Росія посилює своє втручання в Румунії та Боснії, намагаючись дестабілізувати Європу

Автор: Тоні Весоловскі та AFP | 2025-03-18

Росія посилює своє політичне втручання в Румунії та Боснії й Герцеговині, прагнучи дестабілізувати дві ключові держави Східної Європи, у той час як сама в протистоянні із Заходом веде війну в Україні.

Аналітики вважають, що підтримуючи прокремлівських діячів і підживлюючи націоналістичні рухи, Москва прагне послабити вплив Заходу й порушити єдність НАТО та Європейського Союзу (ЄС), а також посилити свої позиції в регіоні.

У Боснії Росія тривалий час підтримувала Мілорада Додіка, сербського націоналістичного провідника Республіки Сербської (РС), який відкрито кинув виклик підтримуваному Заходом уряду Боснії й проштовхував сепаратистські амбіції.

Зіткнувшись проблемами у царині закону, Додік подвоює свою непокору, закликаючи Москву заблокувати поновлення в країні миротворчої місії під проводом ЄС. Кремль, який прагне зберегти Боснію політично розколотою й поза західними інституціями, скористався моментом, аби посилити свою підтримку зусиль Додіка.

Тим часом у Румунії Москва підтримала Каліна Джорджеску, ультранаціоналіста, який приголомшив спостерігачів своїм успіхом на президентських виборах 2024 року. Але Верховний суд Румунії анулював результати тих виборів із приводу російського втручання.

У зв'язку з новими виборами, призначеними на травень, Кремль звинуватив Бухарест у придушенні демократії, тоді як румунська влада виступає проти того, що вона називає відвертим російським втручанням.

Ставки — високі. Румунія, член НАТО та ЄС, стала важливим союзником України, надаючи військову допомогу й приймаючи в себе, поблизу Чорного моря, західні війська.

Спостерігачі кажуть, що Боснія, яка після війни 1990-х років все ще потерпає від глибоких етнічних поділів, залишається вразливою до підтримуваного Росією сепаратизму. Розпалюючи нестабільність в обох країнах, Москва здійснює агресивні кроки, аби підірвати європейську безпеку й послабити рішучість Заходу в підтримці України.

Ці кроки Кремля відбуваються в той час, коли Росія й далі постає перед міжнародною ізоляцією, у тому числі зазнаючи дедалі більш дошкульних санкцій, уведених після початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

Глобальне обурення змусило президента Володимира Путіна відчайдушно шукати союзників, які не лише підтримали б вторгнення або відкинули б саму тезу про неспровоковану агресію з боку його країни, але й, що більш важливо, працювали б над підривом зусиль союзників України на Заході.

Уникнення «вакууму безпеки»

У Боснії й Герцеговині Росія вже давно підтримує Додіка — лідера РС, одного з двох утворень, які складають цю крихку багатоетнічну державу.

Однак Додік стикається з дедалі більшими юридичними проблемами. 12 березня боснійська прокуратура видала ордер на його арешт разом із помічниками за ігнорування виклику до суду. Додік пообіцяв чинити опір і відмовився здаватися.

«Це нікчемна справа», — заявив Додік на прес-конференції в адміністративному центрі регіону — Баня-Луці, розмахуючи копією ордера на арешт.

Додік також заявив, що звернеться до Росії з проханням на засіданні Ради Безпеки ООН, яке має відбутися в листопаді, накласти вето на подовження європейської миротворчої місії в Боснії.

Державний секретар США Марко Рубіо заявив 10 березня, що Вашингтон рішуче налаштований уникнути розпаду Боснії.

Зауваження Рубіо пролунали на тлі інших кроків Заходу, спрямованих на посилення підтримки Боснії. Глава НАТО Марк Рютте прилетів до Сараєво 10 березня, заявивши, що військовий альянс не допустить виникнення «вакууму безпеки».

У миротворчих силах ЄС — EUFOR 11 березня заявили, що розпочали розгортання резервних формувань для забезпечення стабільності та безпеки, але не розкрили, скільки саме додаткових військ буде задіяно.

Додіка вже давно звинувачують у підриві боснійської держави, корупції та підтримці сепаратизму, що спонукало Вашингтон запровадити проти нього санкції. Американські чиновники звинувачують Додіка у використанні свого становища для збагачення себе й своєї сім'ї.

«Попри свою гучну риторику, Кремль не вливав значних фінансових ресурсів в РС. Натомість, він якомога ретельніше помішував боснійський котел і робив це задешево», — заявив торік старший науковий співробітник Європейського центру Карнегі Дімітар Бечев у статті, опублікованій Фондом Карнегі.

«День за днем Москва перешкоджає західній політиці через давній альянс з керівництвом Республіки Сербської», — додав Бечев.

Кримінальні звинувачення

У Румунії Кремль підтримує ще одну суперечливу фігуру: ультранаціоналіста Джорджеску, який здивував багатьох, посівши перше місце в першому турі президентських виборів 2024 року.

Однак Верховний суд Румунії постановив провести повторні вибори, визнавши, що Джорджеску — маловідомий кандидат, схильний повторювати прокремлівську пропаганду, отримав вигоду від російського втручання, у тому числі від кампанії в соціальній мережі TikTok. Кремль заперечив ці звинувачення.

Румуни підуть на виборчі дільниці, аби віддати свої голоси в першому турі нових президентських виборів 4 травня, а другий тур запланований на 18 травня.

26 лютого Джорджеску був допитаний поліцією в рамках кримінального провадження за шістьма статтями, включно із «підбурюванням до дій, спрямованих проти конституційного ладу», і, як стверджує прокуратура, за неправдиву інформацію про свої фінанси.

Звинувачення також включають можливу підтримку ним симпатиків Залізної гвардії, фашистського антисемітського руху й політичної партії, заснованої перед Другою світовою війною, яка є незаконною згідно з румунським законодавством.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив 12 березня, що заборона Джорджеску брати участь у повторних виборах є «порушенням усіх демократичних норм у центрі Європи», додавши, що будь-яке голосування без його кандидатури буде нелегітимним.

Міністерство закордонних справ Румунії надало рішучу відповідь, заявивши, що Росія не в тому становищі, щоб «давати уроки демократії».

«У Росії майже 20 років не було вільних виборів. Держава-агресор не може давати уроки демократії», — заявили в міністерстві.

Цю думку підтримала Оана Попеску-Замфір, директор GlobalFocus Center — аналітичного центру з питань зовнішньої політики та безпеки, що базується в Бухаресті.

Політичні потрясіння в Румунії «чудово ілюструють, як Росія може покладатися на внутрішніх гравців для виконання значної частини своїх завдань з послаблення ЄС і НАТО», — зазначила Попеску-Замфір у статті для Фонду Карнегі в лютому.