Нові виклики

Кінець стратегічної неоднозначності: глобальні наслідки конфлікту навколо Тайваню

Захоплення Тайваню Китаєм не тільки порушить глобальні ланцюги поставок, але й змінить баланс сил в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а невдале вторгнення здатне дестабілізувати владу Комуністичної партії.

7 липня місцеві жителі Гонконгу, розташованого на півдні Китаю, спостерігають за відплиттям кораблів Військово-морського флоту Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Кораблі Військово-морського флоту Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) на чолі з авіаносцем «Шаньдун» завершили свій п'ятиденний візит. [Джерело: Чжу Вей / Сіньхуа за посередництва AFP]
7 липня місцеві жителі Гонконгу, розташованого на півдні Китаю, спостерігають за відплиттям кораблів Військово-морського флоту Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). Кораблі Військово-морського флоту Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) на чолі з авіаносцем «Шаньдун» завершили свій п'ятиденний візит. [Джерело: Чжу Вей / Сіньхуа за посередництва AFP]

Джерело: Global Watch |

(Це остання з п'яти частина серії статей, присвячених тому, як Китай може готуватися до потенційного конфлікту навколо Тайваню — від таємної мілітаризації та матеріально-технічного забезпечення вторгнення до когнітивної війни, нарощування потужностей кораблебудування й підвищення глобальних ставок у вирішальній сутичці).

Мобілізація Китаєм свого тіньового флоту не є ізольованим явищем — це фізичне втілення геополітичного курсу на зіткнення між двома світовими наддержавами.

Як підкреслено в недавньому розслідуванні Reuters, прагнення Пекіна захопити Тайвань стало всепоглинаючою гравітаційною ямою в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні із залученням США, Японії та Філіппін до підготовки до потенційно катастрофічної конфлікта.

Протягом десятиліть Сполучені Штати дотримувалися політики «стратегічної двозначності», навмисно відмовляючись уточнювати, чи захищатимуть вони Тайвань у разі вторгнення.

Однак зростання потужності китайського «тіньового флоту» та все більш агресивна риторика Пекіна підірвали цю політику. Колишній президент Джо Байден неодноразово публічно заявляв, що американські війська захищатимуть Тайвань. Це свідчить про значну зміну позиції Вашингтона.

Така кристалізація позиції знайшла відображення й у діях Пекіна. Хоча президент Сі Цзіньпін у своїх публічних виступах продовжує наголошувати на «мирному возз'єднанні», навчання НВАК та нарощування військово-морських сил свідчать про інший план. Введення в експлуатацію авіаносця «Фуцзянь» водотоннажністю 80 000 тонн і залучення до військових навчань цивільних суден свідчить про те, що Китай готується до можливого силового возз'єднання.

Ставки в конфлікті навколо Тайваню виходять далеко за межі суверенітету острова.

Тайвань є ключовим вузлом світової економіки, особливо в напівпровідниковій галузі, яка забезпечує роботу всього — від смартфонів до передових військових систем.

Захоплення Тайваню Китаєм не тільки порушить глобальні ланцюги поставок, але й змінить баланс сил в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, потенційно витіснивши США як домінуючу силу.

Однак ризики для Пекіна є не менш значними. Невдале вторгнення може дестабілізувати владу Комуністичної партії, спричинити масштабні економічні потрясіння та спровокувати відповідні військові дії з боку США та їхніх союзників.

Глобальні наслідки

Тіньовий флот Китаю, хоч і є доволі новим, але він далеко не є невразливим. Цивільні судна не здатні до захисту, як військові кораблі. Це робить їх вразливими для асиметричної оборони Тайваню.

Реакція Тайваню на ці події характеризується стриманою пильністю.

Міністр оборони Веллінгтон Ку підкреслив важливість заходів для протидії тіньовому флоту, включно з моніторингом цивільних суден і підготовкою планів на випадок надзвичайних ситуацій. Військові Тайваню також зробили ставку на мобільні протикорабельні ракетні системи та інші асиметричні засоби, розраховані на використання вразливих місць цивільних суден.

Тіньовий флот також служить барометром ймовірності війни. Статус-кво зберігається, доки ці судна залишаються на своїх торговельних маршрутах.

Однак літні навчання в Гуандуні продемонстрували, що механізм перетворення торгових суден на військові кораблі є працездатним і готовим до використання. План «Червоний горизонт» більше не є віддаленою теоретичною загрозою — його тестують у режимі реального часу.

Геополітичні наслідки конфлікту навколо Тайваню є надзвичайно серйозними. Успішне вторгнення може переформатувати XXI століття, утвердити Китай як домінантну силу в Азії та кинути виклик міжнародному порядку під проводом США.

І навпаки, невдале вторгнення може дестабілізувати регіон та спровокувати глобальну економічну кризу.

Підсумовуючи, можна сказати, що тіньовий флот є як тактичною інновацією, так і стратегічним ризиком. Використовуючи цивільні судна, Китай створив гнучкий і економічно ефективний флот для вторгнення.

Однак вразливість цих суден у разі ескалації конфлікту підкреслює сумнівність стратегії Пекіна. Поки світ спостерігає за маневрами «тіньового флоту», ставки в конфлікті навколо Тайваню продовжують зростати й змушують країни постати перед реальністю потенційного зіткнення.

Вам сподобалася ця стаття?