Тенденції оборони

Амбіції Росії у сфері гіперзвукових технологій буксують через технічні труднощі та відтік кадрів

Нещодавнє застосування Росією ракети «Кинджал» в Україні висвітлило вразливості її гіперзвукових систем.

Українські поліцейські експерти та рятувальники вантажать на спеціальну машину уламок збитої російської гіперзвукової ракети «Циркон», яка влучила у п’ятиповерховий житловий будинок у Києві під час «масованого» повітряного удару 17 листопада 2024 року [джерело: Сергій Супинський / AFP]
Українські поліцейські експерти та рятувальники вантажать на спеціальну машину уламок збитої російської гіперзвукової ракети «Циркон», яка влучила у п’ятиповерховий житловий будинок у Києві під час «масованого» повітряного удару 17 листопада 2024 року [джерело: Сергій Супинський / AFP]

Джерело: Global Watch |

У мінливому середовищі сучасної війни гіперзвукові системи вважаються новим рубежем — вони здатні доставляти боєзаряди зі швидкістю, яка перевищує 5 чисел Маха.

Утім, останні події показують, що Росія, попри амбітні заяви, стикається з серйозними технічними проблемами, які загрожують підірвати її можливості у сфері гіперзвуку.

В основі гіперзвукових технологій лежить потреба у високотехнологічних матеріалах, здатних витримувати екстремальні температури та тиск. Прогрес Росії в цій сфері гальмує обмежений доступ до передових матеріалів і виробничих технологій.

У нещодавньому звіті Російської академії наук підкреслено, що кадровий потенціал країни суттєво виснажений через санкції та еміграцію, що призвело до критичного дефіциту фахівців у сфері матеріалознавства.

Один інженер, який побажав залишитися анонімним, поділився: «Ми маємо теоретичні знання, але без потрібних матеріалів наші розробки так і залишаються на стадії проектів. Захід має явну перевагу у цій сфері, у той час як ми ледве встигаємо за ним».

Двигунобудування: ключова перешкода

Розробка прямоточних двигунів, необхідних для тривалого польоту на гіперзвукових швидкостях, залишається серйозним викликом для російських інженерів. Втрата фахівців у галузі двигунобудування затримала прогрес у цій важливій сфері, і багато проектів були відкладені на невизначений термін.

Колишній інженер у галузі двигунобудування розповів: «У нас була команда блискучих умів, які працювали над технологією прямоточного повітряно-реактивного двигуна, але багато хто залишив країну або перейшов у інші галузі. Розрив у знаннях зростає, і нам стає дедалі важче впроваджувати інновації».

На відміну від Росії, такі країни, як Китай, досягли значного прогресу у сфері гіперзвукових двигунів, що підтверджується успішним розгортанням ракети «Дунфен-17», оснащеної сучасним прямоточним гіперзвуковим двигуном. Ця різниця викликає занепокоєння у військових аналітиків щодо здатності Росії конкурувати у гонці гіперзвукових озброєнь.

Системи наведення та управління: застарілі технології

Точне наведення на гіперзвукових швидкостях вимагає складних систем управління та можливостей обробки даних у реальному часі. Однак залежність Росії від застарілих обчислювальних моделей суттєво обмежує її здатність досягати необхідної точності. Один оборонний аналітик зауважив: «Хоча Росія і досягла певного прогресу у сфері ракетних технологій, її системи наведення значно відстають. Це може мати катастрофічні наслідки у реальних бойових умовах, де точність є вирішальною».

Нещодавнє бойове застосування гіперзвукової ракети «Кинджал» в Україні висвітлило ці вразливості. Попри її швидкість, ракету вдалося успішно перехопити системами НАТО, що викликає сумніви щодо її ефективності у бою.

Як висловився один військовий стратег: «Швидкість сама по собі не гарантує успіху. Без надійного наведення гіперзвукові ракети можуть стати черговою дорогою невдачею».

Ширші наслідки для глобальної безпеки

У міру ескалації напруженості між США і Росією наслідки цих технічних проблем виходять за межі Росії. Поточні інвестиції НАТО у гіперзвукові захисні системи, включно з виділенням 182 мільйонів доларів Агентством з протиракетної оборони, підкреслюють нагальність протидії потенційним загрозам. Єдність союзників по НАТО у вирішенні цих проблем має вирішальне значення, особливо з огляду на те, що такі країни, як Китай, продовжують розвивати свої можливості у сфері гіперзвуку.

У світлі цих подій військових керівників з європейського та індо-тихоокеанського театру бойових дій закликають переоцінити свої стратегічні позиції. Гіперзвукова гонка озброєнь посилюється, а відсутність договірних обмежень лише підвищує ризики прорахунків і конфліктів.

Як зазначив один із високопоставлених представників міністерства оборони: «Ми повинні залишатися пильними. Технологічні рубежі змінюються, і ми не можемо дозволити собі недооцінювати виклики, які ставлять перед нами гіперзвукові системи».

Хоча цілі Росії в галузі гіперзвукових технологій є амбітними, реальність така, що значні технічні перешкоди та дефіцит робочої сили гальмують прогрес. У міру зміни глобального ландшафту потреба в надійних оборонних стратегіях та міжнародній співпраці стає все більш критичною.

Гонка за перевагу у сфері гіперзвуку ще далеко не закінчена, але шлях, що лежить попереду Росії, здається сповненим викликів, які можуть змінити майбутнє сучасної війни.

Вам сподобалася ця стаття?


Captcha *