Мученики за Москву: чому Північна Корея відправляє до Росії додаткові війська

Джерело: Global Watch | 2025-07-31

На червневому концерті в Пхеньяні на величезному екрані було показано заплямований кров’ю зошит.

Він належав північнокорейському солдату, який загинув за тисячі кілометрів від дому, у Курській області, Росія. Бруд і осколки замазали сторінки, але його почерк усе ще був розбірливий: в останньому записі він вихваляв «верховного лідера» Кім Чен Ина та обіцяв «воювати в цій священній битві».

Публіка аплодувала. Музика державного оркестру звучала все гучніше.

Ця драматична сцена розгорнулася під час організованої державою церемонії вшанування сотень північнокорейських солдатів, які загинули, воюючи за Росію, що свідчить про те, що їх буде ще більше.

За даними Національної розвідувальної служби Південної Кореї, очікується, що Пхеньян уже в липні або серпні відправить на російський фронт ще тисячі військовослужбовців і військових робітників.

«Після відправки 11 000 військовослужбовців у жовтні минулого року Росія вже оголосила про друге розгортання 4000 військовослужбовців і ще 6000 робітників будівельних військ для допомоги у відновленні Курська [Росія]», — заявив журналістам у червні депутат Лі Сон Квен, як повідомляє AFP.

У серпні минулого року українські війська шокували Росію, захопивши територію в Курській області, що змусило Північну Корею відправити туди війська в жовтні. Українці утримували значну частину області протягом семи місяців.

Раніше в липні в репортажі CNN із посиланням на українських чиновників було зазначено, що Північна Корея планує надіслати до 30 000 військових для підтримки зусиль Кремля.

«Існує велика ймовірність», що деякі північнокорейці будуть воювати в Україні, а не тільки в контрольованих Україною районах Росії, прогнозувала українська розвідка, за повідомленням CNN.

За даними розвідки, до Росії вже відправлено близько 15 000 північнокорейських військовослужбовців, деякі з них виконують бойові завдання, інші працюють у будівельних або мінно-розвідувальних підрозділах.

Щонайменше 600 осіб загинули, а тисячі отримали поранення.

І все ж, замість того, щоб обмежувати свою участь, Північна Корея, здається, тільки посилює її.

Кровопролиття як засіб впливу

Війна дає Пхеньяну те, чого йому бракувало з часів Корейської війни: реальний бойовий досвід і геополітичний вплив, що супроводжує його.

«Сьогодні бійці навчаються керувати дронами FPV (від першої особи), волоконно-оптичними дронами та Mavic, а завтра вони повернуться додому й навчать цим навичкам ще 10 000 солдатів», — заявив російський військовий аналітик Володимир Сапунов в інтерв’ю виданню «Свободная пресса», опублікованому 5 липня.

Бойові дії, чи то в Росії, чи в Україні, стають для військ, які в іншому випадку обмежуються патрулюванням демілітаризованої зони, справжньою школою бойової підготовки. Це дає Кіму можливість обміняти людські ресурси та артилерію на технології безпілотних літальних апаратів, системи радіоелектронної боротьби та допомогу в запуску супутників — можливості, яких він давно прагнув.

Росія вже почала передавати Північній Кореї ключові військові технології в обмін на боєприпаси та робочу силу, повідомляє південнокорейська розвідка.

Але процес навчання є складним і смертельним. Північнокорейські війська дисципліновані, але застарілі, використовують тактику часів Другої світової війни, таку як масовий наступ піхоти, часто не усвідомлюючи сучасних загроз, таких як дрони, кажуть українські командири.

Двоє північнокорейських солдатів, захоплених у полон на початку цього року, зізналися, що думали, ніби їх відправляють до Росії на навчальні вправи, а не на фронт.

«З огляду на великі втрати й жорстоке поводження, яких уже зазнали північнокорейські війська, можна очікувати, що Кім Чен Ин буде прагнути швидкого повернення своїх солдатів, а не готуватиметься відправити ще більше своїх товаришів воювати на боці Росії», — написала в лютому в журналі The Conversation Дженніфер Мазерс, старший викладач міжнародної політики в Абериствітському університеті в Уельсі.

«Але великі втрати на полі бою, здається, є ціною, яку президент Північної Кореї готовий заплатити за бойовий досвід, який може дати його армії перевагу в будь-якій майбутній війні, яку він вестиме від свого імені».

Створення міфів у реальному часі

Незважаючи на ці втрати — а може, саме через них — Кім використав ці смерті як можливість для пропаганди.

У квітні Північна Корея вперше публічно підтвердила свою бойову роль у Росії і швидко почала вплітати загиблих у свою національну міфологію.

На пам’ятному концерті в Пхеньяні на гігантських екранах транслювали фотографії загиблих у бою солдатів під супровід оркестрової музики. На одному зі знімків було зображено Кіма, який поклав руки на труну, вкриту національним прапором. Концерт збігся з річницею укладення у 2024 році договору про стратегічне партнерство між Північною Кореєю і Росією, який містить пункт про взаємну оборону.

Кампанія вшанування загиблих не обмежується виставами. Москва та Пхеньян оголосили про плани спорудження постійних меморіалів північнокорейським солдатам, які «визволили» Курську область, Росія.

Кім в офіційних заявах назвав загиблих «героями нашої нації» і пообіцяв «увічнити пам’ять про них».

З огляду на власні військові втрати, Росія вітає таку допомогу. Кремль швидко працює над поглибленням зв’язків із Північною Кореєю.

У середині липня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відправився до Пхеньяну для проведення другого раунду стратегічних переговорів. Переговори відбулися після низки візитів глави Ради безпеки Сергія Шойгу, який під час недавнього одноденного саміту оголосив про нове розгортання північнокорейських будівельників і саперів.

Польоти між двома столицями зараз здійснюються двічі на тиждень. Культурні делегації подорожують туди й назад. А сам Кім, як очікується, знову відвідає Росію для зустрічі з президентом Володимиром Путіним, що, імовірно, ще більше інституціоналізує те, що стало міждержавним каналом постачання зброї, робітників і загиблих на війні.