Китай зменшує вплив Кремля на Балканах, заграючи з владою Сербії

Автор: Роберт Стенлі | 2025-06-09

Через кілька годин після того, як президент Сербії Александар Вучич стояв пліч-о-пліч з Володимиром Путіним на московському військовому параді з нагоди Дня Перемоги на початку травня, він непомітно прослизнув у лімузин російського виробництва, але не для того, щоб знову зустрітися з російським правителем, який його приймав, а для приватної аудієнції з президентом Китаю Сі Цзіньпіном.

Символізм тут був безпомилковим. У самому центрі Москви, під пильним оком своїх давніх російських союзників, Вучич шукав глибших зв'язків з лідером Китаю, що свідчило про кардинальну зміну в геополітичній прихильності Сербії.

Понад два десятиліття Китай ретельно розвиває свої відносини з Сербією, стабільно позиціонуючи балканську державу як ключові ворота до Європи згідно зі своєю ініціативою «Один пояс, один шлях» (BRI).

Ініціатива «Один пояс, один шлях» — це глобальний інфраструктурний проект, покликаний сприяти експорту сировинних матеріалів до Китаю.

Згідно із заявами, оприлюдненими після зустрічі Сі з Вучичем, дискусії були зосереджені на китайських інвестиціях, включно з планами будівництва заводу з випуску потягів у Сербії, а також на китайському контракті вартістю 1 мільярд доларів США з реконструкції частини високошвидкісної залізниці, що з'єднує Белград і Будапешт.

Сі привітав «залізну дружбу» між двома країнами, у той час як Вучич похвалився конкретними досягненнями, заявивши, що Пекін близький до того, щоб дати зелене світло проекту будівництва заводу.

Проте поглиблення зв'язків відбувається на тлі того, що Сербія, яка є офіційним кандидатом на членство в Європейському Союзі (ЄС), неухильно віддаляється від західних цінностей і потрапляє в орбіту авторитарних режимів.

Для Китаю Сербія є ключовою точкою входу до Європи. Сербія для Китаю є «своєрідними дверима, які відкривають доступ до ширшого європейського ринку і до деяких стратегічних інвестицій», сказав торік в інтерв'ю Радіо Свободна Європа / Радіо Свобода старший науковий співробітник Австрійського інституту міжнародних відносин Ведран Джихич.

Під час минулорічного візиту до Європи Сі втиснув до програми поїздку до Сербії, і, як зазначило Міністерство закордонних справ Китаю, «Сербія є першим всеосяжним стратегічним партнером Китаю в Центральній та Східній Європі».

Виграш тут був взаємовигідним: у той час як Сербія підтримує китайську політику «одного Китаю», заперечуючи незалежність Тайваню, Китай підтримав позицію Сербії в тому, що Косово, колишній її регіон, який проголосив незалежність у 2008 році, є внутрішнім сербським питанням. Китай відмовляється визнати Косово як незалежну державу.

Розлючення Кремля

Але це довірче партнерство викликало занепокоєння. Потепління почуттів Сербії до Китаю збігається зізростанням напруженості у відносинах з Москвою.

Наприкінці травня Служба зовнішньої розвідки Росії (СЗР) звинуватила Сербію в таємному постачанні зброї та боєприпасів в Україну, попередивши, що сербські зброярі повністю «забули, хто їхні справжні друзі, а хто вороги».

Лють Кремля підкреслює розкол, що намітився між двома слов'янськими країнами, традиційно пов'язаними спільною православною і націоналістичною ідентичністю, які, тим не менш, обирають зараз різні шляхи.

«Китай, а не Росія, наразі є найважливішим партнером Сербії на Сході, особливо з огляду на те, що російсько-сербські зв'язки перебувають під постійним наглядом через Україну», — сказав минулого року в інтерв'ю Радіо Свободна Європа / Радіо Свобода старший науковий співробітник белградського Центру політики в царині безпеки Вук Вуксанович.

Китайські гроші підштовхнули Сербію до відвертання від російських обіймів.

З моменту підписання знакової економічної угоди 2009 року Китай вливає інвестиції в Сербію, включно з придбанням корпорацією Hesteel Group у 2016 році сталеливарного заводу Смедерево, поглинанням у 2018 році комплексу RTB Bor по здобичі міді та запуском компанією Zijin Mining мідно-золотодобувного рудника Чукару Пекі поблизу міста Бор у 2021 році.

Ці проекти створили робочі місця у країні, де рівень безробіття перевищує 8 %, але за них доводиться платити високу ціну. Екологічні збитки, пов'язані з китайськими інвестиціями, викликали антиурядові протести на фоні росту занепокоєння щодо відступу Сербії від демократії.

Розширення військового співробітництва

«Сербська еліта використовує Китай як джерело грошей і внутрішньої легітимності», — написав Вук Вуксанович з Белградського центру політики в царині безпеки у своєму дослідженні 2022 року. Він зазначив, що китайське фінансування надходить швидше, ніж кошти з ЄС, і не вимагає від Сербії прозорості чи реформ у сфері верховенства права.

Ця тенденція в зовнішньополітичній орієнтації Сербії вже стала помітною. Згідно з даними белградського Центру сучасної політики у 2015 році Сербія підтримувала 66 % зовнішньополітичних декларацій ЄС. За інформацією іншого белградського аналітичного джерела — Центру міжнародних відносин і безпеки у першій половині 2024 року цей показник знизився до 47 %.

Тим часом військова співпраця між Белградом і Пекіном розширюється. Угоди, підписані у 2023 році, можуть прокласти шлях для продажу китайської зброї Сербії, та потенційно зробити країну перевалочним пунктом для експорту військових засобів в Африку і Євразію.