Путін видає пусті ядерні погрози на тлі своїх невдач в Україні

Автор: Султан Мусаєв | 2024-09-24

АЛМАТИ — Президент Володимир Путін та інші російські посадовці все частіше погрожують Україні та Заходу ядерною зброєю, що, на думку деяких аналітиків, є ознакою погіршення ситуації на фронті для російських сил.

Раніше цього місяця Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки Росії, знову казав про потенціал ядерної ескалації, передбачаючи широку реакцію Заходу.

Медведєв, колишній президент Росії, відомий своїми коментарями з початку повномасштабного вторгнення в Україну, попередив у Телеграмі, що Захід може стикнутися з «незворотними наслідками», якщо продовжуватиме підтримувати Україну.

У своїй завуальованій загрозі Медведєв заявив, що ядерний конфлікт є «дуже поганою історією з трагічними наслідками», саме тому Москва ще не схвалила рішення щодо застосування ядерної зброї.

«Росія проявляє терпіння. Однак пихаті англосаксонські недоумки не хочуть визнати одного: будь-якому терпінню приходить кінець», — написав Медведєв 14 вересня.

Ядерна риторика

У його словах також було неявне попередження: якщо Захід продовжить передавати Україні ракети великої дальності й дозволить їй бити по цілях на території Росії, Кремль може використати ядерну зброю, щоб захистити свої інтереси.

Медведєв уже не вперше вдається до бряжчання ядерною зброєю.

У січні він казав про можливість застосування ядерної зброї, якщо Україна знищить ракетні системи С-300, з яких російська армія регулярно обстрілює територію України.

У червні Путін також натякав на можливість ядерного удару по Україні, хоча, за його словами, на той момент у Москви не було такої необхідності.

Він також заявив, що Кремль може змінити ядерну доктрину країни, щоб урахувати «глобальні зміни у сфері безпеки».

У своїй попередній промові у вересні 2022 року Путін казав, що він готовий «використовувати всі системи зброї, доступні нам», щоб захищати Росію, явно натякаючи на ядерний арсенал.

«Це не блеф, — запевняв Путін. —

Ті, хто намагається шантажувати нас ядерною зброєю, мають знати, що роза вітрів може повернутись і в їхню сторону.»

Посилення ядерної риторики свідчить про те, що позиції Москви на фронті в Україні погіршилися і що російське керівництво занепокоєне зростаючою підтримкою України Заходом, кажуть аналітики.

У лютому 2023 року Росія вийшла з договору СНО-ІІІ зі США, який обмежує кількість стратегічних ядерних боєголовок, розгорнутих Москвою і Вашингтоном.

Це означало, що вперше за кілька десятиліть дві держави припинили обмінюватись інформацією про свої стратегічні ядерні арсенали.

Оголошуючи про це рішення, міністр закордонних справ Росії звинуватив США в «надзвичайній ворожості» й розширенні своєї ядерної інфраструктури на схід у спробі підірвати національну безпеку Росії.

«Великий удар для Москви»

Рішення Росії показує, що Москва «почала панікувати», каже Даурен Оспанов, майор армії Казахстану у відставці.

В першу чергу, імідж Росії як другої за силою армії світу, був зганьблений, коли так звана спеціальна військова операція провалилася, каже він.

У лютому 2022 року розпочатий Росією бліцкриг не дав очікуваного результату: замість того, щоб захопити Київ і встановити контроль над Україною за кілька днів, російська армія загрузла в довгій війні, каже Оспанов.

«Отримавши потужну підтримку від Заходу, українська армія змогла не лише зупинити наступ Росії і повернути значну частину території, але також продовжити захисні операції та навіть [атакувати] саму Росію в Курській області, — зазначає Оспанов. — Це був великий удар для Москви».

Росія вже понесла великі втрати у війні.

Згідно з розрахунками американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (Center for Strategic and International Studies, CSIS), на кінець лютого 2023 року збройні сили Росії мали близько 250 000 людей убитими, пораненими чи зниклими безвісти.

Ця цифра включає солдатів регулярної армії, контрактників і бійців міліції невизнаних Донецької і Луганської народних республік (ДНР і ЛНР).

За даними CSIS, Росія припустилася значних прорахунків у своїй стратегії щодо України. По-перше, Кремль не був готовий до того, що українська армія захищатиметься або що Захід надасть Україні військову підтримку.

Інший важливий фактор, що впливає на ядерну риторику Москви, як підкреслює Оспанов, — це те, що західні союзники України надають їй далекобійну зброю, включно з ракетами, здатними бити на відстань понад 300 км. Це дає українським силам можливість уражати російські військові об’єкти в тилу.

Стратегічна гра Кремля

Погрожуючи ядерною зброєю, Москва веде стратегічну гру, кажуть аналітики.

Її ціль — змусити Захід припинити підтримку України або схилити Київ і його союзників до переговорів із Росією на вигідних їй умовах.

Однак, мало хто вірить у те, що цей підхід спрацює, кажуть аналітики.

Зазнаючи військових поразок в Україні, Росія більше не сприймається як гарант безпеки в Центральній Азії і на Кавказі, що також підриває імідж Москви, каже Досим Сатпаєв, директор казахської аналітичної організації «Група Оцінки Ризиків» (KRAG).

«Путін думав, що його ядерні погрози зможуть завдати сильного політичного удару [по Заходу], — зазначає він. — Але ця риторика лише посилює глобальну напруженість та погіршує і без того слабку позицію Росії.»