Формування поля бою майбутнього: ШІ, роботи та екзоскелети

Автор: Челсі Робін | 2026-06-16

Це звучить як футуристична наукова фантастика: наземні роботи з вибухівкою за підтримки рою керованих дистанційно дронів штурмують укріплену позицію та захоплюють полонених.

Але в цьому випадку майбутнє вже настало — точніше, це сталося у липні минулого року в Харківській області України.

Українські дрони увійшли в історію, коли змогли зайти на російську позицію, недосяжну для піхоти, захопили її без жодного пострілу та змусили російських військових здатися, повідомила 3-тя окрема штурмова бригада Сухопутних військ України у дописі в Telegram від 9 липня 2025 року.

Кадри аерозйомки свідчать, що в роботизованому ударі були задіяні FPV-дрон і наземний дрон-камікадзе, оснащений трьома протитанковими мінами.

Відео зафіксувало удар FPV-дрона з повітря, далі — вибух безпілотного наземного апарата біля входу до укриття, після чого російські солдати демонструють картонний плакат із написом російською мовою: «Ми хочемо здатися», повідомляло тоді видання Euromaidan Press.

Українські сили після цього підняли у повітря дрон Mavic — невеликий розвідувальний БПЛА — аби безпечно вивести військових, які здавалися, до українських позицій, повідомляло видання.

«Ця безпрецедентна подія, коли солдати склали зброю виключно перед роботизованими системами, стала не просто тактичною перемогою, а поглядом у майбутнє війни», — написали колишній заступник начальника штабу армії США генерал у відставці Джеймс Мінгус та офіцерка розвідки підполковник Меггі Харріс у статті, опублікованій Інститутом сучасної війни при Вест-Пойнті 24 лютого 2026 року.

Швидше, сильніше, краще поінформовані

На думку військових аналітиків, атака дронів у Харківській області свідчить не лише про прорив у технологіях, а й про дедалі помітнішу тенденцію сучасної війни, а не є одиничним випадком.

Армія США вже багато років розробляє та випробовує стратегії сучасної війни, зокрема автономні системи виконання завдань, платформи на базі штучного інтелекту (ШІ), безпілотне озброєння та системи, які носять військові для підвищення можливостей і зменшення фізичного навантаження.

Нещодавно військові випробували ці сучасні бойові тактики під час спільних навчань African Lion 26 (AL26), які проходили з 20 квітня по 8 травня 2026 року в Гані, Марокко, Сенегалі та Тунісі.

Ці навчання дали військовим важливий практичний досвід, заявив перший лейтенант армії США Ітан Бердетт, який відповідав за підготовку.

Ми вчимося застосовувати автономні системи в реальних умовах, а не тільки на рівні теорії», — сказав він.

«На сучасному полі бою вирішальне значення мають швидкість і точність, — додав Бердетт. — Ці системи дозволяють нам швидше ухвалювати краще обґрунтовані рішення та обмінюватися інформацією між підрозділами й союзниками».

Навчання під керівництвом Південноєвропейського оперативного угруповання армії США в Африці (SETAF-AF) об’єднали понад 5600 цивільних і військових представників більш ніж 40 країн-партнерів.

«Фінальні комбіновані польові навчання показали майбутнє ведення війни через комплексні сценарії, включно з ешелонованою обороною, операціями глибоких ударів та скоординованою контратакою», — сказав головний сержант армії США Патрік Джеффрі, який керував навчаннями.

«Поєднуючи командування та управління на основі ШІ, автономні системи, сучасні засоби розвідки і спостереження, а також безпілотні авіаційні комплекси, ми модернізуємо бойові можливості наших сил», — сказав він.

За даними SETAF-AF, представники приватного сектору спільно з військовими випробовували передові технології, зокрема системи на базі ШІ, автономні платформи та сучасні засоби зв’язку.

«Багатонаціональні навчання African Lion 26 (AL26) надали нам безпрецедентну можливість скоротити розрив між новітніми технологіями та потребами військових», — сказав Джеффрі.

Під час операції Deterrent Viking II, що відбувалася 3-8 травня на полігоні Баумгольдер у Німеччині, американські та європейські фахівці зі знешкодження вибухонебезпечних предметів (EOD) відпрацьовували застосування спеціалізованого обладнання, включно з роботизованими системами та засобами рентгенівського й радіаційного контролю.

