Росія робить наголос на звичайних ракетах, оскільки модернізація її ядерного арсеналу дещо пробуксовує

Автор: Султан Мусаєв | 2025-03-05

АЛМАТИ — зараз Кремль поступово зосереджується на розробці звичайних озброєнь, а не ядерних. Це є мовчазним визнанням поразки в питанні оснащення його стратегічних сил сучасними технологіями.

Росія припинила модернізацію своїх стратегічних ядерних сил і замість цього віддає пріоритет звичайним озброєнням, написав Максим Старчак, фахівець з російської ядерної політики, в доповіді, опублікованій в січні Центром Карнегі Росія-Євразія в Берліні.

«Довгий час рушійною силою російського переозброєння була модернізація стратегічних ядерних сил», — пише Старчак.

Ця тенденція означала відмову від ракет і засобів їх доставки, розроблених за радянських часів, і перехід на нові, російські технології.

Але торік все змінилося.

Міністерство оборони не отримало жодних ракет «Сармат», підводного човна «Князь Пожарський» та додаткової партії модернізованих стратегічних бомбардувальників Ту-160М.

«До кінця [2024] року президент Володимир Путін був зосереджений на новій ракетній системі «Орешник» і балістичних ракетах середньої дальності... але зараз пріоритети оборонної промисловості змістилися в бік звичайних збройних сил», — йдеться в звіті.

Станом на кінець 2024 року 88 % озброєння СРВ були представлені сучасними зразками, розробленими в пострадянський період, заявив у грудні в своєму інтерв'ю державній військовій газеті «Красная звезда» генерал-полковник Сергій Каракаєв, командувач Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП) Росії.

Цей показник не зростав з 2023 року, що свідчить про зупинку процесу модернізації. Кремль планував досягти до 2024 року 100 % модернізації, а не 88 %.

Каракаєв намагався применшити застій в оборонній промисловості, вихваляючись звичайними ракетами.

«Немає такого місця [у світі], куди б наші ракети не змогли долетіти», — сказав Каракаєв.

Що стосується ядерної зброї, генерал підкреслив, що наразі у Росії немає необхідності збільшувати темпи або кількість випробувань перспективних стратегічних систем озброєнь.

«Готові удатися до будь-яких засобів»

Ця заява власне віддзеркалює нову політику Кремля щодо відмови від модернізації ядерних сил.

На засіданні Ради з розвитку громадянського суспільства і прав людини в Росії в грудні президент Росії Володимир Путін заявив, що Росії необхідно зосередитися на зміцненні ракетної системи «Орешник».

Повідомляється, що нова балістична ракета середньої дальності може летіти зі швидкістю понад 12 000 км/год і вражати цілі в Європі.

«Якщо вдуматися, то розвиток сучасних систем озброєнь практично усуне необхідність застосування ядерних боєприпасів», — сказав Путін.

У листопаді Росія провела випробування ракети «Орешник», завдавши нею удару по українському місту Дніпро. Ракета пошкодила промисловий об'єкт, реабілітаційний центр та приватні будинки.

Зараз Кремль погрожує Україні та її союзникам «Орешником», подаючи його, як альтернативу ядерній зброї.

«При нанесенні концентрованого, масованого удару з використанням декількох ракет «Орешник» одночасно результат можна буде порівняти з потужністю ядерної зброї», — заявив Путін у листопаді на засіданні Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) в Астані.

Проблеми, невдалі випробування

Відхід Кремля від ядерної риторики й зосередженість на «Орешнику» пов'язані з проблемами з ядерною зброєю, вважають оглядачі.

Росія і досі не розгорнула стратегічні ракетні комплекси «Ярс» і «Сармат», пише Старчак у своєму звіті.

«Сармат», призначений для доставки ядерних боєголовок на відстань багатьох тисяч кілометрів, який також називають «гордістю Путіна», неодноразово провалював випробування.

Остання невдача сталася у вересні минулого року, коли під час спроби запуску «Сармата» в Архангельській області стався вибух.

Протягом наступних кількох років Росія продовжуватиме відчувати проблеми з розгортанням «Сарматів» на бойовому чергуванні, навіть попри те, що вона оголосила про широкомасштабне виробництво цієї ракети, зазначив Старчак.

«Затримки в першу чергу пов'язані з тим, що дочірні підприємства «Роскосмосу», які беруть участь у виробництві «Сармата», відчувають фінансові та виробничі проблеми через санкції [накладені світовою спільнотою на Росію у якості покарання за її вторгнення в Україну], нестачу персоналу та борги», — написав Старчак у своєму звіті.

Інститут дослідження війни (ISW) дійшов схожих висновків.

«Росія і далі матиме проблеми із створенням нових можливостей у царині ракет, завдяки тиску міжнародних санкцій і вимогам до російської оборонно-промислової бази... які існують на тлі війни в Україні», — писали спеціалисти ISW у вересні після останнього невдалого випробування «Сармата».

«Серйозний удар»

Невдалі випробування ракетного комплексу «Сармат», про який ще кілька років тому з гордістю повідомляв Кремль, викликають неоднозначну реакцію в усьому світі, в тому числі в країнах-членах ОДКБ — організації, діяльність якої координує Москва.

Спостерігачі кажуть, що центральноазійські члени військового блоку розчарувалися після десятиліть очікування, що Росія гарантуватиме регіональну безпеку.

«Сармат» завдав серйозного удару по іміджу Росії», — сказав кореспонденту Global Watch Мурат Ашимов, адвокат з Бішкека.

Невдалі випробування стратегічних ракет демонструють, що Росія має проблеми з надійністю своєї військової техніки та озброєння, які можуть бути пов'язані з корупцією в оборонному секторі, сказав він.

«Малоймовірно, що Росія має сучасний ядерний арсенал, як це намагаються подати російські чиновники», — каже Ашимов. «І, звичайно, санкції теж явно мають вплив».

Стагнація російських ядерних озброєнь і військові невдачі в Україні завдали шкоди репутації Росії, як захисника країн-членів ОДКБ, вважає Досим Сатпаєв з Алмати, політичний аналітик і директор Групи оцінки ризиків.

«Члени ОДКБ, і зокрема країни Центральної Азії, зрозуміли, що їм більше не варто розраховувати на захист Москви», — сказав Сатпаєв у своєму інтерв'ю Global Watch.

«Їм потрібно зміцнювати власну оборону, як це зробили деякі колишні радянські республіки, наприклад, Азербайджан».

У найближчі кілька років світ може очікувати, що країни Центральної Азії змінять курс своєї військової політики, знайдуть нових міжнародних партнерів і збільшать витрати на оборону, вважає Сатпаєв.