Кризовий моніторинг
«Нація копіювальників»: Китай використовує російські військові технології для планування конфлікту на Тайвані
Від Москви до Пекіна: російське військове спорядження купується, розбирається і перероджується в китайські підробки.
![На фото китайські та російські військові кораблі після сумісних військово-морських навчань «Спільне море 2022» у Східно-Китайському морі 27 грудня 2022 року. [Li Yun / Xinhua / AFP]](/gc7/images/2025/05/26/50512-ru_china_2-370_237.webp)
Авторка: Ольга Чепіль |
КИЇВ: починається з поштової посилки. Бронежилет тут, тактичний рюкзак там. Один за одним зразки російського військового спорядження потрапляють до Китаю через, здавалося б, безневинні цивільні поставки. Однак це не поставки, а прототипи для китайських підробок. Згідно з квітневою публікацією в російському часописі «Известия», китайські підприємці та приватні особи контрабандою переправляють російське обладнання через поштову мережу для вивчення, розбирання та копіювання.
«[Китайці] отримали додатковий прямий доступ до різних інновацій, які існують сьогодні в Росії, включно з безпілотниками, модернізованими бронежилетами, шоломами та модернізованою стрілецькою зброєю», — повідомив Ігор Рейтерович, директор політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку, в інтерв'ю «Контуру», спорідненому з Global Watch виданню.
Цей імпорт дозволяє китайським фірмам виробляти дешевші імітації для побутового або комерційного використання. Серед найпопулярніших товарів: бронежилети, тактичні рюкзаки, захисний одяг та елементи уніформи.
«Нація копіювальників»
Російське обладнання дає китайським виробникам доступ до прототипів, випробуваних у справжніх бойових діях.
![Президент Росії Володимир Путін і лідер КНР Сі Цзіньпін на військовому параді до Дня Перемоги у Москві 9 травня. [В'ячеслав Прокоф'єв/Sputnik/Pool/AFP].](/gc7/images/2025/05/26/50511-ru_china_1-370_237.webp)
![8 квітня Україна повідомила про захоплення в полон двох громадян Китаю, які воювали на боці Росії, та оприлюднила відео їхнього допиту. [Файл].](/gc7/images/2025/05/26/50513-screenshot-370_237.webp)
«Інакше кажучи, вони зараз просто присвоюють собі цей досвід війни», — сказав видавництву «Контур» Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
Китайцікавиться не лише дизайном, але й матеріалами, методами складання та ергономікою обладнання, стверджують аналітики.
Гончар був відвертим: «Китайці геть все копіюють».
«Все, що бачать і вважають вартим уваги, вони копіюють. Це нація копіювальників», — заявив він.
Їхнє зацікавлення виходить за рамки схем і поширюється на матеріали, ергономіку та навіть польові модифікації, зроблені солдатами.
«Це може бути навіть те, що спочатку не викликає особливого інтересу, наприклад, п'ята лямка на бронежилеті», — пояснює Рейтерович. «Як вона була зроблена на заводі, і як вона була змінена солдатами на передовій? Ось що саме їх цікавить».
Доступ до інновацій
Доступ до російських військових технологій надає Китаю практичні конструкторські рішення, які можуть бути впроваджені безпосередньо в його дедалі потужнішу оборонну промисловість. Хоча вартість є важливим чинником, аналітики кажуть, що ця практика є стратегічною і багаторівневою, що дозволяє Китаю прискорити внутрішнє військове виробництво, зокрема з урахуванням тієї обставини, щосанкції обмежують доступ до західних технологій.
«Вони це використовують. Вони все це експортують. Я думаю, що згодом вони збільшать масштаби і будуть впроваджувати це безпосередньо у своїх власних збройних силах», — додав Рейтерович.
Китай розглядає російське військове спорядження не лише як зразок для підробок, але й як джерело перевірених на полі бою зразків, які можуть бути використані в їхньому власному плануванні, кажуть оглядачі.
«[Китайці] виношують плани військової кампанії проти Тайваню, тому їм це теж знадобиться», — сказав Гончар. «Тому що в разі повномасштабної конвенціональної війни та вторгнення на острів вони зазнають колосальних втрат. Відповідно, цей досвід їм потрібен».
Найбільший партнер
У той час як Китай заявляє про нейтралітет увійіні між Росією та Україною,на думку аналітиків, дії Пекіна свідчать про набагато більш виважений і прагматичний підхід. Поява президента Сі Цзіньпіна на московському параді до Дня Перемоги 9 травня є одним з таких сигналів.
«Це спроба Сі Цзіньпіна, так би мовити, розмітити територію. Тобто, він показує... Росія — це наша сфера впливу», — зазначив Рейтерович.
Під тягарем західних санкцій Китай став економічним рятувальним кругом для Росії. Торгівля між обома країнами досягла рекордних показників у 2024 році, а Пекін став провідним постачальником товарів подвійного призначення, зокрема нітроцелюлози, верстатів, мікрочіпів і компонентів для FPV дронів, що збираються у Росії, розповів кореспондент InfoResist Олександр Коваленко в інтерв'ю виданню «Контур».
«Китай є головним постачальником продукції подвійного призначення для Росії. Це факт», — сказав Коваленко.
Дедалі більша залежність Москви від Пекіна не викликає сумнівів, вважають оглядачі.
«Самі росіяни називають Китай своїм найбільшим партнером, наприклад, у сфері безпілотників... І це саме не Іран, а Китай», — розповів виданню «Контур» Ігор Чаленко, український політолог, директор Центру аналізу та стратегій, член Національної ліги центристів.
«Є конкретні випадки, коли китайські компанії лише посилюють співпрацю з росіянами, знову ж таки, у військово-промисловому комплексі».
«Китайці беруть участь у війні»
11 квітня президент України Володимир Зеленський заявив, що приблизно кілька сотень китайців воюють у складі російських окупаційних військ. Того ж місяця українські військові в Донецькій області взяли в полон двох громадян Китаю, які служили в російській армії.
«Українці вважають, що більше сотні китайців беруть участь у війні проти України. Це та інформація, якою володіє наша сторона», — відмітив Чаленко.
«Але їх може бути більше, набагато більше. Тож, з точки зору Китаю, звичайно, ситуація є незручною».
Незважаючи на ознаки все більш глибокого залучення, Китай продовжує позиціонувати себе як нейтральну країну. На брифінгу 12 травня речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь розповів про запропоноване 30-денне припинення вогню та можливі переговори між Києвом і Москвою.
«Ми підтримуємо всі зусилля, спрямовані на досягнення миру. Ми сподіваємося, що відповідні сторони продовжать працю над укладанням справедливої, довготривалої та обов'язкової до виконання мирної угоди, яка буде сприйнята всіма зацікавленими країнами і реалізована шляхом діалогу та переговорів, а також врешті-решт втілить у життя політичне врегулювання української кризи», — заявив Лінь.