Світові проблеми

Китай посилює контроль над африканськими портами, викликаючи занепокоєння щодо військових намірів

Пекін встановив контроль над 78 портами в 32 африканських країнах, що на думку експертiв може сприяти розширенню його військово-морської присутності на континенті.

Контейнери завантажують на вантажівку в порту Леккі в Лагосі, Нігерія, 30 листопада. Порт Леккі, комерційний проєкт, збудований компанією China Harbour Engineering Company Ltd., є першим глибоководним портом Нігерії та одним із найбільших у Західній Африці [джерело: Wang Guansen/Xinhua через AFP]
Контейнери завантажують на вантажівку в порту Леккі в Лагосі, Нігерія, 30 листопада. Порт Леккі, комерційний проєкт, збудований компанією China Harbour Engineering Company Ltd., є першим глибоководним портом Нігерії та одним із найбільших у Західній Африці [джерело: Wang Guansen/Xinhua через AFP]

Автор: Тоні Весоловський |

Китай швидко розширює вплив на морську інфраструктуру Африки — державні компанії КНР вже контролюють майже 80 портів на континенті. Це викликає побоювання, що багато з цих комерційних об'єктів можуть бути переобладнані для військових цілей, йдеться у звіті.

За оцінками, 78 портів у 32 африканських країнах мають забудовників, фінансистів або операторів з Китаю, пише науковий співробітник Африканського центру стратегічних досліджень Пол Нантуля у своїй публiкацiї на сайті інституту від 10 березня.

Ніде у світі Китай не має більшого контролю над портами.

Для порівняння, у Латинській Америці та Карибському басейні разом узятих розташовано лише 10 портів, побудованих або керованих Китаєм, а в країнах Азії — 24, згідно з доповіддю Інституту, аналiтичного центру, який фінансується Міністерством оборони США.

Китайський військовий корабель пришвартований у порту Річардс-Бей, Південна Африка, 22 лютого 2023 року. 17 лютого того ж року ПАР, Росія та Китай розпочали 10-денні спільні військові навчання. Суперечливі маневри, названі «Mosi» (що означає «дим» місцевою мовою тсвана), проходили біля портових міст Дурбан і Річардс-Бей [джерело: Guillem Sartorio/AFP]
Китайський військовий корабель пришвартований у порту Річардс-Бей, Південна Африка, 22 лютого 2023 року. 17 лютого того ж року ПАР, Росія та Китай розпочали 10-денні спільні військові навчання. Суперечливі маневри, названі «Mosi» (що означає «дим» місцевою мовою тсвана), проходили біля портових міст Дурбан і Річардс-Бей [джерело: Guillem Sartorio/AFP]

Комерційні порти, які розвиває Китай, можуть бути переобладнанi для військових потреб, йдеться у звіті.

У 2017 році Китай розширив порт Дорале у Джибутi, який тривалий час вважався суто комерційним проектом, для перетворення його на військово-морський об'єкт, йдеться в доповіді.

Цей порт став першою підтвердженою закордонною військовою базою Китаю.

Розташована біля вузького входу в Червоне море, Джибуті знаходиться на одному з завантажених судноплавних маршрутiв у світі.

Близько 10% світового експорту нафти і 20% комерційних товарів проходять через вузьку протоку до Суецького каналу і назад.

Спільні вiйськовi навчання

Генерал Стівен Таунсенд з африканського командування США (AFRICOM) у травні 2021 року попередив, що Китай вже звернувся до кількох прибережних африканських країн щодо створення військово-морських баз.

Такі проєкти дозволили б Китаю розміщувати бойові кораблі свого зростаючого військово-морського флоту як в Атлантичному, так і в Тихому океанах.

«Вони шукають місце, де можна переозброювати і ремонтувати бойові кораблі. Це має велике стратегiчне значення у випадку конфлікту», — сказав Таунсенд в інтерв'ю Associated Press.

Китай також розширює свою військову присутність через спiльнi навчання з африканськими країнами.

У 2019 році Китай, Росія і Південна Африка провели перші в історії тристоронні вiйськовi навчання між трьома країнами з метою «підвищення оперативної сумісності та морської безпеки».

Військово-морський флот Народно-визвольної армії Китаю, російський флот та південноафриканські військові повторили маневри у 2023 році.

«Глобальні амбіції Пекіна»

У 2013 році президент Китаю Сі Цзіньпін запропонував створити «Економічний пояс Шовкового шляху» через Центральну Азію і Європу, а також «Морський Шовковий шлях 21-го століття», що проходить через Південно-Китайське море та Індійський океан на Близький Схід і Європу.

Незабаром Китай об'єднав ці дві ідеї і назвав їх Ініціативою «Один пояс, один шлях» (BRI).

Китайська стратегія розвитку портів також з'єднала 16 африканських країн, що не мають виходу до моря, завдяки побудованої Китаєм транспортної інфраструктури, такої як автомобільні та залізничні шляхи.

Проте саме військовий потенціал багатьох портових проектів викликає занепокоєння.

З 78 африканських портів, у якi вкладенi китайські інвестиції, 36 стали місцем заходу або військових навчань за участю китайського військово-морського флоту, зокрема порти в Мапуту (Мозамбік), Дар-ес-Салаам (Танзанія), Лагос (Нігерія), Дурбан (Південна Африка) та Порт-Жантіль (Габон), згідно з даними Африканського центру стратегічних досліджень.

Загалом з 2000 року китайські військові здійснили 55 візитів до африканських портів та 19 двосторонніх та багатосторонніх військових навчань в Африці, йдеться у доповіді.

У поточному п'ятирічному плані Пекіна підкреслюється так звана структура зв'язку, яка позиціонує Африку як ключову ланку в глобальній торговельній мережі Китаю для подальшої розбудови Ініціативи «Один пояс, один шлях», йдеться в доповіді.

Три з шести коридорів, окреслених у китайському плані, пролягають через Африку і виходять у Східній Африці, Єгипті, Тунісі та Суецькому регіоні, додали у звіті.

Ці інвестиції «змiцнюють центральну роль Африки в глобальних амбіціях Пекіна», — зазначив Нантуля у своїй доповіді.

Вам сподобалася ця стаття?


Captcha *(повністю автоматизований публічний тест Тюрінга для розрізнення комп'ютерів і людей) *