Ядерні амбіції Ірану становлять дедалі більшу загрозу для Європи

Джерело: Global Watch | 2026-03-12

У той час коли американські та ізраїльські сили в ході подальших ударів, які почалися 28 лютого, систематично знищують іранські ядерні об'єкти й командні структури, світ став свідком гонки з високими ставками з метою запобігання перетину Тегераном ядерного порогу.

Зміцнений ядерною зброєю Іран зробив би таке втручання набагато більш ризикованим. Цей режим і так вже дестабілізував Близький Схід через підтримку своїх проксі-сил, а також погрозу використання балістичних ракет.

Наслідки для глобальної безпеки, і зокрема для Європейського Союзу, були би катастрофічними, оскільки вони би вийшли далеко за межі поля бою та поширилися би на енергетичні ринки, активізували терористичні мережі та спричинили масову міграцію населення.

Ядерна тінь над Європою

Якби Іран досягнув прориву у виробництві збройового урану та систем його доставки, режим міг би діяти під ядерною парасолькою й заохочувати своїх союзників із «Вісі опору» до ескалації безкарних атак у регіоні.

Саудівська Аравія, Туреччина та Єгипет скоріше за все прискорили би свої власні ядерні програми, що спричинило би найнебезпечнішу з часів закінчення холодної війни ланцюгову реакцію розповсюдження ядерної зброї.

Поглиблення відчаю режиму, про що свідчить його мартиролог за 2025 рік із різким зростанням кількості страчених, яка перевищила 2000 особ, робить Тегеран більш непередбачуваним і значно менш схильним до стриманості в зовнішній політиці чи ядерних амбіціях. Для Європи та всього регіону це безпосередньо посилює ризики розповсюдження ядерної зброї.

Експерти Інституту вивчення війни (ISW) та Проекту критичних загроз задокументували зусилля Ірану зі швидкого відновлення після ударів 2025 року, включаючи приховані заходи зі збагачення урану на об'єктах у Натанзі та Фордо, перевіряти які інспектори МАГАТЕ більше не мали змоги.

Ядерний Іран перетворив би ці об'єкти з цілей на захищені активи. Подібне кардинально би змінило баланс сил і породило би для європейських маршрутів енергопостачання через Ормузьку протоку загрозу ядерного шантажу.

Старший науковий співробітник Брукінгського інституту Констанца Штельценмюллер чітко визначила довгострокову небезпеку: «Іранський режим вже давно відіграє згубну роль в європейській безпеці. Він підтримує терористичні мережі, підживлює війни та громадянські конфлікти на Близькому Сході, а це спричиняє потік біженців до Європи. Крім того, через використання дронів Shahed він допомагає Росії здійснювати зухвале вторгнення в Україну».

Ядерний щит посилив би ці загрози, зробивши Тегеран набагато складнішим для стримування або вимог зупинитися.

Міграційна повінь в ЄС

Вплив другого порядку на кордони Європи був би настільки ж серйозним.

Режим, що володіє ядерною зброєю й достатньо впевнений в собі у протистоянні зовнішньому тиску, зможить продовжити конфлікти в Сирії, Іраку, Лівані та Ємені, а це призведе до потоків біженців, які за масштабами значно перевищать кризу 2015 року.

Аналітики з питань безпеки попереджають, що навіть частковий крах режиму, або тривалі внутрішні заворушення після провалу ядерних амбіцій можуть змусити рушити до Туреччини, а потім до південних і східних кордонів ЄС мільйони іранців, а також вторинних мігрантів із сусідніх держав.

Ця небезпека посилюється репресіями режиму, які почалися внаслідок заворушень 2025 року. Після червневої «12-денної війни» влада заарештувала понад 21 000 осіб і лише в 2025 році провела більше 2000 страт,що стало найвищим показником з 1980-х років. Подібне свідчить про глибокий внутрішній розлад і викриває стратегію терору, спрямовану на збереження управління.

Дипломат ЄС, який проводив брифінг, повідомив виданню Politico з посиланням на чутливі дані розвідки про існування «занепокоєння щодо здатності Ірану організувати терористичні атаки в ЄС». Зрозуміло, що цей ризик лише посилиться, коли Тегеран відчує себе захищеним ядерною зброєю.

Старший віце-президент Інституту Катона Алекс Новрасте провів паралель із Сирією: «хаотичні наслідки такого масового напливу біженців спричинили безлад на Близькому Сході та в Європі».

З урахуванням того, що населення Ірану перевищує 90 мільйонів осіб, навіть 25-відсотковий його відтік, згідно з прогнозами Організації Об'єднаних Націй, на які є посилання в останніх оцінках, збільшить загальну кількість біженців у світі на 75 відсотків.

Туреччина, яка вже протягом десятиліть слугує транзитним маршрутом для 1,5 мільйона іранців, зіткнеться з величезним тиском і змусить біженців рухатися далі до Греції, Болгарії та інших країн.

Чиновники Європейської комісії на тлі поточних ударів ракетами й дронами вже готуються до стрибка цін на енергоносії, перебоїв у ланцюжках поставок та евакуації громадян ЄС з країн Перської затоки.

Ядерний Іран закріпив би ці вразливі моменти, перетворивши міграцію на постійний інструмент тиску, який створює додаткову напругу в і без того крихкому політичному консенсусі ЄС щодо надання притулку та безпеки кордонів.

Спільна кампанія США та Ізраїлю дозволила виграти важливий час, знищити об'єкт Натанз, ракетні бази та керівні структури, які прискорювали процес створення зброї.

Проте основна загроза залишається й надалі: без постійного тиску та активної дипломатії у сфері нерозповсюдження ядерної зброї наступна спроба іранського ядерного прориву може зазнати успіху.

У європейських столицях тепер повинні засвоїти неприємну істину, яка состоїть в тому, що запобігання створенню іранської бомби відповідає не лише інтересам США чи Ізраїлю, але є прямою необхідністю для гарантування національної безпеки та збереження єдності суспільства в ЄС.