Стратегічні питання

Криза в наборі військових у Росії підриває її майбутнє

Щоб уникнути нового призову, Москва звертається до варіанту з іноземними бойовиками та примусу, але ціна для її військової та стратегічної стабільності стає все більшою.

6 липня 2023 року: чоловік проходить повз мобільний призовний пункт у Москві. Щоб компенсувати важки втрати в Україні, Кремль все більше покладається на іноземних бійців [джерело: Наталія Колеснікова / AFP]
6 липня 2023 року: чоловік проходить повз мобільний призовний пункт у Москві. Щоб компенсувати важки втрати в Україні, Кремль все більше покладається на іноземних бійців [джерело: Наталія Колеснікова / AFP]

Автор: Тоні Весоловскі |

Заради продовження війни в Україні Кремль жертвує власним майбутнім.

Росія поповнює втрати на полі бою сумішшю з іноземних бійців, примусово завербованих призовників і навіть представників елітного персоналу з ядерних сил, тобто ким завгодно, аби уникнути чергової мобілізації, яка загрожує політичним вибухом.

Результат — короткотермінове вирішення проблеми з довгостроковими наслідками, такими як руйнування довіри усередині країни, деградація військових установ і зростання тріщин в організації стратегічного стримування, яке є опорою влади Кремля.

Це не та війна, на яку розраховував президент Володимир Путін.

Сім'ї загиблих непальських найманців запалюють лампадки під час заупокійної служби в Катманду 24 лютого. Вважається, що Росією для війни в Україні там було завербовано кілька сотен бійців [джерело: Subaas Shrestha / NurPhoto / NurPhoto за посередництвом AFP]
Сім'ї загиблих непальських найманців запалюють лампадки під час заупокійної служби в Катманду 24 лютого. Вважається, що Росією для війни в Україні там було завербовано кілька сотен бійців [джерело: Subaas Shrestha / NurPhoto / NurPhoto за посередництвом AFP]
Російські солдати марширують строєм по Красній площі в Москві 9 травня на честь 80-ї річниці перемоги над нацистською Німеччиною [джерело: Москва, Кремль / Picture-Alliance за посередництвом AFP]
Російські солдати марширують строєм по Красній площі в Москві 9 травня на честь 80-ї річниці перемоги над нацистською Німеччиною [джерело: Москва, Кремль / Picture-Alliance за посередництвом AFP]

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року, він уявляв собі, що буде нанесено блискавичний удар зі швидкою перемогою, яка підтвердить могутність Росії. Натомість він отримав жахливу війну на виснаження, яка довела військових до краю і змусила Кремль застосовувати дедалі відчайдушнішу тактику вербування.

Минуло три роки, і Москва намагається згладити негативну реакцію в країні, що здатна послабити саму систему, на яку вона спирається в демонстрації своєї сили.

Вербування іноземців

Щоб поповнити ряди, розряджені черезприголомшливі втрати, Кремль все частіше звертається до рекрутингу іноземних бойовиків.

Згідно з повідомленнями, до російської «спеціальної військової операції» долучилися найманці щонайменше з 48 країн. Їх залучили обіцянками високої зарплати, надбання бойового досвіду або навіть російського громадянства.

Але не всі вони були поінформовані в повному обсязі, або зробили це добровільно.

Останніми тижнями громадяни Китаю заявили, що були введені в оману. Їх змусили взяти участь у військових діях в Україні, хоча обіцяли прибуткові посади в небойових допоміжних частинах. 9 квітня Україна заявила, що до російських військ приєдналося понад 150 китайських найманців.

У подібному випадку в 2023 році влада Куби ліквідувала мережу торгівлі молодими людьми, яких обманювали та відправляли на фронт.

Згідно з повідомленням агенції IStories (Важливі історії) від 23 квітня, протягом року центр вербування в Москві відвідало 1500 іноземців. З них найбільшою групою була та, що прибула з травня 2023 року по лютий 2024 року з Непалу. Вона дорівнювала щонайменше 603 чоловікам.

Незалежно від того, звідки вони та як їх завербували, найманці стали критично важливою тимчасовою мірою в рамках боротьби Росії за відновлення її втрат. Кремль рідко, точніше ніколи, не повідомляє про кількість загиблих.

Згідно з недавнім спільним розслідуванням ВВС і незалежної інформаційної агенції «Медіазона», наразі встановлено імена 106 745 російських військових, яких було вбито під час повномасштабного вторгнення в Україну. Додається, що справжня кількість, імовірно, набагато більша.

З початку вторгнення було вбито або поранено приблизно 900 000 росіян, повідомляє міністерство оборони Великобританії у звіті, опублікованому в березні. За оцінками, з них могло загинути від 200 000 до 250 000.

Примусові заходи

Усередині Росії, де на тлі великих втрат скоротився добровільний призов, влада, щоб виконати квоти з набору, вживає все більш примусових заходів.

У деяких регіонах, особливо в етнічних республіках, таких як Чечня, потенційним новобранцям кажуть, що їх все одно мобілізують, але вони могли б служити неподалік від дому.

В інших, як повідомляється, правоохоронні органи дають колишнім засудженим вибір: йти в армію або за сфабрикованими звинуваченнями, пов’язаними з наркотиками, сісти у в’язницю.

У інших випадках добровільні учасники з порівняно бідних країн можуть реагувати на фінансові спонукальні мотиви, але дедалі все більша залежність Москви в усуненні нестачі робочої сили від іноземців свідчить про проблему: самі росіяни воювати не бажають.

Короткозора стратегія

Російські шукачі роботи, які відгукувалися на оголошення про набір для будівельних робіт, надто пізно з’ясовували, що органи влади направляють їх на призовні пункти Міністерства оборони.

Тим часом міністерство оборони продовжує зазнавати великих втрат, які, за оцінками, становлять 30 000 військовослужбовців на місяць. Це приблизно дорівнює кількості набору в рамках цієї кампанії тиску.

Вірогідно, найбільш тривожним для Москви є рішення застосувати подібну тактику в своїх елітних ядерних силах.

За повідомленнями, військовослужбовців з підрозділів 12-го Головного управління (12-го ГУМО), яке відповідає за арсенал нестратегічної ядерної зброї Росії, знімають з постів і відправляють на фронт.

Дописи членів сімей у соціальних мережах свідчать, що деяким із цих висококваліфікованих спеціалістів обіцяли «безпечне» призначення в допоміжних частинах, але натомість вони опинилися в Україні, де ризикують своїм життям. Такий стан речей також впливає на боєготовність держави.

Подібна короткозора стратегія використання елітних підрозділів у якості гарматного м'яса ставить під питання спроможність Росії підтримувати довіру до своїх засобів ядерного стримування. Це також може посіяти сумніви серед майбутніх новобранців, які колись розцінювали 12-те ГУМО, як місце, де можна зробити престижну військову кар’єру в доволі безпечних умовах.

Подвійна стратегія вербування Москви, яка передбачає примус росіян з одночасним заманюванням або введенням в оману іноземців, може допомогти у відстроченні політично небезпечної другої хвилі мобілізації.

Тим не менш, ціна зростає. У міру того, як довіра усередині країни падає, а стратегічне стримування слабшає, Кремль, можливо, підриває ті основи, які йому необхідні для збереження влади.

Вам сподобалася ця стаття?


Captcha *