США планують зміцнити свій ядерний арсенал у відповідь на загрози, що зростають

Джерела: Global Watch і AFP | 2024-11-26

За інформацією Wall Street Journal, оприлюдненою в середині листопада, Сполучені Штати розглядають певні заходи зі стримування ядерної агресії з боку Росії, Китаю та Північної Кореї, включно з можливістю розширення власного ядерного потенціалу.

На початку цього року чинна адміністрація схвалила «Керівництво з планування застосування ядерної зброї», спрямоване на розробку стратегії для одночасного стримування агресії з боку Китаю, Росії та Північної Кореї.

Політика доктрини зосереджена на розвитку передових неядерних систем і поглибленні взаємодії та співпраці із союзниками в Європі та Азії.

Пентагон також розробляє плани можливого розгортання додаткових ядерних боєголовок у разі, якщо ці заходи не дадуть бажаного результату, йдеться в доповіді від 14 листопада.

Щоб протистояти «численним супротивникам, які роблять ядерну зброю центральним елементом своїх стратегій національної безпеки... може знадобитися пристосування до цього нинішніх ядерних сил США, їхньої позиції, складу або розміру», — зазначається в доповіді щодо керівних принципів застосування ядерної зброї, надісланій до Конгресу 15 листопада.

У доповіді наголошується на наявності у Росії «сучасного та різноманітного ядерного арсеналу, що включає як стратегічні озброєння, так і озброєння театру воєнних дій», а також на її «намаганні розробляти нові ядерні системи».

Водночас у доповіді зазначається, що Китай «розпочав амбітне розширення, модернізацію та диверсифікацію своїх ядерних сил і створив загрозливу ядерну тріаду».

Північна Корея «продовжує розширювати, диверсифікувати і вдосконалювати свої ядерні, балістичні і неядерні можливості», — також йдеться у звіті.

Ситуацію ще більше ускладнює дедалі глибша співпраця між Росією, Північною Кореєю, Китаєм та Іраном, зазначається у звіті.

Останніми місяцями Росія допомагає Китаю посилити свої наступальні та оборонні можливості, в тому числі у розробці нової системи раннього попередження про ракетний напад і вдосконаленні звичайних підводних човнів. Зі свого боку, Китай допоміг Росії у виробництві ударних безпілотників дальнього радіусу дії для використання в Україні, згідно з доповіддю Інституту стратегічних досліджень армії США, опублікованою 18 вересня.

Тим часом, 31 жовтня Північна Корея провела випробування міжконтинентальної балістичної ракети, що є прямим порушенням численних резолюцій Ради Безпеки ООН, одразу після того, як Пхеньян відправив близько 13 000 солдатів до Росії для допомоги у війні проти України.

Війна в Україні, зокрема, стала точкою спалаху ядерної напруженості, оскільки Москва змінила свою ядерну доктрину, аби продемонструвати західним державам готовність відповісти на звичайний напад застосуванням ядерної зброї.

Контроль над озброєнням

Останнє оновлення політики США щодо ядерних озброєнь відбулося на тлі розпаду угод про контроль над озброєннями.

У коментарях для Wall Street Journal представник адміністрації США сказав: «Якщо поточні тенденції й надалі розвиватимуться в негативному напрямку, коли Росія відмовлятиметься від контролю над озброєннями, а Китай і Північна Корея нарощуватимуть ядерну зброю, то в майбутньому може виникнути потреба збільшити кількість розгорнутих ядерних озброєнь США».

Протягом десятиліть Сполучені Штати зосереджувалися на стримуванні та поступовому скороченні озброєнь, взаємодіючи з ядерними державами, такими як Росія, і підписуючи обопільні угоди.

Договір СНО-ІІІ, підписаний у 2010 році, обмежує кількість стратегічних наступальних озброєнь США і Росії до 1550 одиниць для кожної зі сторін. Термін дії договору закінчується в лютому 2026 року, і наразі між Сполученими Штатами і Росією не ведуться переговори про його заміну або продовження.

Росія призупинила свою участь у договорі в березні 2023 року, але поточні оцінки вказують на те, що Москва продовжує дотримуватися лімітів на боєголовки.

Однак зміни, внесені президентом Росії Володимиром Путіним до російської ядерної доктрини, зменшили сподівання на денуклеаризацію та поміркованість за посередництвом договорів і міжнародного діалогу.

Тим часом Китай прожовжує відкидати ідею ядерних переговорів, відмовляючись співпрацювати з останніми адміністраціями США.

Китай, ймовірно, матиме понад 1000 оперативних боєголовок до 2030 року, більшість з яких будуть здатні досягти Сполучених Штатів, йдеться у звіті Розвідувального управління Міністерства оборони США, що знаходиться у відкритому доступі.