Складне рішення для Казахстану: чи має Росія будувати там електростанції?

Автор: Султан Мусаєв | 2025-02-12

АЛМАТИ — Якщо Казахстан дозволить Росії будувати в себе атомні електростанції, Москва зможе нав'язати свої технології і тим самим зміцнити контроль над енергетичною промисловістю центральноазійської республіки на десятиліття вперед, вважають аналітики.

Казахстан нещодавно оголосив про плани будівництва трьох атомних електростанцій.

«Найближчим часом ми укладемо необхідні угоди для будівництва першої атомної електростанції в Алматинській області», — сказав прем’єр-міністр Олжас Бектенов під час розширеного засідання уряду за участю президента Касима-Жомарта Токаєва 28 січня.

«Завершується аналіз регіонів для визначення можливих місць будівництва другої і третьої АЕС», — сказав він.

«Я переконаний, що Казахстану необхідна атомна електростанція великої потужності», — сказав Токаєв в інтерв’ю державній газеті «Ана тілі» (Рідна мова), яке було опубліковано 3 січня.

«Ба більше, я не виключаю імовірності початку будівництва другої, а можливо, і третьої атомної електростанції в найближчому майбутньому», — заявив він.

Першу атомну електростанцію в Казахстані планується збудувати на березі озера Балхаш у Карагандинській області.

На тлі розділених думок серед громадськості щодо будівництва атомної електростанції в Казахстані, влада провела в жовтні референдум. Понад 70% виборців проголосували за проведення будівництва.

Вибір, зроблений під тиском

Ключове питання, хто саме будуватиме станцію, втім залишається відкритим.

У чернетковому списку постачальників технологій для будівництва станції — російська державна корпорація «Росатом», китайська компанія CNNC, французька EDF і південнокорейська KHNP.

Казахстан розглядає цих можливих партнерів також для наступних проєктів. Проте уряд ще не оприлюднив свого остаточного вибору або навіть етапів переговорів із компаніями.

Усе, що відомо напевно, це те, що уряд планує створити міжнародний консорціум, до якого можуть увійти максимум п’ять країн. Які саме — буде оголошено в першій половині цього року.

Спостерігачі переважно стурбовані тим, що плани створення консорціуму є лише формальністю й що Астана вже давно вирішила на користь Росії — під тиском.

Казахські ЗМІ повідомили, що одразу після жовтневого референдуму директор «Росатому» Олексій Лихачов попросив особистої зустрічі з Токаєвим і Бектеновим для обговорення «перспектив співпраці в атомній сфері», як було зазначено офіційному листі Лихачова.

Однак зустріч із якоїсь причини не відбулася.

Пізніше, напередодні свого візиту до Астани в листопаді, президент Росії Володимир Путін заявив в інтерв’ю державній газеті «Казахстанська правда», що «Росатом» розробляє для Казахстану проєкт «із використанням найсучасніших технологій, з дотриманням найсуворіших екологічних вимог і стандартів безпеки».

Уже в Астані Путін підняв це питання під час особистої зустрічі з Токаєвим, розповів журналістам президент Казахстану. Жодна зі сторін втім не повідомила, яких домовленостей вони досягли.

Велика помилка

«Російський президент робить усе можливе, щоб досягти рішення, яке буде вигідним для Росії», — вважає Досим Сатпаєв, політичний аналітик і директор Групи оцінки ризиків з Алмати.

«Путін є головною рушійною силою та лобістом будівництва російської атомної електростанції в Казахстані», — сказав Сатпаєв Global Watch.

На його думку, вибір на користь Росії буде великою помилкою, оскільки будь-які відносини з «Росатомом», чиї дочірні компанії перебувають під санкціями, пов’язані з високим ризиком зіткнутись із супутніми проблемами.

"Росатом" — це токсична організація, тоді як майбутня... станція є стратегічним проєктом для Казахстану», — сказав Сатпаєв.

Водночас, Сатпаєв не має жодних ілюзій. Зрештою, у короткому списку залишаться лише Росія і Китай, оскільки Франція і Південна Корея не працюватимуть у консорціумі з Росією, вважає він.

Будівництво станції поруч з озером Балхаш за російськими технологіями серйозно загрожуватиме енергетичній безпеці Казахстану, наголосив він.

Росія розширить свій вплив на енергетичну промисловість Казахстану, після того як вже отримала контроль над ключовими родовищами урану в цій центральноазійській республіці.

Як агенція Global Watch уже повідомляла в січні, серед нещодавно придбаних російських активів — рудник Будьонівське на півдні Казахстану, одне з найбільших у світі родовищ урану.

«Недружній крок»

Тим часом російські ЗМІ просувають думку, що Казахстан має віддавати перевагу виключно Росії.

У листопаді сайт новин у нафтогазовій галузі Neftegaz.ru розкритикував Казахстан за сам факт вибору партнерів.

«Логічно й очевидно, що саме Росія повинна будувати атомну електростанцію в Казахстані», — писало видання, стверджуючи, що «Росатом» є світовим лідером у ядерній енергетиці та що дві країни межують одна з одною, тому «будівництво буде простішим».

«Але нещодавно Казахстан почав викручуватися, коли дійшло до вибору підрядчика для будівництва атомної електростанції, оголосивши, що будувати першу таку станцію в країні буде міжнародний консорціум, — писав сайт Neftegaz.ru. — Це недружній крок».

Такі інформаційні атаки громадськість у Казахстані розцінює як частину тиску з боку Кремля.

«Вони вже неодноразово намагалися нас залякати, як, наприклад, коли вони заблокували експорт казахської нафти до Європи [у 2022 році], що спричинило величезні збитки для країни», — сказав Олжас Бексултанов з Алмати, активіст політичного руху Oyan, Qazaqstan (Прокинься, Казахстане).

«Я не можу уявити, як наш уряд може... відмовити Москві в такому стратегічному питанні, як будівництво атомної електростанції», — заявив він Global Watch.

Атомна енергетика й геополітика

За словами критиків, майбутня електростанція, контрольована «Росатомом», надасть Кремлю стратегічний вплив на політику Астани, а підписання такого контракту прив’яже Казахстан на десятиліття до російських технологій, палива й ремонту.

Песимістичних прогнозів дуже багато.

«Атомна енергетика йде рука об руку з геополітикою, і Казахстану потрібно ретельно зважувати свої рішення», — каже Кайша Атаханова, біолог, яка здобула екологічну премію Goldman.

«Ми бачили, як російська армія захопила Запорізьку атомну електростанцію в Україні [у 2022 році] і як Росія використала цю ситуацію для своїх військових цілей, — сказала Атаханова Global Watch. — Ми не можемо ігнорувати такі факти».

Аналітики кажуть, що уряд Казахстану розуміє ці ризики, але в нього немає реального вибору, оскільки «в дедалі складнішій геополітичній ситуації Астані стає все важче тримати баланс», як писала казахська служба Радіо Свобода у листопаді минулого року.

Війна в Україні показала, наскільки чутливо Росія реагує на спроби вирватися з-під її впливу, а Казахстан і Росія мають найдовший у світі безперервний кордон.

«Казахстан не може собі дозволити провокувати Росію», — сказав Едвард Лемон, експерт з Центральної Азії з Техаського університету A&M, в інтерв’ю казахській службі Радіо Свобода у листопаді минулого року.