Пандемія психічних розладів: глобальна криза без кордонів

Автор: Катерина Джанашія | 2026-07-01

«Пандемія психічних розладів» сьогодні є однією з головних причин інвалідності у всьому світі, проте світові політики й досі доволі небезпечно ігнорують цю проблему.

Саме про це заявляють дедалі більше міжнародних організацій та експертів, зокрема Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Sapien Labs.

Масштаби кризи надто гостро продемонстрували дві доповіді ВООЗ, опубліковані у 2025 році, в яких наводиться вражаюча статистика: понад мільярд людей — майже кожна восьма людина на планеті — сьогодні страждає на розлади психічного здоров’я.

Це свідчить про історичний сплеск, спричинений сукупністю факторів: геополітичною нестабільністю, тривалими наслідками соціальної ізоляції минулих років і стрімкими змінами в цифровому середовищі.

Дані від Sapien Labs у звіті Психічне здоров’я у світі у 2025 році надають цим цифрам додаткової конкретності.

Дослідження вказує на різке та стале зниження «коефіцієнтів психічного здоров’я», особливо серед молодих людей віком від 18 до 24 років.

Згідно з доповіддю, для цього покоління «цифрових аборигенів» структура соціальних взаємовідносин зазнала кардинальних змін, що призвело до стану хронічного стресу, який не виказує жодних ознак послаблення.

На відміну від попередніх поколінь, молодь 2026 року вступає у доросле життя з психічним станом, що характеризується підвищеною тривожністю та зниженим почуттям соціальної приналежності.

«Ми перебуваємо на роздоріжжі», — сказала в інтерв’ю Global Watch Інга, московська психологиня з багаторічним досвідом роботи у сфері психічного здоров’я.

«Ми можемо й надалі ставитися до психічного здоров’я як до другорядного питання, а можемо нарешті визнати, що воно є основою стабільного суспільства та економіки», — сказала вона, попросивши не оприлюднювати її справжнього імені.

«Якщо ми й надалі будемо ігнорувати мільярд людей, які перебувають у скрутному становищі, — а я впевнений, що ця цифра щодня зростає, — довгострокові соціальні та економічні наслідки будуть катастрофічними».

Недоліки «захисту»

Незважаючи на безперечний сплеск попиту, «державні системи захисту здоров’я» більшості країн виявляються недостатніми.

ВООЗ попереджає, що послуги у сфері психічного здоров’я потребують термінового розширення, відзначаючи значний дефіцит лікувальних послуг.

У багатьох країнах з низьким та середнім рівнем доходу понад 75 % людей із розладами психічного здоров’я взагалі не отримують жодного лікування.

Навіть у країнах з високим рівнем доходів населення ситуація є невтішною: черги на отримання психологічної допомоги часто тягнуться роками, через що пацієнти змушені тижнями чекати у відділеннях невідкладної допомоги або мовчки зносити свої страждання.

Комісія журналу «The Lancet» з питань зміни клімату та психічного здоров’я нещодавно зазначила, що системи охорони здоров’я не враховують фактори «нової доби», які викликають стрес.

Результати їхнього дослідження свідчать про те, що погіршення стану довкілля та кліматичне занепокоєння — які, за оцінками, торкаються 84 % молоді у всьому світі — породжують нову категорію розладів психічного здоров’я, що не обмежуються державними кордонами, з якими традиційні клінічні моделі не в змозі впоратися.

Державні системи охорони здоров’я, побудовані на засадах традиційної психіатрії 20 століття, намагаються пристосуватися до світу, в якому стресові стани часто спричиняються глобальними екзистенційними загрозами.

Соціальні та економічні наслідки

Протягом десятиліть психічне здоров’я розглядалося переважно як приватна, моральна або медична проблема.

Однак нові економічні моделі, розроблені Організацією економічного співробітництва та розвитку, розвіяли цю ілюзію, показавши, що криза є катастрофічним гальмом для глобального процвітання.

Звіт ОЕСР, опублікований минулого місяця, Економічні аргументи на користь профілактики психічних розладів, кількісно оцінює збитки у доволі жорстких цифрах. За оцінками ВООЗ, проблеми з психічним здоров’ям щорічно обходяться світовій економіці через втрачену продуктивність у понад 1 трильйон доларів США.

Мова йде не лише про витрати на охорону здоров’я, а й про «наслідки для ринку праці».

Психічні розлади є однією з головних причин прогулів та «презентизму» (роботи в стані нездужання) і суттєво знижують рівень активності робочої сили.

«Економічні витрати від бездіяльності зараз перевищують витрати на втручання», — йдеться у звіті ОЕСР.

Окрім фінансових показників, соціальні наслідки є не менш руйнівними.

Розлади психічного здоров’я нерозривно пов’язані з нижчим рівнем освіти, зростанням кількості бездомних та більшою ймовірністю потрапити в поле зору системи кримінального правосуддя.

Ця криза фактично породжує «втрачене покоління», потенціал якого підривають невилікувані хвороби.

Прогалина в політиці

Мабуть, найбільш прикрою проблемою для експертів та активістів є «політичний вакуум».

Незважаючи на ці дані, питання психічного здоров’я залишаються непріоритетними для міністерств фінансів і внутрішніх справ у всьому світі. У середньому країни виділяють на психічне здоров’я менше 2 % від загального бюджету охорони здоров’я.

Експерти стверджують, що політики страждають від своєрідної «кризової втоми», зосереджуючись на гострих проблемах, таких як інфляція чи енергетична безпека, та ігноруючи поступовий занепад життєстійкості.

Комісія журналу «The Lancet» застерігає, що, не інвестуючи сьогодні в інфраструктуру сфери психічного здоров’я, уряди, по суті, «запозичують у майбутнього», тим самим гарантуючи, що соціальні та економічні витрати протягом наступного десятиліття лише зростатимуть.

ВООЗ зараз закликає до кардинальних змін у підході до управління сферою психічного здоров’я.

Це передбачає інтеграцію питань психічного здоров’я до системи первинної медичної допомоги, фінансування підтримки на рівні місцевих громад, а також усунення соціальних чинників, що впливають на здоров’я, таких як бідність та цифрова безпека, які й є основними причинами психологічного дистресу.