Перемога без бою: когнітивна війна Китаю проти Тайваню

Джерело: Global Watch | 2025-12-10

(Це третя з п’яти публікацій, присвячених тому, як Китай може готуватися до потенційного конфлікту навколо Тайваню – від прихованої мілітаризації та логістики вторгнення до когнітивної війни, суднобудівних можливостей та глобальних наслідків можливого протистояння.)

У сучасних конфліктах найпотужнішою зброєю часто є не ракети, а iнформацiйний наратив.

Хоча нещодавнє розслідування Reuters зосереджувалося на розгортанні китайського «тіньового флоту», воно також виявило паралельний фронт у боротьбі за Тайвань: когнітивну війну. Висока помітність цих навчань не випадкова – це продумана стратегія, спрямована на підрив психологічної стійкості Тайваню.

У звіті Reuters високопоставлений представник оборонного відомства Тайваню охарактеризував ці маневри як форму «когнітивної війни».

Публічна демонстрація навчань з висадки та можливість для супутників фіксувати масштабні скупчення цивільних суден створюють відчуття неминучості. Мета – переконати населення і керівництво Тайваню, що опір безперспективний, подаючи НВАК як непереборну силу з нескінченними ресурсами.

Ця психологічна стратегія відповідає доктрині НВАК про «перемогу без бою». Якщо страх здатен викликати політичну капітуляцію або «мирне возз’єднання» на умовах Пекіна, ризиків і витрат операції з висадкою можна повністю уникнути. «Тіньовий флот» завдяки своїм масштабам і видимості є потужним інструментом цього наративу.

Обмеження НВАК

Однак розслідування Reuters також вказує на вразливості, які Пекін прагне приховати. Цивільні судна, на відміну від військових кораблів, не мають ані броні, ані засобів ближньої оборони, ані обладнання для контролю пошкоджень. У разі бойових дій вони стають легко уражуваними цілями для асиметричних засобів оборони Тайваню. Мобільні протикорабельні ракети та артилерія можуть завдати таким суднам катастрофічних втрат, перетворюючи їх з активів на тягар.

Психологічний ефект навчань «тіньового флоту» безсумнівний, але він одночасно демонструє і слабкі місця НВАК. Залежність від цивільних суден свідчить про нестачу спеціалізованих кораблів для десантних операцій і оголює прогалини у військових можливостях Китаю. Хоча навчання призначені для демонстрації сили, вони також висвітлюють вразливі місця, якими можуть скористатися Тайвань та його союзники.

Реакція Тайваню на цю когнітивну війну полягає у пильності та підготовці. Міністр оборони Веллінгтон Ку підкреслив важливість моніторингу цивільних суден та розробки контрзаходів. Асиметричні засоби оборони Тайваню, зокрема мобільні ракетні системи, спеціально призначені для ураження слабких місць «тіньового флоту».

Ширші наслідки когнітивної війни виходять далеко за межі Тайваню. Використовуючи психологічні тактики, Китай прагне сформувати глобальне уявлення про свою військову потужність. Навчання «тіньового флоту» демонструють здатність Пекіна мобілізувати цивільні ресурси для потреб національної оборони, зміцнюючи його образ зростаючої супердержави.

Однак, як зазначає Ян Істон з Військово-морського коледжу США в репортажі Reuters, «будь-яка війна — це азартна гра». Помітність тіньового флоту може залякувати Тайвань, але вона ж робить стратегію Китаю об’єктом міжнародного аналізу. Навчання демонструють залежність НВАК від цивільних суден, надаючи цінну розвідувальну інформацію Тайваню та його союзникам.

У підсумку когнітивна війна Китаю проти Тайваню є розрахованою спробою перемогти без бою. Демонструючи «тіньовий флот», Пекін прагне зламати волю Тайваню і сформувати враження неминучості.

Втім, вразливість цивільних суден та асиметричні засоби оборони Тайваню створюють складну динаміку, у якій психологічні тактики неминуче стикаються з реаліями війни.