В окупованому місті Олешки поглиблюється гуманітарна криза

Джерело: Global Watch | 2026-07-19

Мешканці Олешок на окупованій Росією частині Херсонської області продовжують потерпати від гострої нестачі продовольства, води, електроенергії та медичної допомоги понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Ситуацію ускладнюють наслідки руйнування Каховської ГЕС у 2023 році, триваючі бойові дії та обмеження, запроваджені окупаційною владою.

Колишні мешканці міста розповідають про поступове руйнування звичного життя, коли спроба дістати найнеобхідніше або залишити місто може поставити під загрозу безпеку цивільних.

З місцевих свідчень випливає, що мешканці щодня стикаються з труднощами в забезпеченні чистою водою та навіть обмеженим електропостачанням. Багато жителів користуються колодязями, генераторами, сонячними батареями та дров’яними печами.

Людям похилого віку або тим, хто має обмежену рухливість, також важко отримати продукти харчування, постачання яких стає дедалі складнішим.

Через такі умови особливо вразливими залишаються літні люди, люди з інвалідністю та ті, хто потребує регулярної медичної допомоги.

За оцінками української влади, нині в Олешках залишається близько 2 тис. осіб, тоді як до початку вторгнення їх було приблизно 24 тис.

Ця криза відображає загальні тенденції, що спостерігаються в окупованих прифронтових населених пунктах на півдні України, де пошкоджена інфраструктура,у Херсонській області зафіксовано понад 5000 атак дронів на цивільних,а протипіхотні міни перешкоджають наданню життєво необхідних послуг, доставці гуманітарної допомоги та евакуації цивільного населення.

Доступ до базових послуг залишається вкрай обмеженим

Колишні мешканці, з якими поспілкувалася організація Human Rights Watch, розповіли про майже повний колапс комунальних служб в Олешках.

Вони повідомили, що у місті немає стабільного електро- та газопостачання, тому жителям доводиться користуватися дизельними генераторами, сонячними панелями й дров'яними печами.

Пальне для генераторів стає дедалі дефіцитнішим і дорожчим.

Через перебої з електропостачанням і зв'язком жителям також стало складніше отримувати інформацію, підтримувати зв'язок із родичами та координувати можливий виїзд із міста.

Доступ до води залишається ще однією гострою проблемою.

Колишні жителі повідомили, що після руйнування Каховської ГЕС в Олешках відсутнє централізоване водопостачання, тому люди беруть воду з приватних колодязів.

Деякі використовують сонячні установки для роботи насосів і холодильників.

Доставка продуктів стала рідкісною і непередбачуваною, що є відображенням більш загального спаду виробництва в умовах війни, системи зберігання та транспортування, від яких залежить продовольча безпека.

Організація Об’єднаних Націй повідомила, що останній продуктовий магазин в Олешках припинив регулярну роботу в січні через нестачу товарів.

Згодом мешканці були змушені покладатися на консерви та обмежені приватні поставки. Ці продукти часто були недоступні для людей, які не могли дістатися до пунктів розподілу.

Система медичної допомоги також практично не функціонує.

Олешківська районна лікарня працює в обмеженому режимі, використовуючи електроенергію від аварійного генератора.

Мешканці повідомили спостерігачам ООН, що машини швидкої допомоги перестали виїжджати за викликами додому, а медичну допомогу надають лише в невідкладних випадках.

Чотирьох поранених пацієнтів, яких потрібно було перевести до іншої лікарні, не вдалося евакуювати. Один з них помер, чекаючи на транспорт.

Репресії визначають повсякденне життя

Матеріальна криза супроводжується адміністративними обмеженнями, запровадженими на окупованих Росією територіях України.

Спостерігачі ООН зафіксували постійний тиск на мешканців окупованих територій з метою змусити їх отримати російське громадянство та користуватися російськими документами для працевлаштування, отримання соціальних виплат і доступу до інших життєво важливих послуг.

Така політика ставить мирних жителів перед складним вибором: зберегти українську ідентичність чи забезпечити собі доступ до найнеобхіднішого для життя.

Окупаційні власті також обмежили свободу пересування, доступ до незалежної інформації та будь-які прояви підтримки України.

Для мешканців Олешок, які намагаються виїхати, найбільшими безпосередніми небезпеками є атаки дронів, протипіхотні міни та відсутність організованої системи евакуації.

Дороги, що ведуть до міста та з нього, стали вкрай небезпечними. Напади на транспорт порушили доставку продовольства, перевезення пацієнтів і приватні спроби евакуації.

ООН повідомила, що 2 червня колона автомобілів, яка перевозила продовольство та гуманітарну допомогу, підірвалася на міні на в'їзді до Олешок, внаслідок чого одна людина загинула, а ще троє отримали поранення.

Через постійну активність безпілотників деяким жителям також доводиться долати великі відстані пішки.

Літнім людям, людям з інвалідністю, а також пораненим і хворим цивільним особам особливо важко залишити місто.

Організованої системи евакуації для тих, хто потребує допомоги, наразі не існує, хоча вже обговорювалася можливість локального припинення вогню, щоб дати мирним жителям змогу виїхати.

Поєднання матеріальних труднощів, адміністративного тиску та ізоляції прифронтового міста перетворило життя в Олешках на щоденну боротьбу за виживання.

Тим, хто залишається, необхідний надійний доступ до продовольства, ліків і життєво важливих послуг. Тим, хто хоче виїхати, потрібна безпечна можливість добровільно евакуюватися.