Кораблі-привиди й прихований вантаж: російський таємний маршрут постачання зброї до Лівії

Автор: Тоні Весоловскі | 2025-03-20

Росія використовує сотні застарілих суден із невідомими власниками для перевезення зброї із Сирії до Лівії, свідчать витоки документів військово-морської місії Європейського Союзу (ЄС).

Документи, на які посилається Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (МКЖР), показують, як вантажні судна, відомі як «флот-привид», вдавалися до низки хитрощів, щоб уникнути викриття, коли перевозили російську військову техніку силовику Халіфі Хафтару на сході Лівії.

Дослідження підкреслює все більше занепокоєння Європи щодо впливу Росії в Лівії, який, на переконання посадовців, є частиною ширшої російської стратегії з поширення влади в Середземномор'ї та кількох африканських країнах.

У звіті від 13 березня зроблено висновок, що судно «може перевозити вогнепальну зброю, призначену для Лівії», і рекомендовано владі пильно стежити за ним.

Тактика ухиляння

Значна частина уваги до російського флоту-привиду зосереджена на його ролі в ухилянні від санкцій для постачання нафти на світові ринки. До середини 2024 року ця таємна армада відповідала за транспортування понад 70% російської нафти та її побічних продуктів.

Російський флот-привид використовує цілу низку тактик, щоб уникнути викриття. Ці судна часто відключають свої транспондери автоматичної ідентифікаційної системи (АІС), щоб «піти в темряву», ускладнюючи роботу морських служб, які намагаються відстежити їхні переміщення.

Принаймні одне із суден, підозрюваних у перевезенні російської зброї до Лівії, використовувало таку ж тактику, ідеться у звіті МКЖР.

У ньому повідомляється, що минулої весни вантажне судно «Барбарос» під прапором Камеруну пройшло через стамбульську протоку Босфор, прямуючи з Росії до порту на сході Лівії, контрольованого Хафтаром, військовим лідером, який фактично контролює східну частину Лівії.

Аналітик морської діяльності в протоці Йорюк Ишик опублікував фотографії судна в соціальних мережах.

У квітні минулого року Йорюк Ишик описав його як «судно, що викликає інтерес», оскільки воно перевозило вантажівки, які часто використовуються для військових завдань і виготовляються підсанкційною російською компанією.

«Мілітаризація регіону»

Згідно з витоком документів, на які посилається МКЖР, твіт Ишика, схоже, спровокував дії правоохоронних органів у рамках військово-морської місії ЄС під назвою «Операція Іріні». Її завданням є блокування поставок зброї до Лівії, яка перебуває під міжнародним ембарго на постачання зброї.

Звіт Інтерполу показав, що «Барбарос» маніпулював своїм транспондером АІС і реєструвався під різними назвами тричі й під різними прапорами щонайменше 10 разів із 2013 року.

1 травня в рамках «Операції Іріні» було проведено огляд судна «Барбарос», на борту якого виявили 115 вантажівок російського виробництва. Судну дозволили продовжити рух, оскільки вантажівки не були переобладнані для військового використання. Незважаючи на це, військово-морська місія ЄС написала у внутрішньому звіті, що цей вантаж є «підтвердженням тенденції до мілітаризації регіону».

Кремль роками підтримував Хафтара зброєю, грошима й військовим персоналом, формуючи його як свого головного союзника в Лівії.

Місія, призначена Організацією Об’єднаних Націй, повідомила у 2023 році, що сили, лояльні до Хафтара, винні в «злочинах проти людства», а звіт Amnesty International від 2022 року звинуватив ополченців на чолі з його сином у вбивствах, тортурах і зґвалтуваннях.

Найманці з «Групи Вагнера», російського найманського угруповання, яке діяло в Лівії щонайменше з 2018 року, у 2024 році були витіснені «Африканським корпусом», підрозділом під прямим контролем російських військових, повідомляється в документах, що потрапили в мережу, за даними МКЖР.

Партнерство з Хафтаром

Західні чиновники звернулися до Хафтара в очевидній спробі протистояти все більшому впливу Росії на сході Лівії.

«Те, чого не робимо ми на Сході, зробить Росія», — сказав посол ЄС у Лівії Нікола Орландо, повідомляє МКЖР, посилаючись на протокол жовтневого засідання в штаб-квартирі військово-морської місії ЄС.

Присутність Росії в Лівії дозволила їй контролювати шляхи переправлення мігрантів до Європи й створити центр військово-морських операцій неподалік від європейських берегів, вважає Анас Ель-Гоматі, директор Інституту Садека в Тріполі.

Лівія є основним транзитним пунктом для мігрантів з Африки та Близького Сходу, які намагаються потрапити до Європи.

«Росія має партнерські відносини з Хафтаром, але її присутність у Лівії набагато більше стосується Заходу, — сказав він МКЖР. — Україна — це східний фланг НАТО, а Лівія — південний фланг, м’яке підчерев’я Європи».