Тенденції оборони
Потрійний демографічний удар по Росії: війна, смертність та руйнування національної могутності
Великі військові втрати, які оцінюються у десятки тисяч, непропорційно сильно вплинули на молодих чоловіків працездатного віку — демографічну основу російської економіки.
![Російські солдати почесної варти штабу Ленінградського військового округу крокують під час церемонії зміни варти в Наришкін бастіоні Петропавлівської фортеці в Санкт-Петербурзі 18 жовтня 2025 року [джерело: Ольга Мальцева/AFP]](/gc7/images/2025/10/29/52552-sold-370_237.webp)
Джерело: Global Watch |
Росія вже десятиліттями бореться з демографічною кризою. З моменту розпаду Радянського Союзу країна стикається з постійно низьким рівнем народжуваності та тривожно високим рівнем смертності, надто серед чоловіків. Ця хронічна проблема вже давно підриває економічну та соціальну стабільність Росії.
Однак війна в Україні різко погіршила цю тенденцію, виснаживши найцінніший прошарок населення — молодих, здорових чоловіків — і залишивши країну в економічно скрутному становищі та зробивши її дедалі більш залежною від іноземних держав.
У той час як Кремль втілює свої геополітичні амбіції, демографічні наслідки війни загрожують підірвати довгострокову національну потужність Росії, перетворивши її на регіональну державу з обмеженим глобальним впливом.
Війна в Україні спричинила гостру нестачу робочої сили в Росії. Високі військові втрати, які оцінюються в десятки тисяч, непропорційно вплинули на молодих чоловіків працездатного віку — демографічну основу економіки.
Війна та відтік робочої сили
Цю втрату посилює масова еміграція освічених фахівців, багато з яких покинули країну, аби уникнути призову до армії або втекти від економічної та політичної нестабільності, спричиненої війною. Цей «відтік мізків» призвів до серйозного дефіциту кадрів у таких важливих секторах, як технологія, охорона здоров'я та інженерія.
Виснаження людського капіталу вже негативно позначається на економіці Росії. Продуктивність та інновації стагнують у міру скорочення робочої сили, а уряд перенаправляє ресурси на військово-промисловий комплекс для підтримки своїх воєнних зусиль. Цивільні сектори, включаючи охорону здоров'я та освіту, позбавлені фінансування, що призводить до тривалої стагнації та зростання інфляції.
Ще до війни Росія стикалася зі значним розривом у смертності, високим рівнем смертності серед чоловіків через зловживання алкоголем, куріння та захворювання, яким можна було б запобігти. Втрати на полі бою лише поглибили цей дисбаланс, ще більше спотворивши гендерну та вікову структуру населення. Результатом є демографічна криза, відновлення після якої займе кілька поколінь — якщо таке відновлення взагалі можливе.
Демографічний спад в Росії також змінює її військову та геополітичну стратегію. Хронічна втрата молодих чоловіків ускладнює для Росії підтримку великих збройних сил, здатних до глобального розгортання. Хоча Кремль покладається на призов та приватних військових підрядників для поповнення лав, ці заходи є тимчасовими і не можуть вирішити проблему довгострокового дефіциту людських ресурсів.
У міру зменшення своєї конвенційної військової потужності Росія дедалі більше покладається на свій ядерний арсенал як на остаточного гаранта своєї безпеки та глобального статусу. Така залежність від стратегічного стримування підвищує ставки в будь-якому конфлікті, оскільки здатність Москви демонтрувати конвенційну силу слабшає.
З економічної точки зору, демографічна та геополітична вразливість Росії змушує її ставати молодшим партнером Китаю. Потреба Кремля в іноземних інвестиціях та економічній стабільності зробила його все більш залежним від Пекіна, обмінюючи довгострокову стратегічну автономію на короткострокову економічну підтримку.
Країна у занепаді
Водночас Росія стикається з внутрішньою дилемою: з метою вирішити проблему нестачі робочої сили, вона вдалася до масштабної імміграції з країн Центральної Азії. Хоча це допомагає заповнити прогалини в робочій силі, цей процес також створює соціальну та політичну напругу в країні, яка вже сповнена націоналізмом і ксенофобією.
Демографічна криза в Росії є, багато в чому, наслідком її власних дій. Рішення Кремля вести коштовну і тривалу війну в Україні прискорило тенденцію, яка і без того була невтішною. Хоча Росія і надалі залишатиметься серйозною військовою загрозою завдяки своєму ядерному арсеналу та енергетичному впливу, її здатність демонструвати і підтримувати глобальну конвенційну силу поступово слабшає.
У довготривалій перспективі демографічні та економічні слабкості Росії зміцнять її статус такої собі регіональної держави, здатної впливати на своїх найближчих сусідів, але все більше залежної від зовнішніх партнерів, таких як Китай, для збереження свого глобального значення.
Війна в Україні, можливо, мала на меті закріпити позиції Росії як великої держави, але натомість прискорила її занепад.