Тенденції оборони
Амбіції Росії у сфері гіперзвукових технологій буксують через технічні труднощі та відтік кадрів
Нещодавнє застосування Росією ракети «Кинджал» в Україні висвітлило вразливості її гіперзвукових систем.
![Українські поліцейські експерти та рятувальники вантажать на спеціальну машину уламок збитої російської гіперзвукової ракети «Циркон», яка влучила у п’ятиповерховий житловий будинок у Києві під час «масованого» повітряного удару 17 листопада 2024 року [джерело: Сергій Супинський / AFP]](/gc7/images/2025/08/28/51642-hyperson-370_237.webp)
Джерело: Global Watch |
У мінливому середовищі сучасної війни гіперзвукові системи вважаються новим рубежем — вони здатні доставляти боєзаряди зі швидкістю, яка перевищує 5 чисел Маха.
Утім, останні події показують, що Росія, попри амбітні заяви, стикається з серйозними технічними проблемами, які загрожують підірвати її можливості у сфері гіперзвуку.
В основі гіперзвукових технологій лежить потреба у високотехнологічних матеріалах, здатних витримувати екстремальні температури та тиск. Прогрес Росії в цій сфері гальмує обмежений доступ до передових матеріалів і виробничих технологій.
У нещодавньому звіті Російської академії наук підкреслено, що кадровий потенціал країни суттєво виснажений через санкції та еміграцію, що призвело до критичного дефіциту фахівців у сфері матеріалознавства.
Один інженер, який побажав залишитися анонімним, поділився: «Ми маємо теоретичні знання, але без потрібних матеріалів наші розробки так і залишаються на стадії проектів. Захід має явну перевагу у цій сфері, у той час як ми ледве встигаємо за ним».
Двигунобудування: ключова перешкода
Розробка прямоточних двигунів, необхідних для тривалого польоту на гіперзвукових швидкостях, залишається серйозним викликом для російських інженерів. Втрата фахівців у галузі двигунобудування затримала прогрес у цій важливій сфері, і багато проектів були відкладені на невизначений термін.
Колишній інженер у галузі двигунобудування розповів: «У нас була команда блискучих умів, які працювали над технологією прямоточного повітряно-реактивного двигуна, але багато хто залишив країну або перейшов у інші галузі. Розрив у знаннях зростає, і нам стає дедалі важче впроваджувати інновації».
На відміну від Росії, такі країни, як Китай, досягли значного прогресу у сфері гіперзвукових двигунів, що підтверджується успішним розгортанням ракети «Дунфен-17», оснащеної сучасним прямоточним гіперзвуковим двигуном. Ця різниця викликає занепокоєння у військових аналітиків щодо здатності Росії конкурувати у гонці гіперзвукових озброєнь.
Системи наведення та управління: застарілі технології
Точне наведення на гіперзвукових швидкостях вимагає складних систем управління та можливостей обробки даних у реальному часі. Однак залежність Росії від застарілих обчислювальних моделей суттєво обмежує її здатність досягати необхідної точності. Один оборонний аналітик зауважив: «Хоча Росія і досягла певного прогресу у сфері ракетних технологій, її системи наведення значно відстають. Це може мати катастрофічні наслідки у реальних бойових умовах, де точність є вирішальною».
Нещодавнє бойове застосування гіперзвукової ракети «Кинджал» в Україні висвітлило ці вразливості. Попри її швидкість, ракету вдалося успішно перехопити системами НАТО, що викликає сумніви щодо її ефективності у бою.
Як висловився один військовий стратег: «Швидкість сама по собі не гарантує успіху. Без надійного наведення гіперзвукові ракети можуть стати черговою дорогою невдачею».
Ширші наслідки для глобальної безпеки
У міру ескалації напруженості між США і Росією наслідки цих технічних проблем виходять за межі Росії. Поточні інвестиції НАТО у гіперзвукові захисні системи, включно з виділенням 182 мільйонів доларів Агентством з протиракетної оборони, підкреслюють нагальність протидії потенційним загрозам. Єдність союзників по НАТО у вирішенні цих проблем має вирішальне значення, особливо з огляду на те, що такі країни, як Китай, продовжують розвивати свої можливості у сфері гіперзвуку.
У світлі цих подій військових керівників з європейського та індо-тихоокеанського театру бойових дій закликають переоцінити свої стратегічні позиції. Гіперзвукова гонка озброєнь посилюється, а відсутність договірних обмежень лише підвищує ризики прорахунків і конфліктів.
Як зазначив один із високопоставлених представників міністерства оборони: «Ми повинні залишатися пильними. Технологічні рубежі змінюються, і ми не можемо дозволити собі недооцінювати виклики, які ставлять перед нами гіперзвукові системи».
Хоча цілі Росії в галузі гіперзвукових технологій є амбітними, реальність така, що значні технічні перешкоди та дефіцит робочої сили гальмують прогрес. У міру зміни глобального ландшафту потреба в надійних оборонних стратегіях та міжнародній співпраці стає все більш критичною.
Гонка за перевагу у сфері гіперзвуку ще далеко не закінчена, але шлях, що лежить попереду Росії, здається сповненим викликів, які можуть змінити майбутнє сучасної війни.