Starlink, супутники та майбутнє конфліктів

Джерело: Global Watch | 2026-01-16

Як продемонструвала війна в Україні, космос став критично важливою сферою війни XXI століття, у якій супутники та передові технології відіграють вирішальну роль у формуванні результатів.

Starlink, яким керує компанія SpaceX, забезпечив українським військовим високошвидкісне з’єднання з Інтернетом. Це відкрило можливість для надійного зв'язку, обміну розвідувальними даними в режимі реального часу та точного наведення на ціль. Він також забезпечив збереження зв’язку для цивільного населення та представників влади в районах, де традиційну інфраструктуру було зруйновано російськими ударами.

Ця залежність від космічних технологій докорінно змінила динаміку сучасної війни.

Перемога більше не визначається виключно чисельністю армії або кількістю танків на полі бою. Ключове значення має здатність використовувати передові технології, зокрема супутникові мережі, які істотно посилюють бойові можливості.

Для України Starlink став життєво важливим ресурсом, що дозволив діяти значно ефективніше власних вихідних можливостей у протистоянні з набагато потужнішим противником.

Водночас залежність від таких систем, як Starlink, виявила обмежену захищеність космічної інфраструктури від ворожих дій.

Нещодавно отримані розвідувальні дані свідчать, що Росія ніби розробляє нову протисупутникову зброю, призначену для ураження супутникового угруповання Starlink.

Ця система, що отримала умовну назву «зброя зонального впливу», за наявною інформацією, передбачає викид хмар високощільних уражальних елементів на орбітальні траєкторії угруповання Starlink, що потенційно може призвести до одночасного виведення з ладу кількох супутників. Така зброя була б спрямована не лише проти Starlink, а й могла б створити неконтрольований хаос у космічному просторі, наражаючи на небезпеку супутники інших держав, зокрема Росії та її союзника Китаю.

Відсутність вибірковості у дії такої зброї викликає серйозні занепокоєння. Космічне сміття після атаки може завдати шкоди ключовим об’єктам, зокрема Міжнародній космічній станції та китайській орбітальній станції Tiangong, запустивши ланцюгову реакцію руйнувань із глобальними наслідками.

Ця «зброя страху» здатна стримувати супротивників і без розгортання, але її використання несе ризик катастрофічних наслідків для космічної інфраструктури всього світу.

Уроки на майбутнє

Хоча здійсненність створення такої зброї залишається під питанням, наслідки мілітаризації космосу є значними не лише для Росії та України, а й для всього світового порядку.

У міру того, як космос все більш набуває центральної ролі для військового, економічного та цивільного життя, захист цієї сфери від ворожих дій має стати всесвітнім пріоритетом.

Для НАТО та союзників цієї організації урок очевидний: космос більше не є другорядним театром військових операцій, він відіграє головну роль, і його треба захищати.

Це вимагає інвестицій у стійкість космічних систем, зокрема у розроблення заходів протидії для захисту супутників від фізичних і кіберзагроз. Також потрібне міжнародне співробітництво для формування норм і угод, що запобігатимуть озброєнню космосу та забезпечуватимуть його мирне використання.

Для Сполучених Штатів, Європи та їхніх союзників збереження переваги в космосі полягає не лише в захисті супутників, а й у збереженні стратегічних переваг, які надає космічний простір. Це також означає визнання того, що космос більше не є віддаленим кордоном, а став критично важливою складовою національної безпеки.

Майбутні війни вестимуться не меншою мірою на орбіті, ніж на землі. Космос стає новою лінією фронту, і його захист є ключовим для безпеки держав і збереження миру.