Ескалація на порозі: Росія завдала удару по Львову гіперзвуковою ракетою «Орешник»

Джерело: Global Watch | 2026-01-14

Війна в Україні цього тижня увійшла до нової, вкрай нестабільної фази після застосування Росією своєї балістичної ракети середньої дальності «Орешник» на цілі у Львові.

Цей удар, завданий 9 січня менш ніж за 50 миль (80 кілометрів) від польського кордону, став лише другим випадком бойового застосування експериментальної зброї, що зруйнувало відносну безпеку західного логістичного центру України і стало обдуманим, гучним сигналом для альянсу НАТО.

На відміну від першого бойового застосування ракети проти міста Дніпро в листопаді 2024 року, коли цілями були промислові центри на сході, цього разу удар було спрямовано по самих «воротах», через які надходить західна допомога.

За словами представників російського оборонного відомства, гіперзвукова система доставки успішно нейтралізувала Львівський державний авіаремонтний завод. Однак стратегічні наслідки удару, завданого зброєю, здатною нести ядерні боєголовки і, за повідомленнями, нечутливою до сучасних систем протиповітряної оборони, мали набагато більший резонанс, ніж фізичний вибух.

Наратив відплати

Кремль швидко відреагував, подавши ескалацію як необхідний контрзахід.

У заяві, оприлюдненій невдовзі після удару, Міністерство оборони Росії заявило, що цей крок був прямою відповіддю на нібито атаку українського безпілотника на резиденцію президента Володимира Путіна у Валдаї 29 грудня 2025 року. Москва охарактеризувала буцімто інцидент із безпілотником як замах на вбивство, використовуючи його для виправдання застосування зброї стратегічного класу.

«Рано вранці, у відповідь на терористичний акт київського режиму проти резиденції президента Росії в Новгородській області, здійснений рано вранці 29 грудня 2025 року, Збройні сили Росії завдали масованого удару високоточним далекобійним наземним і морським озброєнням, включаючи балістичну ракету середньої дальності «Орешник», а також ударними безпілотними літальними апаратами по критично важливих об'єктах на території України», — йдеться в заяві Міністерства оборони Росії, як повідомила агенція ТАСС.

Однак західні спецслужби та офіційні особи в Києві категорично заперечують цей наратив.

Як українська військова розвідка, так і американські офіційні представники заперечили факт нападу на резиденцію у Валдаї, припустивши, що «замах на вбивство» був вигадкою, покликаною створити привід для ескалації конфлікту.

Військові аналітики стверджують, що вибір цілей розкриває справжню мету удару.

Львів є основною артерією для надходження західної військової допомоги в Україну. Здійснивши удар по глибині західної України зброєю, що рухається зі швидкістю, яка перевищує 10 Мах, Росія продемонструвала, що може перерізати ці канали постачання, коли їй заманеться.

Найбільше занепокоєння тут викликає близькість до Польщі. Траєкторія польоту ракети «Орешник» пролягала надто близько до повітряного простору НАТО, що є суворим нагадуванням про те, що східний фланг альянсу знаходиться в декількох хвилинах від російських пускових майданчиків.

Фізика терору

«Орешник» є проривом у ракетній технології,, що ускладнює планування оборони Заходу.

Ракета використовує роздільні головні частини з блоками індивідуального наведення (MIRV). В ударі 9 січня ці боєголовки були неядерними, імовірно кінетичними проникальними боєголовками — твердими металевими кулями, які знищують цілі завдяки фізиці гіперзвукового удару, врізаючись у землю немов метеорити.

Відеозапис зі Львова показав характерне виблискування боєголовок, які влучали одна за одною, оминаючи сирени повітряної тривоги та спроби перехоплення. Нездатність поставлених Заходом систем протиповітряної оборони перехопити балістичну ракету середньої дальності (IRBM) підтверджує наявність прогалини, яку НАТО ще має якось закрити.

Удар викликав негайне засудження.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна ініціюватиме міжнародні заходи у відповідь на використання ракети, зокрема, скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН та засідання Ради Україна-НАТО.

«Такий удар поблизу кордону ЄС і НАТО є серйозною загрозою для безпеки на європейському континенті й випробуванням для трансатлантичної спільноти. Ми вимагаємо рішучої реакції на безрозсудні дії Росії», — написав Сибіга у своєму дописі на X.

Тим часом лідери у Варшаві та країнах Балтії закликали НАТО прискорити розгортання сучасних систем протиракетної оборони на східному кордоні.

Поки у Львові осідає пил, «червоні лінії» цього конфлікту знову змістилися. «Орешник» більше не є одноразовою аномалією — він став повторюваним тактичним варіантом, що породжує ймовірність того, що наступний удар може статися ще ближче до кордонів Європи.