працівників закидали камінням, а бригади, які займалися безпечними похованнями, неодноразово ставали об'єктами нападів.

Наприкінці травня в місті Бунія родичі пацієнта «ледь не забили до смерті» працівників, які проводили безпечне поховання.

Багато родин підозрюють, що тіла утримують через те, що медичні працівники нібито займаються торгівлею органами.

«Люди, які тут працюють, потерпають від виснаження й стресу. Вони проявляють відданість і заслуговують на безпеку», — сказав Мамаду Каба Баррі.

Він додав, що все це «заважає нам надавати нормальну медичну допомогу». Крім того, він наголосив на важливості інформації в боротьбі з лихоманкою Ебола, яка поширюється через тісний контакт та біологічні рідини організму.

Глибоко вкорінена недовіра

Експерти зазначають, що дезінформація супроводжувала кожен спалах Еболи, однак останніми роками її масштаби значно зросли через поширення соціальних мереж.

Ситуація, яка склалася, відображає не тільки брак інформації, але й дуже глибоку кризу довіри, сказала епідеміологиня Нква.

«У ДР Конго кілька спалахів Еболи виникали в умовах, сформованих нестабільною безпековою ситуацією, політичною напруженістю, бідністю та іноді тривалою недовірою до державних інституцій», — додала вона.

Нква зазначила AFP, що чутки часто виникають там, де бракує інформації, допомагаючи людям осмислити страх або повернути собі відчуття контролю над тим, що відбувається.

Розв'язання проблеми полягає у відновленні довіри через тісну співпрацю з місцевими громадами, вважає Якубу з ActionAid. Зокрема, йдеться про підготовку представників громад, які зможуть «поширювати інформацію місцевими мовами».

За словами спеціалістів, важливу роль можуть відіграти лідери громад, люди, які пережили захворювання, а також традиційні цілителі, які, як зазначила Нква, мають «суттєвий соціальний авторитет».

«Якщо вони стають союзниками, їхній вплив може значно підвищити довіру до заходів боротьби із захворюванням», — сказала вона.