НАТО 2.0: як загрози Росії повертають альянсу стратегічний фокус

Автор: Султан Мусаєв | 2024-12-04

АЛМАТИ. Стратегія Росії, заснована на ядерних погрозах, які сучасні ядерні держави рідко застосовують необдумано, несе неочікувані результати для Кремля.

Зокрема вона призвела до зміцнення зв’язків між країнами НАТО, посилення альянсу й збільшення ролі Сполучених Штатів як світового військового лідера.

Протягом десятиліть після завершення холодної війни НАТО часто критикували за втрату стратегічного фокуса. Багато держав-членів розцінювали альянс як застарілу структуру, створену для протистояння загрозам минулого.

Раніше цього року німецьке видання Deutsche Welle (DW) відзначало, що НАТО «стикнулося з екзистенційною кризою».

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що в НАТО «смерть мозку» через відсутність лояльності США, повідомляється в публікації DW.

Зовнішній ідеологічний рупор Комуністичної партії Китаю, англомовне видання Global Times, у вересні, після того як Єнс Столтенберг залишив посаду генерального секретаря НАТО, у своєму матеріалі заявляло, що НАТО має припинити свою діяльність, тому що альянс «не зробив ані Європу, ані світ більш мирними й безпечними».

Однак російська ядерна риторика проти України дала новий імпульс західному військовому блоку, який на тлі екзистенційного виклику розширяється й набирає силу.

«Жахливий сон Кремля став реальністю»

Аналітики вказують на те, що, коли Росія натякає на можливість застосування ядерної зброї, це стає прямою загрозою безпеці всієї Європи, заохочуючи держави НАТО не просто підтримувати альянс, а й розширювати його військово-політичну інтеграцію.

Наприклад, країни, що раніше мали мінімальні військові витрати, тепер збільшили свої оборонні бюджети.

Цього року 23 з 32 членів НАТО досягнуть цільового показника витрат принаймні 2% свого валового внутрішнього продукту (ВВП) на оборону, у той час як 10 років тому таких країн було лише три, повідомив канал Euronews у листопаді.

Офіційні особи й аналітики пов’язують це зростання з повномасштабним вторгненням Росії в Україну й агресивною риторикою Москви.

Крім того, після ядерних погроз Росії, що звучали на тлі серйозного воєнного провалу восени 2022 року, Фінляндія стала членом НАТО наступної весни.

Громадський діяч, колишній керівник найбільших казахстанських телеканалів «Хабар» і КТК Арман Шураєв з Алмати відзначив, що таким чином північноатлантичний альянс став іще ближчим до Росії, розширивши свої кордони ще на 1300 кілометрів.

«Жахливий сон Кремля став реальністю: НАТО підійшло впритул до Санкт-Петербурга — час підльоту ракет до другого за розмірами міста в Росії скоротився лише до кількох хвилин, — сказав Шураєв Global Watch. — Це щодо питання посилення НАТО на тлі ядерних погроз Росії».

Експерт також відзначив, що Фінляндія готова до ядерної війни — у цій країні, як і у Швеції, є надійно захищені бункери, де можна сховатися навіть від найсильніших бомбардувань.

Таким чином погрози застосування Росією ядерної зброї призвели до зворотного ефекту — НАТО стало ще ближчим і навіть сильнішим, підкреслив Шураєв.

«Вашингтон є гарантом безпеки»

НАТО стає більш цілеспрямованим і готовим до дій, а ключовим гравцем у цій трансформації виступають США, вважають військові аналітики.

Даурен Оспанов, майор армії Казахстану у відставці й колишній офіцер військової частини Алматинського регіонального гарнізону, стверджує, що Вашингтон завжди був основною силою НАТО, але російська ядерна риторика зробила США ще більш значимим гравцем у Європі.

«На тлі загрози ядерної ескалації зацікавлення Європи у військовій співпраці зі США різко зростає, адже Вашингтон тепер є для них гарантом безпеки», — сказав Оспанов Global Watch.

Це партнерство посилюється.

Загальний військовий контингент США на території Європи збільшується й сьогодні вже становить близько 100 000 солдатів, включно з 20 000 солдатів, яких Пентагон направив у Східну Європу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Крім того, найближчими роками кількість військовослужбовців — як зі США, так і з інших країн НАТО — у Східній Європі зростатиме, як зазначається у квітневому огляді Military Times.

Виступаючи у квітні перед Комітетом збройних сил Палати представників США, генерал Крістофер Каволі, голова європейського командування США, заявив, що розгортання військ у Східній Європі є частиною «певного зсуву на схід» для НАТО, і повідомив, що інфраструктура для розміщення більшої кількості військ вже існує.

За словами Каволі Military Times, офіційні особи планують продовжити ротацію американських підрозділів у Польщі та інших країнах Східної Європи в найближчому майбутньому.

Ядерний шантаж дає зворотний ефект

У той час, на думку аналітиків, ядерна риторика Росії не лише зміцнює позиції США в НАТО, а й сприяє посиленню держави на міжнародній арені.

«Усе більше країн починають довіряти США як лідеру у сфері безпеки завдяки принциповій позиції держави в питаннях ядерної зброї, — сказав Оспанов. — Це також зміцнює союзи Вашингтона в інших регіонах».

Кайсар Ісенов, економіст з Астани, відзначив, що на тлі ядерних погроз Росії американський військово-промисловий комплекс отримав значний імпульс для зростання.

«Багато країн, налякані діями Росії, почали витрачати більше на зброю, і левова доля цих замовлень іде в американські компанії, — сказав він Global Watch. — Це не лише дає гроші в економіку США, але й серйозно зміцнює позиції держави у світі».

Багато військових експертів у своїх оглядах указують на те, що ядерний шантаж, метою якого був тиск на Захід, щоб деморалізувати його й підірвати єдність, на практиці дав зворотний ефект.

Поки Росія погрожує ядерною зброєю, країни, які могли б коливатися щодо стратегічного вибору, схиляються до зміцнення військового союзу зі США й НАТО.

«У чому ж ціль російської ядерної риторики? — питає Оспанов. — Якщо Кремль таким чином сподівається отримати поступки, то виходить навпаки — супротивники лише нарощують сили, а Росія збільшує свою ізоляцію й стає слабкішою».