Ризик послаблення глобального режиму контролю ядерних озброєнь у 2026 році

Джерело: AFP | 2025-12-22

Вразлива глобальна правова система контролю над атомною зброєю у 2026 році може зіткнутися з новими потрясіннями й зменшенням набору механізмів, які стримують ризик ядерної кризи.

У першій половині року відбудуться дві ключові події: 5 лютого спливає термін дії двостороннього договору між США та Росією New START, а у квітні в Нью-Йорку пройде конференція з розгляду дії (RevCon) Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) — наріжного каменя глобальної системи ядерної безпеки.

Конференція RevCon, яку проводять раз на чотири–п’ять років, покликана підтримувати життєздатність ДНЯЗ. Однак на двох останніх сесіях 191 держави-учасниці не дійшли згоди щодо підсумкового документа, і експерти очікують такого ж самого результату й у квітні.

«Я думаю, що ця конференція RevCon буде дуже складною», — повідомила Александра Белл, керівниця американської некомерційної організації у сфері глобальної безпеки «Бюлетень вчених-атомників», під час онлайн-конференції ООН, яку проводили на початку грудня.

«З огляду на нинішній стан і найближчі перспективи системи контролю над ядерними озброєннями ситуація виглядає несприятливою», — додала вона.

Антон Хлопков, директор російської науково-дослідної організації «Центр енергетики та безпеки» (CENESS), висловив ще жорсткішу оцінку, коли на тому ж самому заході заявив, що «ми перебуваємо на етапі майже повного демонтажу системи контролю озброєнь».

«У нинішніх умовах потрібно бути реалістами. Вважаю, нам, у найкращому разі, слід спробувати зберегти те, що ще залишилося», — додав він.

«Руйнування» запобіжних механізмів

«Система контролю над озброєннями руйнується», — розповіла кореспонденту AFP Еммануель Метр з французького Фонду стратегічних досліджень (FRS).

Ключова проблема пов’язана із трансформацією міжнародних відносин.

Контроль над ядерними озброєннями десятиліттями формувався навколо осі Москва — Вашингтон, проте зростання стратегічної ваги Китаю та швидкі технологічні зрушення трансформували міжнародне середовище, яке одночасно стає все більш напруженим і нестабільним.

«Посилення взаємозв’язку між ядерними й звичайними силами, а також поява підривних технологій … перетворили традиційне атомне стримування на мультидисциплінарну концепцію, особливо в умовах багатополярного світу», — зазначила пані Хуа Хань з Пекінського університету.

«Ця тристороння конфігурація створює складнощі, які значно виходять за межі двосторонньої моделі часів холодної війни. Згідно з матеріалами квітневої конференції, організованої пакистанським Центром міжнародних стратегічних досліджень, посилення співпраці між Китаєм і Росією додатково ускладнює розрахунки у сфері стримування, зокрема на двох головних напрямках занепокоєння — в Європі та Азійсько-Тихоокеанському регіоні», — додала вона.

Ймовірним наслідком зміненого міжнародного середовища стане припинення дії договору New START, який встановлює обмеження озброєнь та передбачає систему інспекцій.

«Інспекційний механізм фактично перестав працювати: повідомлення про переміщення ракет та інші елементи зникли. У силі залишилося лише добровільне зобов’язання не перевищувати ліміти», — зазначила пані Метр.

«Колективні рішення»

Втім, за словами Роберта Пітерса з впливового аналітичного центру Heritage Foundation, допущення припинення дії договору New START «відповідає інтересам США», що відображає позицію значної частини американського експертного середовища, яка не бажає обмежувати Вашингтон домовленостями виключно з Москвою.

Пекін, який наразі має менший арсенал, досі відмовляється брати участь у тристоронніх переговорах щодо роззброєння.

«Китай — найшвидше зростаюча ядерна держава на планеті. Він створює близько 100 нових боєзарядів на рік і вже має більше шахт для МБР (міжконтинентальних балістичних ракет), ніж у США діючих пускових установок Minuteman III», — заявив Роберт Пітерс під час нещодавньої онлайн-конференції Міжнародного інституту стратегічних досліджень.

«Договір New START жодним чином не вирішує» цю проблему, додав він.

Водночас, за словами пані Метр, припинення дії договору New START не означає, що світ має очікувати серйозних наслідків уже з 6 лютого.

І у Вашингтоні, і в Москві «існують обмежені можливості повернути частину озброєнь в експлуатацію, однак йдеться про незначні обсяги. Існують структурні обмеження», які стримуватимуть будь-яке нарощування, зазначила вона.

Відсутність підсумкового документа за результатами конференції RevCon також не матиме для ДНЯЗ «негайних або руйнівних наслідків», додала вона.

Однак, застерегла пані Метр, скорочення кількості запобіжних механізмів створює ризик того, що світ може залишитися без дипломатичних інструментів для врегулювання напруженості.

«Чим менш функціональним стає ДНЯЗ, тим складніше в разі кризи виробляти колективні рішення».