Російський удар по Чорнобилю викликає занепокоєння, що майбутні атаки можуть призвести до ядерної катастрофи

Автор: Тоні Весоловські | 2025-03-03

Удар російського безпілотника по Чорнобильській атомній електростанції знову викликав побоювання щодо вразливості ядерної інфраструктури України та можливості катастрофічного викиду радіації.

14 лютого, ймовірно, іранський безпілотник Shahed врізався в новий безпечний конфайнмент у Чорнобилі — 108-метрову конструкцію, що закриває пошкоджений реактор на колишній електростанції, аби зупинити поширення радіації.

Українські офіційні особи заявили, що пошкодження були мінімальними без витоку радіації, але експерти, в тому числі Дмитро Горчаков — радник з ядерних питань Центру екологічної прозорості «Беллона», попередили, що це може бути лише питанням часу, коли наступний подібний удар призведе до катастрофи.

«Потенційне повне проникнення в новий конфайнмент і пошкодження старого саркофага може призвести до обвалення конструкцій з великим терміном служби, викиду радіоактивного пилу та його розсіювання», — йдеться в повідомленні на сайті екологічної неурядової організації «Беллона», яка базується в Норвегії.

За словами Горчакова, Чорнобиль лежить на траєкторії польоту, яку використовують російські війська під час атак на столицю України Київ.

У 1986 році реактор на Чорнобильській АЕС вибухнув під час невдалого випробування системи безпеки, що призвело до найстрашнішої в світі ядерної аварії, яка накрила хмарами радіації більшу частину Європи і змусила десятки тисяч жителів евакуюватися.

Росія, яка протягом свого більш ніж трирічного повномасштабного вторгнення в Україну завдавала ударів по енергетичній інфраструктурі та інших цивільних об'єктах, заперечила факт цього удару.

Однак початковий аналіз уламків, проведений на замовлення організації Ґрінпіс, показав, що зброєю, яку було використано, був безпілотник Shahed, який Іран поставив до Росії.

«Докази вказують на навмисний напад російських військових», — відмітив Шон Берні в заяві організації Ґрінпіс Україна, який працює в ній старшим фахівцем з ядерних питань.

«Наші аналітики з компанії McKenzie Intelligence у своїй останній оцінці дійшли висновку, що з урахуванням заданих координат російського безпілотника Shahed і відносною точністю у 10-15 метрів, це свідчить про навмисний напад на Чорнобильську АЕС».

МАГАТЕ заявляє про ризики виникнення аварії

Росія на початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року ненадовго захопила контроль над Чорнобилем.

Російські загарбники також захопили Запорізьку атомну електростанцію і досі утримують контроль над цим найбільшим з подібних об'єктів в Європі.

Тим часом, згідно зі звітом Всесвітньої ядерної асоціації, Україна зараз більше, ніж будь-коли, залежить від ядерної енергії: 15 реакторів на чотирьох діючих станціях виробляють більше половини електроенергії в країні.

Рафаель Ґроссі, генеральний директор Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ), нещодавно попередив про постійний ризик ядерних аварій внаслідок атак Росії на українську енергосистему.

«Ядерна аварія може статися внаслідок прямого нападу на станцію, а також через перебої в електропостачанні», — сказав Ґроссі під час візиту в Україну 4 лютого.

Ґроссі вже давно висловлює занепокоєння щодо довгострокової небезпеки, яку становлять напади Росії на ядерні об'єкти України, особливо в плані потенціалу подальшої військової ескалації.

Занепокоєння щодо безпеки Запорізької АЕС спонукало Ґроссі очолити моніторингову місію МАГАТЕ на станції, та вперше проїхати через окуповану Росією територію, повідомило 3 березня агентство AFP.

Починаючи з вересня 2022 року на станції працюють співробітники ядерного наглядового органу ООН, які стежать за її безпекою, регулярно змінюючи один одного на ротаційній основі. Досі вони отримували доступ до об'єкту через підконтрольну Україні територію.

Фахівці вважають, що ще одне дедалі все більше занепокоєння викликають розподільчі пункти атомних електростанцій країни.

Ці зовнішні постачальні станції, розташовані за межами периметру атомних електростанцій, стали головними цілями в конфлікті, що триває.

У вересні Україна й МАГАТЕ домовилися про те, що експерти агенції на додаток до спостережень за атомними станціями здійснюватимуть моніторинг ситуації на ключових українських підстанціях.

Агенції новин цитують Олександра Харченка, українського фахівця з питань енергетики, який каже, що у разі пошкодження лише двох з цих підстанцій, Україна може зіткнутися з перебоями в електропостачанні тривалістю від 30 до 36 годин, а потенційний дефіцит електроенергії може розтягтися на тижні.

Подібні відключення можуть затримати охолодження реакторів і поставити під загрозу безпеку цілого регіону.

Ще більше санкцій

Хоча деякі країни запровадили санкції проти російського ядерного сектору, наприклад, проти «Росатома» — російської державної ядерної корпорації, цих заходів виявилося недостатньо для стримування загроз, спричинених агресивними діями Росії в Україні.

«Досі російські атаки на українські атомні електростанції не призвели до жодних серйозних санкцій проти ядерної галузі тієї країни. Настав час посилити санкції та тиск на російський уряд», — зазначив у заяві організації Ґрінпіс Україна її співробітник пан Берні.

За даними часопису Financial Times, річні прибутки «Росатома» в 2023 році склали понад 16 мільярдів доларів у порівнянні з приблизно 12 мільярдами доларів у 2022 році.

Компанія сподівається перевищити показник у 18 мільярдів доларів, коли надійдуть дані за 2024 рік. За інформацією Міністерства енергетики США, Москва постачає 35 % ядерного палива, що імпортується Сполученими Штатами, також і Європа споживає аналогічну кількість.

У січні тодішній президент США Джо Байден запровадив санкції проти високопосадовців «Росатома», включно з його генеральним директором Олексієм Ліхачовим.

Ці санкції «можуть мати дещо охолоджувальний вплив на зусилля «Росатому» щодо збереження його домінантної ролі у світовій ядерній галузі», — прогнозують Ентоні Руджеро та Андреа Стрікер, дослідники Фонду захисту демократії — консервативного аналітичного центру, що базується у Вашингтоні.