Ядерні погрози Москви посилюють економічну кризу в Росії

Автор: Султан Мусаєв | 2024-12-25

АЛМАТИ — Продовжуючи зазнавати труднощів у війні з Україною, Москва все частіше вдається до ядерних погроз, намагаючись залякати Київ і його західних союзників.

Однак ці дії мають небажаний ефект погіршення і без того нестабільної економічної ситуації всередині Росії.

«Росія стріляє собі в ногу»

З початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року російська влада неодноразово вдавалася до погроз ядерної війни.

Вони почались у вересні 2022 року, коли президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія має намір «використовувати всі наявні в нас системи озброєнь» для захисту своєї території, і відтоді неодноразово погрожував знову.

«Брязкаючи ядерною зброєю, Кремль стріляє собі в ногу, — сказала в інтерв’ю Global Watch Ельміра Суранчієва, економістка з Бішкеку. — Міжнародні санкції підірвали економічну ситуацію Росії, а з ядерною риторикою все стало ще гірше».

Восьмий пакет санкцій Європейського Союзу (ЄС), який ЄС ухвалив у жовтні 2022 року, торкнувся таких ключових секторів, як фінансові послуги та нафта.

Обмеження на російську нафту й нафтопродукти різко скоротили російський національний дохід. У січні 2023 року доходи Росії від продажу нафти й газу впали майже на 40% порівняно із січнем 2022 року, повідомило Міжнародне енергетичне агентство в лютому 2023 року.

Тобто доходи становили 30 млрд доларів США в січні 2022 року та 18,5 млрд доларів США роком пізніше.

Імпорт також різко впав, оскільки обмеження спричинили дефіцит критично важливих компонентів і технологій. Це негативно позначилося на різних видах виробництва, що призвело до різкого зростання інфляції в Росії.

Незважаючи на ці наслідки, Москва продовжує вдаватися до ядерного шантажу. Минулого року Росія доставила до Білорусі свою тактичну ядерну зброю, а в травні цього року розпочала будівництво бази для цієї зброї в Осиповичах, Білорусь.

Окрім того, у травні Міністерство оборони провело навчання нестратегічних ядерних сил у Південному військовому окрузі.

Побоювання торгувати з Росією

Економічні партнери з нейтральних і навіть дружніх країн почали віддалятися від Росії.

Поставки обладнання й технологій із Китаю, яких так прагнула Росія, також були обмежені: китайські компанії почали обережніше підходити до укладання угод із Росією, побоюючись наслідків для свого бізнесу на Заході.

У березні російський сайт VPost-media повідомив, що китайські банки почали вимагати від російських клієнтів підтверджувати, що товари, які вони купують, не будуть використані у військових цілях.

«Дружні китайські банкіри зараз створюють перешкоди частіше, ніж недружні», — розповів VPost-media місцевий підприємець.

Туреччина почала застосовувати подібну фінансову політику. Цього року багато російських компаній повідомили, що турецькі банки відмовляються приймати кошти від російських клієнтів, які намагаються купити турецькі товари.

Банки побоюються покарання за порушення західних санкцій проти Росії.

«Експортери продукції машинобудування, які отримали найбільшу користь від стрімкого зростання поставок [Туреччини] до Росії у 2023 році, можуть спостерігати, як цього року продажі впадуть на 1 мільярд доларів [...] Це становить третину від минулорічного обсягу продажів до Росії», — повідомляло в травні агентство Bloomberg, цитуючи турецького експортера Кутлу Каравеліоглу.

У вересні ще один економічний партнер Росії, Індія, скоротив імпорт алмазів із Росії на 96%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Закупівлі російських дорогоцінних каменів Індією почали знижуватись у квітні, одразу після введення заборони на імпорт алмазів із Росії країнами G7.

«Токсичні відносини»

Криза в Росії також вдарила по економіці її сусідів — країн Центральної Азії, які десятиліттями торгували з Росією.

У Казахстані дедалі частіше лунають заклики до Астани посилити тиск на Москву.

«Економічна криза в Росії і ослаблення рубля наповнюють наш ринок дешевими російськими товарами, що робить наших виробників менш конкурентоспроможними, — сказала в інтерв’ю Global Watch Меруерт Махмутова, директор Центру досліджень державної політики в Алмати. — Ми повинні захистити наш ринок від Росії».

Аналітики також закликають уряди сусідніх країн активніше стежити за дотриманням обмежень, щоб «токсичні відносини» не спровокували ще більше вторинних санкцій, під які вже потрапили деякі місцеві компанії.

Росія, яку вигнали із системи SWIFT, намагається запровадити альтернативи зі своїми економічними партнерами, зокрема з Киргизстаном.

«Я не думаю, що Росія зможе створити подібні ініціативи в найближчому майбутньому. Це нереально», — сказав в інтерв’ю Global Watch Алмаз Тажибай, політичний аналітик і директор Центру аналізу державної політики в Бішкеку.

Скрутне становище в Росії

Ці санкції сильно вдарили по пересічних росіянах інфляцією, дефіцитом товарів і зниженням доходів.

Хоча офіційна статистика свідчить про зростання середнього доходу за останні два роки, дані про інфляцію і вартість рубля вказують на зниження купівельної спроможності споживачів.

Магазини навіть замикають на замок вершкове масло, бо відчайдушні покупці крадуть раніше звичний товар.

Відтік населення з країни лише погіршив кризу.

Дані про виїзд різняться в різних джерелах, але одне з розслідувань показало, що з першого дня повномасштабного вторгнення до липня 2024 року 666 000 росіян покинули свою країну й не повернулися, повідомляв тоді DW.com.

Ця цифра включає висококваліфікованих фахівців, утрата яких ще більше підірвала економіку.

Реструктуризація економіки в нових умовах і спроби компенсувати дефіцит іноземних інвестицій і технологій вимагають величезних ресурсів, яких у Росії немає, кажуть економісти.

«Ядерний шантаж посилив економічну ізоляцію Росії — він отримав реакцію у вигляді більш жорстких санкцій, утрати довіри й більш обережних бізнес-рішень, — сказала Суранчієва. — Москва ще довго відчуватиме наслідки своїх погроз».