Стратегічні питання
Інфляція, падіння цін на нафту та санкції тиснуть на економіку Росії, виснажену війною
Аналітики прогнозують, що результат війни з Україною значною мірою залежатиме від економічних факторів.
![Російські рублі у вигляді монет з державним гербом і написом «Банк Росії» представлені в Москві 20 грудня минулого року. [Олександр Неменов / AFP]](/gc7/images/2025/05/06/50256-russia_ruble-370_237.webp)
Роберт Стенлі |
Росія, чиї трирічні зусилля у війні проти України поглинули величезні матеріальні та людські ресурси, також стикається зі зростаючим економічним тиском, який створюють міжнародні санкції. Це може остаточно визначити результат конфлікту.
Річний показник інфляції за даними фінансового веб-сайту Trading Economics із посиланням на російську державну статистику в березні становив 10,3 %. Це п’яте зростання поспіль. У той же час виробництво, за винятком військового обладнання, упало до рівня лише 60 % своєї потужності.
За всім цим стоять санкції, які б’ють Росію там, де їй боляче. Вони були запроваджені Сполученими Штатами, Європейським Союзом та іншими країнами, які співпрацюють з ними.
Ці санкції обмежують імпорт життєво необхідних матеріалів, які Росія не здатна виробляти самостійно — зокрема мікрочипів, — і фактично зупинили експорт енергоносіїв, який до початку війни забезпечував приплив валюти та підтримував російську економіку.
Марк Темницький, позаштатний науковий співробітник Євразійського центру Атлантичної ради, вважає, що російська економіка нарешті демонструє ознаки впливу каральних заходів, попри час, який потрібен, щоб спрацювали санкції.
«Російська економіка тільки зараз починає повною мірою відчувати наслідки міжнародних санкцій», — написав він у січні. — «Якщо ці тенденції збережуться, то сукупний вплив фінансових обмежень у поєднанні з потужним українським опором російським військам зрештою може створити достатній тиск на Кремль, аби припинити війну».
Зростання дефіциту бюджету
За даними агентства Reuters, ціна нафти марки Urals — однієї з провідних експортних статей Росії, впала з 98 доларів за барель у квітні 2022 року, менш ніж через два місяці після того, як Москва почала повномасштабне вторгнення в Україну, до значно нижче 60 доларів за барель за станом на 24 квітня.
Вона досягла історичного максимуму в 117,65 доларів США у лютому 2013 року, за рік до анексії Криму Росією.
Ціни можуть впасти ще нижче. Міністерство економічного розвитку Росії 21 квітня погіршило прогноз середньої ціни нафти Urals на 2025 рік до 56 доларів за барель.
Російське незалежне економічне інформаційне видання The Bell 25 квітня повідомило, що міністр фінансів Росії Антон Силуанов дуже стурбований зростанням дефіциту бюджету. У зв’язку з цим він закликав збільшити суму грошей, стягуваних здоходів від продажу нафти, які Кремль закладає у Фонд національного добробуту. Це принаймні дозволить підтримувати видимість стримування витрат.
В той же час саме державні витрати стали головною опорою економіки після вторгнення, коли країну залишили іноземні компанії, іноземці та велика частина середнього класу, експорт енергоресурсів майже припинився, а в армію було мобілізовано сотні тисяч людей, багатьох проти їхньої волі.
Союзники України повинні скористатися зростаючим фінансовим тиском на Росію й обмеженнями макроекономічних резервів і посилити економічний та стратегічний вплив на неї, йдеться в дослідженні за грудень, оприлюдненому наприкінці минулого року, яке провела Київська школа економіки.
«Цієї осені падіння рубля прискорилося, він втратив понад 50 % своєї вартості по відношенню до долара США та євро» — написали автори.
Нестача робочої сили
Хоч інфляція поступово береться пiд контроль — у березні вона знизилася до 7,1% у річному обчисленні після 12,9% наприкінці 2024 року, — загроза рецесії лише посилюється.
Економіку стискають високі процентні ставки. Банк Росії 25 квітня залишив їх на рівні 21 %. Було також заявлено, що згідно з очікуваннями вони залишаться на цьому рівні до кінця року.
«Поточний інфляційний тиск, включно з базовим, і далі знижується, хоча й залишається високим», — йдеться в англомовному повідомленні Центробанку від 25 квітня. Водночас «зростання внутрішнього попиту все ще суттєво випереджає спроможності щодо розширення пропозиції товарів і послуг», — додали в банку.
Банк Росії на цей рік прогнозує зростання економіки лише на 1-2 %, а на наступний — 0,5-1,5 %.
Основним джерелом зростання промислового виробництва залишається воєнна економіка, але на тлі мобілізації сотень тисяч і повідомлень про 800 тисяч загиблих або поранених у Росії виникла реальна нестача кваліфікованої робочої сили — як для забезпечення економічного зростання, так навiть і для підтримки роботи залізниць.
Через нестачу робочої сили та запчастин, спричинену війною і міжнародними санкціями, російські залізниці працюють із серйозними перебоями, а вантажні поїзди рухаються з найнижчою швидкістю за останні 65 років, повідомляє галузевий сайт Rail-Freight.
«Зниження легко може перейти в обвал»
Весь цей тиск позбавляє Росію простору для маневру.
Будь-які подальші помилки можуть дестабілізувати російську економіку, яка все більш охолоджується, підкреслив Олександр Коляндр, який спеціалізується на російській економіці та політиці й працює позаштатним старшим науковим співробітником у Центрі аналізу європейської політики (CEPA).
«Зниження легко може перейти в обвал», — написав він у квітні на веб-сайті CEPA. «Погані рішення політиків, подальше падіння цін на нафту або необережність щодо інфляції — і Росія може опинитися в біді».
Ублюдки, які не можуть та не хочуть жити мирним життям. Швидше б ці прогнози збулись.
Туда им дорога за кораблем Слава Украине и нашим героям!!!
Люблю мою Україну!!! Слава Україні,ми переможимо!!!