Нові виклики
Криза водопостачання в Африці на південь від Сахари: формування стійкості для сталого майбутнього
Стійкі системи водопостачання потребують потужних інституцій для управління нагальними потребами домівок, сільського господарства та промисловості.
![Жінка з Південного Судану штовхає перед собою тачку з каністрою неочищеної води. [ЮНІСЕФ]](/gc7/images/2025/10/21/52400-water-370_237.webp)
Джерело: Global Watch |
Африка на південь від Сахари стикається з водною кризою безпрецедентного масштабу. Семеро з 10 людей не мають доступу до якісної питної води. Це робить даний регіон найбільш нестабільним у світі з точки зору водопостачання.
Зростання населення, розширення економіки та посилення екстремальних кліматичних явищ підводять системи водопостачання до самої межі. Нормою є прориви труб, неочищені стічні води та небезпечно забруднені запаси. Крім того, вразливій інфраструктурі завдають шкоди повені та посухи.
Якщо не вжити термінових заходів, до середини століття ВВП регіону може впасти на 10-15 %, що поставить під загрозу засоби до існування та стабільність. Рішення полягає у створенні стійких водних систем, інтеграції сталої інфраструктури, використанні дієвої інформації та ефективних інституцій, здатних подолати майбутні виклики.
Інфраструктура водопостачання країн Африки на південь від Сахари страждає від неефективності та занедбаності. До 60 % води втрачається через витоки, крадіжки та хибний облік, а чверть ручних насосів виходить з ладу в будь-який момент. Цей коштовний цикл «будувати, нехтувати, відновлювати» залишає мільйони людей без надійного доступу до води.
Щоб розірвати це замкнене коло, інфраструктура має бути спроектована з урахуванням довгострокової стійкості. Забезпечити надійне постачання можуть стале фінансування, регулярне технічне обслуговування та інноваційні рішення, такі як кероване поповнення водоносних джерел або зберігання надлишкової води для подальшого використання під землею. Рішення з опорою на природу, такі як відновлення водно-болотних угідь для пом'якшення наслідків повеней, здатні доповнити традиційну інфраструктуру, зменшити витрати та підвищити екологічну стійкість.
Міць даних
Ефективне управління водними ресурсами залежить від точних і своєчасних даних, але в більшості країн Африки на південь від Сахари бракує мереж спостереження та аналітичних інструментів, необхідних для моніторингу водних систем. Досягнення в галузі супутникового дистанційного зондування, штучного інтелекту та машинного навчання забезпечують потенціал для трансформації, що дозволяє політикам прогнозувати ризики, оптимізовувати ресурси та розробляти системи раннього попередження посух і повеней.
Не менш важливим є розуміння соціально-економічної динаміки водовикористання. Багато сільських домогосподарств покладається на кілька джерел з перемиканням залежно від сезону з муніципального водопроводу на відкриті водойми. Такі опитування, як Шкала досвіду домогосподарств щодо нестабільності водопостачання, можуть дати уявлення про подібну практику та допомогти комунальним підприємствам пристосувати послуги до різноманітних потреб.
Ключ до координації
Стійкі системи водопостачання потребують потужних інституцій для управління нагальними потребами домівок, сільського господарства та промисловості. Проте управління у країнах Африки на південь від Сахари часто є фрагментованим, з подвоєнням обов'язків та ізольованою політикою, що підриває узгодженість дій.
Платформи для участі, такі як асоціації водокористувачів і комісії управління басейнами річок, можуть об'єднати зацікавлені сторони для узгодження пріоритетів і розподілу ресурсів. Однак інституційна спроможність залишається недостатньо профінансованою: менше ніж 16 % допомоги на розвиток, пов'язаний з водними ресурсами, спрямовується на управління та втілення політики в цієї сфері. Зміцнення цих інфраструктур в економічній, соціальній та культурній царині є настільки ж важливим, як і будівництво трубопроводів чи очисних споруд.
Ставки не можуть бути вищими. Водна криза в Африці на південь від Сахари загрожує не лише здоров'ю населення та економічному зростанню, але й регіональній стабільноcті. Створення стійких систем водопостачання є не лише екологічним імперативом, але й моральною та економічною необхідністю.
Регіон може прокласти шлях до надійного водопостачання завдяки інвестиціям у стійку інфраструктуру, використанню інформації та сприянню інклюзивному управлінню. Час діяти зараз, доки криза не поглибилася ще більше. Стійкість — це не просто виживання в умовах майбутніх викликів, це процвітання, незважаючи на них.