Сага про кремлівське суперозброєння: хайп зіштовхується з реальністю

Автор: Галина Король | 2025-11-27

Протягом десятиліть Кремль будував свою військову доктрину на твердженні, що лише Росія здатна створювати озброєння «яким немає аналогів», — гасло, яке стало настільки поширеним, що перетворилося на мем, покликаний продемонструвати технологічну перевагу для домашньої аудиторії, але все це вже викликає посмішки за кордоном.

Проте розрив між міфом і реальністю і надалі збільшується: найгучніші проекти Москви, пов'язані з кінцем світу, — ракети, що можуть літати вічно, і торпеди, які, як кажуть, можуть затопити будь-які узбережжя, — страждають від невдач і навіть смертельних аварій, тодi як українські агенти проникають глибоко в Росію, щоб знищити саме ту зброю, якої, на думку Кремля, світ повинен боятися.

Ядерна риторика Кремля

1 листопада видання The Moscow Times повідомило про нову хвилю ядерної риторики з боку Кремля. Секретар Ради безпеки Сергій Шойгу закликав «всіх скептиків повірити» в реальність існування ядерної крилатої ракети «Буревестник» і підводного безпілотника «Посейдон».

Президент Володимир Путін вперше продемонстрував цю зброю в 2018 році, стоячи перед графічним зображенням ракет, що летять у бік Флориди. Через сім років Кремль заявляє, що випробування завершені і ракета «готова до розгортання».

26 жовтня начальник Генерального штабу Валерій Герасимов заявив, що «Буревестник» летів 15 годин і подолав близько 14 000 кілометрів (8700 миль). Він додав, що Путін віддав наказ збудувати інфраструктуру для того, аби система могла бути введена в експлуатацію.

The Moscow Times, посилаючись на західну розвідку, повідомило, що Росія здійснила щонайменше 13 спроб запуску «Буревестника» у 2017–2019 роках. Лише дві частково вдалися; один запуск закінчився катастрофою.

У 2019 році ракета впала в Баренцове море. Під час операції з її підняття стався вибух, унаслідок якого загинули семеро співробітників ядерного центру в Сарові. Радіоактивна хмара досягла Северодвінська та частини Скандинавії.

«Посейдон» після «Буревестника»

Кремль, схоже, не зупинився на «Буревестнику». За словами Путіна, вже через два дні військові нібито провели успішні випробування ядерної торпеди «Посейдон». Він заявив про це 29 жовтня, посилаючись на Russian.News.Cn.

Російська пропаганда подає «Посейдон» як підводний дрон, здатний спричинити радіоактивне цунамі, яке може знищити прибережні міста США.

Путін заявив, що цей апарат може занурюватися глибше, ніж будь-яка інша подібна система, а також додав, що нічого подібного не існує в інших країнах і що жодна з систем оборони, що нині існують, не здатна його перехопити. Він додав, що руйнівна сила «Посейдона» перевищує навіть руйнівну силу найсучаснішої російської міжконтинентальної ракети «Сармат».

Але останнє випробування «Сармата», яке відбулося у вересні 2024 року, закінчилося невдачею і знищило його власну шахту запуску.

Міфи з радянських архівів

«Буревестник» і «Посейдон» – це не стільки зброя нового покоління, скільки «привиди минулого», — заявив в інтерв'ю виданню «Контур» київський політолог і експерт з ядерних ракет Олександр Кочетков.

Він сказав, що «Посейдон» ґрунтується на міфі про те, що підводний ядерний вибух може спричинити «суперцунамі». Моделювання 1970-х років показало, що такий вибух не здатен сформувати стійку хвилю. Він наголосив, що механізм формування цунамі залежить від природи джерела — землетрусу чи ядерного вибуху.

Павло Подвіг, старший науковий співробітник Інституту ООН з досліджень у галузі роззброєння, погодився з цим. Він розповів Kontur, що дослідження радянської доби неодноразово доводили, що навіть ядерний вибух на узбережжі не може спричинити хвилю, здатну знищити місто, додавши, що конфігурація берегової лінії не дозволяє виникнути жодному «радіоактивному цунамі».

За словами Подвіга, проєкт «Посейдон» виглядає реальним, але далеким від бойової готовності. Робота ведеться, але не з тим успіхом, який необхідний для оголошення про завершення проєкту.

Щодо ракети «Буревестник», Подвіг зазначив, що, ймовірно, проводилися окремі випробування, що, власне, частково підтверджується оцінкою норвезької розвідки.

Кочетков додав, що ця нібито «супернова ракета» не дає жодних реальних переваг порівняно з озброєнням, яким Росія вже володіє.

Коли у Москви закінчуються реальні аргументи, вона вдається до слова «ядерний». Після майже чотирьох років повномасштабної війни — сотень тисяч знищених ракет, великих втрат та санкцій — Росія намагається показати, що здатна до подальшої ескалації.

Кочетков сказав, що логіка Кремля проста: звичайна зброя вже нікого не шокує.

«Вони вже звикли до ракет, вони звикли до підводних човнів, тож давайте спробуємо налякати їх міфічною торпедою», – сказав він.

Він також стверджував, що гучні ядерні погрози приховують простий політичний розрахунок. Росія, не маючи можливості досягти успіху на полі бою, шукає спосіб залякати прихильників України.

Відповідь України

Незалежно від того, як часто Кремль розмахує своїм ядерним арсеналом, він не змусить Україну капітулювати, кажуть спостерігачі. Три роки тому Україна витримувала масовані удари, не завдаючи ударів у відповідь. Тепер ситуація змінилася: Київ відповідає там, де Москва цього найменше очікує.

Наприкінці жовтня керівник Служби безпеки України Василь Малюк повідомив про таємну операцію, в ході якої українські спецслужби знищили одну з російських ракет «Орешник» — ще одну систему, яку Кремль подає як унікальну. Посилаючись на Малюка, українські ЗМІ повідомили, що ракета була знищена на полігоні Капустин Яр в Астраханській області.

31 жовтня агенція УНІАН процитувала Малюка, який заявив, що операція досягла «стовідсоткового знищення».Він сказав, що спочатку про операцію поінформували лише президента України та кількох іноземних лідерів.

За словами Малюка, операція відбулася влітку 2023 року, задовго до того, як Росія почала публічно демонструвати «Орешник».

Згодом президент Володимир Зеленський підтвердив, що на той час Росія мала три ракети «Орешник»; одна з них була запущена в листопаді 2024 року у місто Дніпро.

Кочетков зазначив, що українські оперативники провели «фантастичну роботу» із знищення ракети, хоч сама вона, попри кремлівський піар, була нічим не примітною.

Він сказав, що для здійснення операції було необхідно провести диверсію всередині випробувального полігону — завербувати співробітника або охоронця, який проніс би туди вибуховий пристрій. Він назвав це «блискучим досягненням» українських спецслужб.