Вони використовували ці інструменти та навчальні можливості для вдосконалення навичок виявлення й знешкодження нерозірваних боєприпасів, орієнтування на місцевості, евакуації поранених, контрольованих підривів та протидії дронам у реальних умовах.

Ще однією можливістю відпрацювання сучасних бойових технологій у травні став Project Flytrap на полігоні Пабраде в Литві, де американські військові та британські десантники тренувалися використовувати автономні й безпілотні наземні апарати, FPV-дрони та системи протидії безпілотникам на умовному полі бою.

Екзоскелети для військових

Окрім тактичних переваг і допомоги у зменшенні ризику для військових у бою, автономні системи також забезпечують фізичне підсилення за допомогою носимих технологій.

Наприклад, роботизовані екзоскелети збільшують здатність користувача переносити вагу, покращують спритність і витривалість, а в поєднанні з інтегрованими системами ШІ також підвищують тактичну адаптивність і якість ухвалення рішень, встановили дослідники.

«Роботизовані екзоскелети розвиваються у напрямку дедалі більшої інтелектуалізації», — зазначили дослідники у випуску журналу Biomimetic Intelligence and Robotics за вересень 2025 року.

«Ця проривна технологія не лише суттєво знижує фізичне навантаження на солдата, а й ефективно зменшує ризик травм під час підготовки, надаючи нового імпульсу розвитку військових можливостей».

Раніше цього року військовослужбовці ВПС США випробували екзоскелети нового покоління, створені для підвищення ефективності виконання завдань.

Військові тестували екзоскелет Roam Robotics Forge — пневматичну носиму систему, яка посилює силу ніг, щоб зменшити втому, підвищити витривалість і компенсувати вагове навантаження.

«Під час випробувань фахівці з авіатранспортного забезпечення та технічного обслуговування літаків повідомили про зниження навантаження й покращення стійкості під час вантажних операцій», — зазначили Центральні повітряні сили США у звіті від 23 січня. «Перші результати вказують на підвищення продуктивності до 40%, що дозволяє особовому складу довше зберігати працездатність без втоми».

Аналітики вважають, що розвиток військової модернізації потребує паралельного вдосконалення технологій для відповідності новим вимогам.

Від часу появи екзоскелета Hardiman I у 1965 році технології екзоскелетів зазнали стрімкого розвитку. І цей розвиток триває разом зі зміною потреб військових.

«Для армії було розроблено багато екзоскелетів, які так і не були впроваджені», — сказав інженер Центру швидких інновацій Дослідницької лабораторії ВПС США Ентоні Лігурі. «Часто це траплялося тому, що вони обіцяли більше, ніж могли забезпечити, або тому, що не існувало формальних вимог для їхнього впровадження».

За його словами, на відміну від масштабних концепцій у стилі наукової фантастики, сучасні екзоскелети найкраще підходять для виконання конкретних завдань.

«Ці системи є своєрідними сходинками, — сказав Лігурі. — Розширення людських можливостей неможливе без того, щоб спершу довести користь таких технологій у практичних і вузькоспеціалізованих завданнях».

Людський фактор

Військові аналітики зазначають, що ключ до максимально ефективного використання всіх цих технологій, які ще донедавна здавалися футуристичними, як і раніше, полягає у розвитку людини, підготовці, випробуваннях — і мисленні.

«У міру того як ці технології змінюють спосіб ведення війни, засоби боротьби та наше сприйняття противника, військові фахівці мають адаптувати свою тактику, технології та мислення, щоб їхні дії залишалися рішучими й забезпечували перемогу», — написали Мінгус і Гарріс у звіті Інституту сучасної війни.

Впровадження штучного інтелекту у військову сферу відбувається шаленими темпами, що змушує військових командирів пристосовуватися, оскільки традиційні ролі командування змінюються.

«Незважаючи на потенціал ШІ, людський фактор у війні залишається вирішальним. Машини не можуть замінити критичне мислення, здатність адаптуватися та емпатію, — написав головний сержант командування армії США Едуардо І. Карранса в NCO Journal торік у вересні. — Керівники мають подбати про те, щоб технології посилювали можливості солдатів, не послаблюючи людський дух, який лежить в основі військової служби».