Стратегічні питання

Іран використовує громадянську війну в Судані, щоб отримати стратегічно важливий доступ до Червоного моря: звіт

У той час, коли Тегеран висловлював підтримку уряду Судану, який веде війну, і обіцяв інвестиції, справжньою його ціллю може бути військова угода.

Представники сил безпеки Судану 28 жовтня беруть участь у церемонії відкриття штаб-квартири в контрольованому армією Порт-Судані. [AFP]
Представники сил безпеки Судану 28 жовтня беруть участь у церемонії відкриття штаб-квартири в контрольованому армією Порт-Судані. [AFP]

Автор Роберт Стенлі |

За словами оглядачів, тоді як вплив Ісламської Республіки на Близькому Сході зменшується, Іран шукає в Судані військовий плацдарм на Червоному морі, щоб зайняти позицію, яка дозволятиме загрожувати світовим судноплавним маршрутам і відновлювати свою міць у регіоні.

Як повідомила 17 лютого газета Sudan Tribune, міністр закордонних справ Судану Алі Юсіф у лютому провів переговори з іранськими лідерами в Тегерані, включно з президентом Масудом Пезешкіаном та секретарем Вищої ради національної безпеки Алі Акбаром Ахмадіаном.

Хоча жодних офіційних заяв щодо іранської військової присутності в Судані зроблено не було, дехто розглядає цей візит як важливий крок на шляху до підсилення стратегічної позиції Ірану в Червоному морі.

«Кінцева амбітна мета Тегерана — домогтися своєї безпосередньої військово-морської присутності у Червоному морі», — написав Тарек Алотайба в блозі, опублікованому 3 березня Інститутом арабських держав Перської затоки у Вашингтоні.

Ця присутність дозволить Ірану «порушити доступ до двох критично важливих для судноплавства «пляшкових шийок» світу — Червоного моря та Ормузької протоки», — заявив Алотайба.

Чи можлива військова угода?

Алотайба відмітив, що Іран, який прагне скористатися громадянською війною в Судані для встановлення постійної присутності в Червоному морі, безпосередньо підтримує суданську армію.

Червоне море має життєво важливе значення для світової економіки, додав він, оскільки через Суецький канал, який з’єднує Середземне море та Індійський океан, проходить 15 % обсягу світової морської торгівлі та 12 % нафти, що доставляється морем.

Громадянська війна в Судані призвела до розколу країни, і Іран використовує можливість стати союзником уряду генерал-лейтенанта Абдель Фаттаха аль-Бурхана, сказав Алотайба.

Тоді як міністр закордонних справ Ірану Аббас Араґчі публічно висловив підтримку уряду Судану, який веде війну, і пообіцяв інвестиції, справжньою ціллю для Тегерана може бути військова угода.

На відміну від Джибуті, Еритреї та Сомалі, де військово-морські бази мають багато країн, у Судані спостерігається лише невелика російська присутність, що робить його ідеальним місцем для розширення впливу Ірану, зазначив Алотайба.

Завдяки розташованій там базі, ключовий саудівській морський порт Джидда перебуватиме в межах досяжності іранських сил.

Присутність у Червоному морі є ключовою для нової геополітичної стратегії на Близькому Сході, а напади на судна з боку підтримуваних Іраном хуситів демонструють його політичну міць та переваги від підтримки держав-спонсорів.

Зменшення глобального впливу Тегерана

Сполучені Штати, Китай, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Італія, Франція, Японія, Туреччина та Ізраїль, всі вони мають військові або розвідувальні бази вздовж Червоного моря. Морська коаліція патрулює водний шлях, а Сполучені Штати, Велика Британія та Ізраїль завдали повітряних і ракетних ударів по хуситам.

Іран вже проявляв активність у Червоному морі, бо раніше іранський розвідувальний корабель звинувачували в допомозі хуситам у Ємені, оскільки він координував напади безпілотників і ракет на комерційні судна та морські патрулі.

Присутність у Судані допоможе Тегерану компенсувати втрату певного впливу після нещодавніх дошкульних ударів, завданих його головному проксі, ліванській Хізбаллі, і краху його ключового союзника, сирійського режиму Башара аль-Асада.

Проте Ірану, щоб закріпитися на тій території, підтримки уряду Судану може бути недостатньо, відмітив Алотайба, і зазначив, що Іран залишається непопулярним у цілому регіоні.

На додаток, «низький рівень проникнення шиїтського ісламу до Судану є проблемою для іранського режиму», — відмітив він у своєму дописі в блозі.

Тим не менш, оскільки громадянська війна в Судані триває, покровителів і зброї жадають усі сторони, відтак рішення Тегерана випробувати свою долю за підтримки Москви, може відкрити двері для значних військових поставок, наголосив Алотайба.

«Важко витіснити»

Минулого року Судан відхилив прохання Ірану дозволити йому побудувати постійну військово-морську базу на узбережжі для спостереження за рухом до та із Суецького каналу, повідомила газета Wall Street Journal у березні 2024 року з посиланням на Ахмада Хасана Мохамеда, радника аль-Бурхана з розвідки.

«Іранці сказали, що хочуть використовувати базу для збору розвідданих», — сказав Мохамед газеті. «Вони також хотіли розмістити там військові кораблі».

За його словами, щоб не провокувати Сполучені Штати та Ізраїль, Хартум відхилив пропозицію Ірану.

Тоді як вплив Тегерану в Червоному морі розширюється, Сполучені Штати, Ізраїль і ОАЕ уважно стежать за розвитком подій між Іраном і Суданом, відмітив Алотайба.

«Якщо іранцям за рахунок постійних військово-морських об'єктів вдасться закріпитися в Червоному морі, витіснити їх звідти буде важко», — додав він.

Вам сподобалася ця стаття?


Captcha *(повністю автоматизований публічний тест Тюрінга для розрізнення комп'ютерів і людей) *