В Україні сподіваються, що відновлювані джерела енергії здатні стати основою енергосистеми, захищеної від Росії

Джерело: AFP | 2026-06-25

Швидко збудована на заході України Орівська вітрова електростанція здатна забезпечити енергією невелике місто. Це саме той проєкт, який, як сподіваються в Києві, дозволяє захистити українську енергосистему від регулярних російських ударів.

Хвилі російських дронів і ракет руйнували українську енергетичну інфраструктуру з 2022 року. Через це мільйони людей були відключені від електроенергії. Подібне як у Києві, так і в Міжнародному кримінальному суді вважають воєнним злочином, спрямованим на деморалізацію народу.

Зіткнувшись із невпинними атаками, Україна поставила перед собою амбітні цілі щодо переходу від вугільних і газових електростанцій радянської епохи до децентралізованих, які працюють на відновлюваних джерелах енергії, таких як вітер і сонце.

Диверсифікація повинна стати «наріжним каменем енергетичної стійкості України», — було написано у звіті Міністерства енергетики минулого року.

У той час, коли інші країни переходять на відновлювані джерела енергії задля зменшення викидів парникових газів, в Україні ці технології пропонують додаткову перевагу: їх важче знищити, оскільки вони розподілені по більшій території, окрім того, їх дешевше заміняти.

«Це колосальна підтримка нашої енергетичної системи у важкі часи», — заявила представникові агенції AFP координаторка програми Greenpeace Маріне Абрамян на майданчику вітрової електростанції Орів, що у Львівській області на заході України.

За словами чеських інвесторів, які допомогли профінансувати цей об’єкт, його 10 турбін покривають річне споживання близько 125 000 людей, тобто населення невеликого за розміром міста.

Попри затримки, спричинені війною, його збудували приблизно за три роки, і відкриття відбулося у вересні 2024 року.

«Те, що електростанцію було збудовано так швидко, показує, наскільки добре відновлювані джерела здатні задовольняти енергетичні потреби, які ми, українці, відчуваємо зараз», — додала пані Абрамян.

Атаки Росії на українську енергетичну інфраструктуру минулої зими були одними з найінтенсивніших за понад чотири роки війни. При температурі -20°C ці удари вивели з ладу кілька теплових електростанцій, розташованих поблизу Києва.

У Міністерстві енергетики країни кореспонденту AFP розповіли, що з моменту вторгнення в лютому 2022 року Росія здійснила на українські енергетичні об'єкти щонайменше 6194 атаки.

Будівництво у воєнні часи

Згідно з планом, прийнятим у 2024 році, ціль України полягає в досягненні до 2030 року рівня, при якому 27 відсотків усієї електроенергії буде отримуватися з відновлюваних джерел, у той час, як зараз це всього 11 відсотків.

Але прогрес поки що був доволі повільним.

Через російські атаки та окупацію півдня й сходу було знищено 90 відсотків встановлених потужностей вітрової енергетики України, тобто 1,7 гігавата на 34 вітрових електростанціях станом на кінець 2021 року.

Україна вже відновила близько 700 мегаватів, повідомили в національній асоціації вітроенергетики журналісту AFP.

Українські компанії, зокрема малий бізнес, та місцева влада, для забезпечення електроенергією під час перебоїв почали інвестувати в сонячні установки.

Вітрова електростанція Орів, спільно профінансована українською групою «Еко-Оптима» та чеським холдингом MND, була введена в експлуатацію ще до війни.

Подальше її будівництво після вторгнення виявилося складним, частково тому, що постачальники та перевізники не бажали брати на себе страховий ризик.

«Перш за все, виникли труднощі з транспортуванням компонентів вітрових турбін», — сказав Юрій Федак, директор групи компаній «Еко-Оптима».

«Доставити їхні комплектуючи на місце було неможливо, оскільки іноземні компанії, з якими були підписані контракти, посилалися на форс-мажорні обставини та не бажали надсилати свою техніку й персонал сюди, до України, де йшла війна».

Зрештою, компанія звернулася до українського перевізника, який завантажив деталі на польському кордоні та доставив їх на об'єкт.

Необхідні інвестиції

Підключення вітрових турбін до мережі також є складною проблемою.

З початку війни для забезпечення своєї базової генерації електроенергії, тобто мінімального рівня потужності, необхідного для задоволення попиту протягом певного періоду часу, Україна значною мірою покладалася на свої три діючі атомні електростанції. При цьому її найбільша атомна електростанція перебуває під окупацією Росії.

Електростанції, які працюють на вуглі або газі, призначені для покриття пікових навантажень, тобто, коли попит вищий, через російські удари зазнали серйозних пошкоджень. Це посилило потребу у використанні відновлюваних джерел енергії, які залежать від погоди та часу доби.

Щоб установки, які використовують відновлювані джерела, були здатні покривати пікове споживання, необхідні «значні інвестиції в системи накопичення енергії», — заявив агенції AFP Гліб Вишлинський, директор київського Центру економічної стратегії.

Група «Еко-Оптима» для накопичення електроенергії та її подальшої подачі назад у мережу при потребі, планує зрештою додати систему акумуляторів потужністю близько 60 МВт.

Навіть з огляду на ці проблеми, вітроенергетика має ключову перевагу, а саме стійкість до російських атак, зазначив Андрій Конеченков, президент Української асоціації вітроенергетики.

«Якщо одну вітрову турбіну підірве безпілотник, інші продовжать працювати».